Адміністративне право
Курсова робота
Адміністративні стягнення та їх види
зміст
Вступ 3
1. Система адміністративних стягнень 5
2. Види адміністративних стягнень 7
2.1. Попередження 7
2.2. Штраф 8
2.3. Оплатне вилучення 9
2.4. Конфіскація 11
2.5. Позбавлення спеціального права 12
2.6. Виправні роботи 14
2.7. Адміністративний арешт 15
2.8. Адміністративне видворення 17
3. Загальні принципи накладення адміністративних
стягнень 21
3.1. Законність і доцільність застосування
адміністративних стягнень 21
3.2. Термін давності накладення адміністративних
стягнень 23
3.3. Накладення стягнень за множинність
адміністративних проступків 25
Висновок 28
Бібліографія 29
Введення
Адміністративне стягнення є мірою відповідальності і застосовується з метою виховання особи, яка вчинила адміністративне правопорушення, в, дусі дотримання радянських законів, поваги до правил соціалістичного співжиття, а також запобігання вчиненню нових правопорушень як самим правопорушником, так та іншими особами.
Адміністративне стягнення - це міра адміністративної відповідальності, застосовувана за вчинення адміністративного правопорушення .
Адміністративними стягненнями є лише ті заходи адміністративного примусу, які передбачені Кодексом про Адміністративні правопорушення (КпАП) у ст. 24-32 1 глави 3 розділу II "Адміністративне правопорушення і адміністративна відповідальність-ність ". Зафіксовані в інших розділах Кодексу інші заходи адміністративного примусу, які застосовуються в зв'язку з адміністративним правопорушенням, адміністративними стягненнями не є. Так, не повинні вважатися адміністративними стягненнями адміністративне затримання (ст. 240 КпАП), особистий огляд і огляд речей (ст. 243), вилучення речей і документів (Ст. 244), відсторонення від керування транспортним засобом, огляд на стан сп'яніння, затримання транспортного засобу (Ст. 245). Ці примусові заходи за своєю правовою природою об'єднані в групу процесуальних заходів забезпечення провадження по справі про адміністративне правонаруше-ванні. Їх реалізація не означає притягнення до адміністративної відповідальності; мета їх в іншому - припинити правопорушення і забезпечити своєчасний і правильний розгляд справ та виконання постанов по справах про адміністративні правопорушення.
Адміністративне стягнення завжди виражає негативну оцінку державою вчиненого правопорушення. Застосування адміністративних стягнень є хоча і необхідним, але все ж допоміжним засобом боротьби з адміністративними правонар-шениями. Застосовуючи адміністративне стягнення, держава поєднує примус і переконання. Адміністративне стягнення, будучи примусової заходом, в той же час містить в собі виховний потенціал.
Адміністративне стягнення як міра відповідальності застосовується з метою:
а) виховання особи, вчинила адміністративне правопорушення, в дусі додержання законів та поваги до правопорядку;
б) запобігання вчиненню ним нових правопорушень;
в) запобігання вчиненню правопорушень іншими особами.
Таким чином, за допомогою адміністративних стягнень здійснюються мети загального і спеціального попередження правопорушень (загальної і приватної превенції).
Спеціальне попередження полягає в тому, що адміністративне стягнення, впливаючи на конкретного правопорушника, спонукає його не вчиняти правопорушень у майбутньому. Загальне попередження характеризується тим, що сприяє вихованню не тільки самого порушника, але й оточуючих його осіб. Кінцева мета застосування адміністративних стягнень полягає в тому, щоб ні порушник правових норм, ні інші особи не здійснювали більше адміністративних правопорушень. Адміністративні стягнення виконують певною мірою також функцію попередження злочинів.
У цій роботі дається аналіз КпАП в частині, що стосується положень про адміністративні стягненнях, розглядаються види і загальні принципи їх накладення.
1. Система адміністративних стягнень
У ст. 24 КпАП РРФСР закріплені такі адміністративні стягнення:
1) попередження;
2) штраф;
3) оплатне вилучення предмета, який став знаряддям вчинення або безпосереднім об'єктом адміністративного правопорушення;
4) конфіскація предмета, який став знаряддям вчинення або безпосереднім об'єктом адміністративного правопорушення 1 ;
5) позбавлення спеціального права, наданого даному громадянинові (права керування транспортними засобами, права полювання);
6) виправні роботи;
7) адміністративний арешт;
8) адміністративне видворення за межі Російської Федерації іноземного громадянина або особи без громадянства. Митним кодексом РФ (ТК РФ) і рядом інших актів також встановлено таке стягнення:
9) відкликання ліцензії або кваліфікаційного атестата. Крім того, ТК РФ називає ще одну санкцію:
10) стягнення вартості товарів і транспортних засобів.
Всі десять названих стягнень тісно пов'язані між собою і утворюють єдину систему. Їх насамперед об'єднує загальна мета - захист правопорядку, вплив на осіб, які вчинили адміністративні порушення, попередження вчинення нових порушень.
За змістом кожне стягнення є карою, мірою відповідальності, призначуваної за адміністративні делікти; застосування будь означає настання адміністративної відповідальності, тягне несприятливі юридичні наслідки.
Адміністративні стягнення є каральними, В«штрафнимиВ» санкціями; як правило, вони складаються в позбавленні або обмеженні прав, благ. За вчинений проступок деліквентов або позбавляється якогось суб'єктивного права (права керування транспортним засобом, ліцензії і т. д.), або на нього покладаються спеціальні В«штрафніВ» обов'язки.
Кара - це В«правовий утратуВ» залученому до відповідальності. Адміністративне стягнення заподіює йому певні страждання, позбавлення. Однак кара не є самоціллю, вона необхідний засіб виховання, попередження правопорушень. Стягнення попереджає нові порушення з боку винного (Приватна превенція) і правопорушення інших осіб (загальна превенція).
Адміністративні стягнення накладаються компетентними органами і посадовими особами шляхом видання спеціальних індивідуальних актів. Вони захищають правопорядок побічно, не можуть безпосередньо забезпечити виконання обов'язку, але, покладаючи додаткові, В«ШтрафніВ» обов'язки, ущемляючи правову сферу особи, вони тим самим спонукають його надалі не порушувати закон, стимулюють майбутню поведінку.
Стягнення відрізняються від інших засобів адміністративного примусу тим, що зазвичай їх застосування створює для порушників В«стан покаранняВ», яке існує протягом встановленого законом строку і є одним з елементів виправно-виховного впливу на них.
У законі перелік стягнень дано у суворо визначеному порядку: від менш суворих до більш суворим. Іншими словами, закон містить В«сходи покараньВ». Ця В«сходиВ» потрібна і для тих, хто видає норми права, і для тих, хто їх приймає. В Зокрема, велике її значення, коли норми містять альтернативні санкції.
Оплатне вилучення та конфіскація предметів, відкликання ліцензії, стягнення вартості товару, видворення можуть застосовуватися в якості як основних, так і додаткових стягнень, а всі інші стягнення можуть бути тільки основними (ст. 25-32 1 КпАП РРФСР, 244, 245 ТК РФ). За порушення може бути накладено одне основне або основне і додаткове стягнення.
У відповідності зі ст. 72 Конституції Російської Федерації, ч. 2 ст. 24 КпАП РРФСР, всі стягнення можна поділити на встановлювані централізовано і дец...
