ЗМІСТ
Введення
1. Сутність і значення адміністративного нормотворчості
1.1 Сутність поняття В«Адміністративна нормотворчістьВ»
1.2 Принципи адміністративного нормотворчості
1.3 Місце нормотворчості в системі адміністративного права
2. Аналіз особливостей адміністративної нормотворчості в світлі сучасних адміністративних перетворень
2.1 Особливості сучасного адміністративної нормотворчості
2.2 Аналіз стану адміністративного нормотворчості
3. Проблеми і перспективи розвитку адміністративного нормотворчості
Висновок
Список використаної літератури
ВСТУП
В останні роки багатопланова проблема адміністративної нормотворчості в різних її аспектах стала предметом багатьох науково-теоретичних досліджень, в тому числі пов'язаних і з питаннями відомчого нормотворчості.
Однак, в умовах інтенсивного формування в Росії правової державності і йдуть в цій зв'язку процесами, проблема дослідження особливостей адміністративної нормотворчості набуває нового характеру і звучання.
Актуальність теми даної роботи зумовлюється значенням нормотворчості як необхідної умови ефективної роботи щодо забезпечення та захисту прав і свобод громадян, суспільства і держави. Важливою рисою сучасного етапу суспільного розвитку Росії є те, що при всій складності і суперечливості відбуваються в країні закладається основа формування належної правової бази стабільного регулювання суспільних відносин. І, якщо однією з найважливіших сторін життя права є реалізація правових норм, то встановлення правових норм за допомогою видання нормативних правових актів, спрямованих на досягнення зазначених у них цілей є не менш важлива сторона, що передує першого [1].
-->> В даний час необхідний глибокий аналіз функціонування інституту нормотворчості. Безперервний процес оновлення всіх сфер суспільного життя висуває високі вимоги до процесу підготовки нормативних правових актів. Розуміння нормотворення як організаційно-правової форми державної діяльності важливо для визначення місця, яке воно займає в процесі створення права. Це неминуче тягне за собою нові підходи до дослідження різних аспектів даного явища.
Предмет дослідження - процес адміністративної нормотворчості.
Об'єкт дослідження - особливості адміністративної нормотворчості.
Метою даної курсової роботи є необхідність охарактеризувати особливості адміністративного нормотворчості.
Досягнення даної мети передбачає вирішення низки наступних завдань:
1. Визначення сутності та місця адміністративного нормотворчості в системі адміністративно - правового регулювання.
2. Аналіз основних особливостей адміністративної нормотворчості у світлі сучасних перетворень у галузі адміністративного права.
3. Виявлення проблем і визначення перспектив розвитку адміністративного нормотворчості.
У процесі написання даної роботи нами були використані наступні методи:
1. Аналіз джерел і використовуваної літератури.
2. Порівняльний метод.
Дана робота була написана з використанням навчальної, монографічної літератури, а також публіцистичної літератури. Також в процес написання даної роботи нами були використані електронні ресурси довідково - пошукових систем В«ГарантВ» і В«Консультант +В».
Вивчаючи літературу, присвячену проблемам адміністративної нормотворчості необхідно відзначити, що в цілому в рамках використаної нами літератури, аналізу різних проблем, пов'язаних з нормотворчістю в юридичній літературі приділялася і приділяється достатньо уваги.
Глибоко досліджуються питання організаційно-правових форм підготовки і видання нормативних актів, формування міститься в них державної волі та інші. При цьому слід відзначити, що при дослідженні нормотворчості більшість авторів аналізували роботу переважно в плані визначення стадій нормотворчого процесу та правил юридичної техніки.
1. Сутність і значення адміністративного нормотворчості
1.1 Сутність поняття В«Адміністративна нормотворчістьВ»
Визначаючи сутнісну характеристику поняття В«адміністративна нормотворчістьВ» необхідно відзначити, що дана категорія в сучасній юридичній літературі досі однозначно не визначена.
Першим підходом найбільш значущим, на наш погляд, з позицій визначення сутності поняття В«Адміністративна нормотворчістьВ» є змістовний підхід.
В.С. Рижов, що розділяє точку зору представників змістовного підходу, вважає, що з точки зору змісту процес адміністративної нормотворчості включає ряд послідовно виконуваних робіт [2].
До найбільш характерних відносяться такі, як виявлення проблеми, якої продиктована необхідність акту, оцінка його значущості у вирішенні завдань, поставлених перед органом, створення варіантів акту і встановлення найбільш кращого, аналіз його сильних і слабких сторін, прогнозування виникнення можливих негативних наслідків від введення в дію.
Предметом, на який направляється адміністративна нормотворчість, є досить специфічна реальність. Зазвичай під предметом праці розуміється те, що людина своєю діяльністю змінює в корисному для нього напрямку [3].
Федеральні органи виконавчої влади своєї адміністративно-правовою діяльністю в межах повноважень сприяють зміні в інтересах найбільш ефективного виконання Конституції РФ, федеральних конституційних законів, федеральних законів, нормативних указів Президента РФ, сформованого на даний момент В«правового поляВ», тих обставин, які, з точки зору законності, створюють проблеми для вирішення поставлених перед ними завдань.
Даний автор також загострює нашу увагу на тій обставині, що процес адміністративного нормотворчості в федеральних органах виконавчої влади досить різноманітний і організовується в самих різних формах [4].
Найбільш характерними з них є:
- участь у законодавчої діяльності, маючи на увазі, що право законодавчої ініціативи належить Уряду РФ (Конституція України, ст. 104, п. 1);
- розробка проектів нормативних указів Президента РФ за своєю ініціативою або за дорученням глави держави;
- видання власних нормативних актів, правила, підготовки яких затверджуються Урядом РФ, а роз'яснення про застосування правил даються Мін'юстом РФ.
Також існує точка зору, в рамках якої адміністративна нормотворчість розглядає як суспільний процес [5].
У відповідність з даною точкою зору, як суспільний процес, адміністративна нормотворчість можна розглядати в широкому (соціальному), або вузькому (юридичну або ж юридическо - Технічному) сенсі.
Соціальне (широке) розуміння нормотворчості - це засіб досягнення (моделювання) певного стану, конкретної поведінки і дії людини [6].
За допомогою комп'ютера соціальну мету можна передбачити вже на початку нормотворчого процесу та простежити його завершення.
нормотворчого процесу в адміністративній сфері в широкому (соціальному) розумінні починається раніше, ніж нормотворчий процес у вузькому розумінні, і завершується пізніше, тобто ефективним впливом правового припису для досягнення поставленої мети.
Юридично-технічне (Вузьке) розуміння адміністративного нормотворчості - це формальний процес створення правового припису, який сам врегульовано правом [7].
З цієї точки зору, метою адміністративної нормотворчості є вивчення причин прийняття нормативного акта, підготовка, обговорення, прийняття та опублікування правового акту, внесення до нього змін або порядок скасування.
Характерною особливістю для визначення поняття В«адміністративна нормотворчістьВ» є також і те обставина, що часто поняття В«адміністративнеВ» і В«відомчеВ» нормотворчість ототожнюються.
Детальний розбір назви «³домче нормотворчістьВ» дозволяє зробити висновок, що в даному ...