Теми рефератів
Авіація та космонавтика Банківська справа Безпека життєдіяльності Біографії Біологія Біологія і хімія Біржова справа Ботаніка та сільське гос-во Бухгалтерський облік і аудит Військова кафедра Географія
Геодезія Геологія Держава та право Журналістика Видавнича справа та поліграфія Іноземна мова Інформатика Інформатика, програмування Історія Історія техніки Комунікації і зв'язок Краєзнавство та етнографія Короткий зміст творів Кулінарія Культура та мистецтво Культурологія Зарубіжна література Російська мова Маркетинг Математика Медицина, здоров'я Медичні науки Міжнародні відносини Менеджмент Москвоведение Музика Податки, оподаткування Наука і техніка Решта реферати Педагогіка Політологія Право Право, юриспруденція Промисловість, виробництво Психологія Педагогіка Радіоелектроніка Реклама Релігія і міфологія Сексологія Соціологія Будівництво Митна система Технологія Транспорт Фізика Фізкультура і спорт Філософія Фінансові науки Хімія Екологія Економіка Економіко-математичне моделювання Етика Юриспруденція Мовознавство Мовознавство, філологія Контакти
Українські реферати та твори » Государство и право » Бандитизм. Поняття, склад і види цього злочину

Реферат Бандитизм. Поняття, склад і види цього злочину

Кримінальне право

Тема:

Бандитизм. Поняття, склад і види цього злочину


Зміст

Введення Глава 1. Історичний аспект 1.1 Радянський період 1.2 Пострадянський період Глава 2. Аналіз поняття і ознак бандитизму 2.1 Поняття та ознаки банди в чинному законодавстві 2.2 Поняття та ознаки бандитизму в чинному законодавстві 2.3 Проблемні питання відмежування бандитизму від суміжних складів злочинів Висновок Список використаної літератури
Введення

Актуальність теми дослідження. За офіційними даними МВС Росії, кількість кримінальних справ, порушених за фактами бандитизму, збільшується кожен рік [1]. При цьому в правозастосовчій практиці подібні справи нерідко викликають значні утруднення, обумовлені найчастіше багатоепізодні кримінальних діянь, великою кількістю учасників банд, різноманітністю їх ролей при вчиненні злочинів, нерідким психологічним, фізичним впливом у відношенні потерпілих і свідків з метою примусу їх до дачі показань, бажаних для членів банди. Аналіз слідчої і судової практики по справах про бандитизм показує, що нерідко в процесі попереднього розслідування і розгляду справи в суді виникають складнощі при кваліфікації злочинів, відмежування бандитизму від суміжних складів злочинів.

Різні аспекти бандитизму висвітлювалися в наукових роботах таких відомих фахівців у галузі кримінального права, як С.В. Бородін, Л.Д. Гаухман, П.І. Гришаєв, П.Ф. Гришанін, Е.А. Гришко, С.В. Дьяков, Н.Г. Кадніков, Н.І. Карпець, М.І. Ковальов, І.Я. Козаченко, Ю.А. Красиков, Ю.Б. Мельникова, Е.Ф. Побігайло, В.С. Устинов та ін Вони внесли значний вклад в наукову розробку проблем підвищення ефективності протидії організованій злочинності, бандитизму. Однак їх дослідження здійснювалися в якісно інших соціальних, економічних і політичних умовах життя нашого суспільства. В радянський період на рівні офіційної статистики спостерігалося стабільне зниження групової злочинності, а про організовану злочинність згадувалося фрагментарно, в основному лише як про незвичайний для нашої країни явище. Випадки порушення кримінальної справи за фактом бандитизму були виключно рідкісними.

У сучасних умовах бандитизм досліджувався такими вченими як П.В. Агапов, В.М. Биков, М.В. Геворкян, А.І. Гуров, В.С. Комісарів, Д.А. Корецький, О.А. Попова, Т.А. Пособіна, Т.Д. Устинова, А.В. Шеслер, Т.В. Шутемова та ін

В останні роки, на жаль, кримінальні прояви бандитизму з одиничних розрізнених фактів переросли в самостійний вид злочинності, що займає в її структурі вельми помітне місце як за характером і ступеня суспільної небезпеки, так і за питомою вагою в загальному обсязі злочинності і особливо в найбільш небезпечних її видах - організованої злочинності, збройної злочинності.

Об'єктом дослідження є правове регулювання кримінальної відповідальності за бандитизм.

Предмет дослідження включає в себе теоретичні аспекти розвитку вітчизняного і сучасного зарубіжного законодавства про кримінальну відповідальність за бандитизм, норми чинного вітчизняного кримінального законодавства про відповідальності за бандитизм.

Мета дослідження полягає в розробці теоретичних положень і висновків про бандитизмі як кримінально-правовому явищі негативного характеру.

