Сутність і значення апеляції
Інститут перегляду судового рішення - це один із проявів компромісу між правовим захистом інтересів учасників справи і економічністю процесу, оскільки перегляд справи на більш високому рівні відбувається тільки тоді, коли рішення суду першої інстанції не задовольняє одну або обидві сторони.
Для російського судочинства даний інститут не є принципово новим. Ще за часів Петра I законом була передбачена нова для того часу форма перегляду вироків - апеляція, апеляційному оскарженню підлягали лише рішення суду по цивільних справах.
Термін В«апеляціяВ» має латинське походження і означає - викликати в суд, звертатися до вищого суду. Сутність апеляції полягає в перегляді вищестоящим судом рішення нижчестоящого суду з новою перевіркою раніше розглянутих і знову представлених доказів. Саме цим апеляція відрізняється від іншої форми оскарження судових рішень - касації, при якій не досліджуються нові докази.
До ознак, що характеризує апеляцію, відносяться:
В· в апеляційному порядку переглядаються рішення судів, що не вступили в законну силу;
В· розгляд апеляції проводиться вищестоящим судом;
В· неправильність рішення суду першої інстанції обгрунтовується у скарзі або неправильним встановленням фактичних обставин справи, або неправильним застосуванням закону, або неповно представленими сторонами матеріалами справи;
В· апеляційний суд вправі розглядати як питання права, так і питання факту та виносить рішення, що заміняє повністю або в частині рішення суду першої інстанції;
В· допускається тільки одноразова апеляція, після винесення рішення в апеляційній інстанції воно негайно вступає в силу.
Зазначені ознаки апеляції є досить загальними, що характеризують принципові початку інституту перегляду рішень судів першої інстанції на сучасному рівні розвитку процесуального права.
Апеляція - достатньо дорога як для держави, так і для сторін процедура; апеляція призводить до уповільнення судочинства, підриває авторитет суду першої інстанції, а також, у порівнянні з судом першої інстанції, об'єктивно має ряд недоліків, пов'язаних з неминучими обмеженнями ряду принципів процесу.
Разом з тим, апеляційне виробництво має безперечні позитивні риси. Можливість апеляційного оскарження рішень мирового суду забезпечує громадянам певні юридичні гарантії щодо справедливості правосуддя. Ці гарантії полягають у тому, що сам факт апеляційного перегляду справи дозволяє усувати помилки, які були допущені при першому розборі справи. Апеляція (як і касація) має психологічне значення. Думка про те, що рішення мирового судді не остаточно, сприятливо і заспокійливо діє як на осіб, що беруть участь в справі, так і на все суспільство.
Об'єктом апеляційного оскарження можуть бути тільки рішення мирових суддів (ст.320.1.ГПК). Суб'єктами апеляційного оскарження є особи, які беруть участь у справі. Причому ст.320.1.ГПК не робить відмінностей між оскарженням і опротестуванням рішення, як це прийнято в касаційній інстанції. Таким чином, прокурор і його заступник не можуть вимагати перегляду рішення мирового судді в апеляційному порядку, якщо вони не брали участь у справі.
Метою апеляції є перевірка правильності рішення з точки зору його законності та обгрунтованості. Якщо ж в апеляційної інстанції позивач змінює предмет або підставу позову, то перевірка рішення суду першої інстанції втрачає всякий сенс.
Апеляційна скарга може бути подана протягом десяти днів з дня винесення рішення мировим суддею (ст.321 ЦПК). За змістом Закону протягом даного терміну не залежить від того, скористався Чи мировий суддя своїм правом відкласти складання мотивованого рішення (Ст.203.ГПК). Особа, яка подала апеляційну скаргу, має право просити світового суддю про її повернення до передачі справи до районного суду, причому за змістом ст.324.2 ЦПК таке прохання є для мирового судді обов'язковою.
Зміст апеляційної скарги:
1) найменування районного суду, якому адресована скарга;
2) найменування особи, що подає скаргу, її місце проживання або місце знаходження;
3) вказівка ​​на оскаржуване рішення мирового судді;
4) доводи скарги;
5) прохання зацікавленої особи;
6) перелік доданих до скарги документів.
Апеляційна скарга підписується особою, яка подає скаргу, або її представником. До апеляційної скарги, поданої представником, повинні бути запропоновані довіреність або інший документ, що посвідчують повноваження представника, якщо в справі немає таких документів.
Апеляційна скарга та додані до неї документи подаються з копіями за кількістю осіб, що беруть участь у справі.
Апеляційна скарга повертається особі її подала, у випадках (ст.323.1ГПК):
1) невиконання у встановлений термін вказівок мирового судді, що містяться в ухвалі про залишення скарги без руху:
2) закінчення строку оскарження, якщо скарга не містить прохання про поновлення пропущеного строку, або в відновлення цього строку відмовлено;
3) зміни предмета або підстави вимоги, розглянутої мировим суддею.
Апеляційна скарга повертається мировим суддею також на прохання особи, яка подала скаргу, якщо справа не направлена в районний суд.
Якщо в установлений строк вказівки, що містяться у визначенні мирового судді, не будуть виконані, скарга вважається не поданою і повертається особі, яка подала її.
Повноваження апеляційної інстанції
Роль суду апеляційної інстанції виконує тільки районний суд (ст. 320.1.ГПК). Апеляційні скарги подаються в районний суд тільки через світового суддю. Після того як мировий суддя її отримав, його діяльність обмежена тільки перевіркою скарги (приймати/не приймати), і повідомленням осіб, які беруть участь у справі про надійшла скарзі, але не в його компетенції призначати справу до слухання, цим займається районний суд.
Перегляд справи в апеляційному порядку провадиться суддею районного суду як одноособово, так і колегіально за правилами виробництва в суді першої інстанції (ст.327 ЦПК). Це означає, що обов'язковим є ведення протоколу та участь секретаря судового засідання (Ст.228ГПК); діють терміни розгляду цивільних справ у першій інстанції (Ст.107 ЦПК); особи, які беруть участь у справі, мають право на судові дебати (ст.174 ЦПК) і т. п.
Повноваження суду апеляційної інстанції:
1) Залишити рішення мирового судді без зміни, а скаргу - без задоволення. Відповідно відмова повинен бути мотивованим.
2) змінити рішення мирового судді або скасувати його і винести нове рішення;
3) скасувати рішення мирового судді повністю або в частині і припинити провадження у справі або залишити скаргу без розгляду.
Повноваження апеляційного суду при перегляді справи обмежуються як межами апеляційної скарги, так і предметом рішення суду першої інстанції.
Під межами розгляду справи судом апеляційної інстанції (провадження по оскарженню рішень і визначень світових суддів) розуміється обсяг, межі, в яких відбувається перевірка (Перегляд) вищестоящим судом рішення суду першої інстанції, ступінь вторгнення в це рішення, встановлені законом можливості зміни (погіршення) положення особи, яка подала скаргу.
Ст. 327 ЦПК РФ стосовно до апеляції норм про межах розгляду справи судом апеляційної інстанції не містить.
Перевірка обгрунтованості, законності рішення суду першої інстанції, а це сутність суду другої інстанції, в суді апеляційної інстанції можлива лише за наявності скарги, подання цих процесуальних підстав для порушення апеляційного провадження, повторного розгляду справи. Суд апеляційної інстанції не може не врахувати ці обставини, тому повинен перевірити законність і обгрунтованість рішення суду першої інстанції виходячи з доводів, викладених в апеляційній скарзі або поданні та запере...