Дана мета зумовила визначення і рішення в ході справжнього дослідження наступних завдань:

1) ретроспективний аналіз вітчизняного кримінального законодавства про відповідальність за бандитизм;

2) порівняльно-правовий аналіз сучасного вітчизняного та зарубіжного законодавства про кримінальну відповідальність за бандитизм;

3) дослідження кримінально-правової характеристики складу злочину, передбаченого ст. 209 КК РФ;

4) логіко-правовий та порівняльно-правовий аналіз проблемних питань кваліфікації бандитизму та його відмежування від суміжних складів злочинів.

Методологія та методика дослідження. Методологічну основу дослідження складає загальнонауковий діалектичний метод пізнання досліджуваних у цій роботі суспільних відносин, соціальних явищ, кримінально-правових норм та кримінологічних закономірностей, пов'язаних з бандитизмом. При вивченні конкретних фактів бандитизму, кримінального законодавства про відповідальність за нього використовувалися методи спостереження, аналізу документів, системно-структурного аналізу, порівняльно-правовий, статистичний, формально-юридичний, історико-правовий.

Правову основу дослідження склали положення Конституції РФ, вітчизняного кримінального, кримінально-процесуального та кримінально-виконавчого законодавства, кримінального законодавства окремих зарубіжних держав, федеральних законів РФ, указів Президента РФ, постанов Пленуму Верховного Суду РФ, що відносяться до теми дослідження.

Теоретичною основою дослідження є основні положення наукових праць з кримінальній, кримінально-процесуального та кримінально-виконавчому праву, кримінології, філософії, логіці, юридичної психології, історії держави і права таких фахівців, як А.М. Абдулатипов, Г.А. Аванесов, Ю.М. Антонян, Р.А. Базаров, С.В. Бородін, Д.А. Боржників, Ф.Г. Бурчак, Н.І. Вєтров, В.А. Волинський, P.P. Галіакбаров, Л.Д. Гаухман, П.І. Гришаєв П.Ф. Гришанін, Г.В. Дашков, А.І. Долгова, Н.Г. Кадніков, М.І. Ковальов, І.Я. Козаченко, В.С. Комісаров, Д.А. Корецький, Ю.А. Красиков, Г.А. Крігер, Н.Ф. Кузнєцова, В.М. Курченко, С.Я. Лебедєв, В.І. Морозов, З.А. Незнамова, Б.С. Никифоров, Г.П. Новосьолов, С.Г. Олька, А.А. Піонтковський, О.А. Попова, Т.А. Пособіна, Е.Ф. Побігайло, B.C. Прохоров, Б.Т. Нехлюя, С.Н. Сабанін, Р.А. Сабітов, Д.В. Савельєв, Н.С. Таганцев, П.Ф. Тельнов, А.Н. Трайнін, В.С. Устинов, Т.Д. Устинова, І.Я. Фойніцкій, Г.В. Хашимов, М.Д. Шаргородський, А.В. Шеслер та ін


Глава1. Історичний аспект 1.1 Радянський період

Розглянемо питання еволюції норм про бандитизм в російському законодавстві. Слід зазначити, що їх основою є поняття В«зграїВ», яке зустрічається в Уложенні про покарання кримінальних та виправних 1845 р. (ст. 923-926 Розділу V). Дане діяння відносилося до злочинів і провин проти громадського благоустрою та благочиння. У укладення 1903 р. дії злочинної зграї визнавалися злочином, що порушує громадський спокій, то Тобто вони зізнавалися спрямованими проти громадської безпеки [2].

У дореволюційний період поняття В«бандитизмВ» не згадувалося. Разом з тим ознаки В«зграїВ», відображені в законодавстві того періоду заклали основу для визначення банди і бандитизму в кримінальному праві.

У радянський період перша згадка про бандитизм зустрічається в Декреті РНК РРФСР від 20 липня 1918 р. В«Про судВ», проте його зміст не розкривалося.

Дефініція бандитизму з'явилася в Постанові ВЦВК від 20 Червень 1919 В«Про вилучення із загальної підсудності в місцевостях, оголошених на воєнному стані В». Він визначався як В«участь у зграї, склавши для вбивств, розбою і грабежів, пособництво їм і приховування В».

Згідно з Декретом РНК РРФСР від 19 лютого 1920 р. В«Про передачу осіб, звинувачених у бандитизмі, суду Військово-Революційного ТрибуналуВ» особи, обвинувачені у збройних пограбуваннях, розбійних нападах та нальотах, повинні передаватися до суду військово-революційного трибуналу.

Відповідно до Декрету ВЦВК від 23 червня 1921 р. В«Про об'єднання всіх Революційних трибуналів РеспублікиВ» при губернських трибуналах були створені спеціальні відділення для розгляду справ про бандитизм.

Постановою РНК від 19 лютого 1920 р. В«Про заходи боротьби з бандитизмомВ» ВЧК і реввоентрібунали надавалося право затверджувати військово-революційні трибунали в місцевостях, що лежать поза фронтової смуги, для віддання до суду осіб, обвинувачених В«в збройних пограбуваннях, в розбійних нападах, в нальотах В». В...


Страница 1 из 6Следующая страница

Друкувати реферат
Замовити реферат
Реклама
Наверх Зворотнiй зв'язок