Введення
Тривалий час локальні забруднення атмосфери порівняно швидко розбавлялися масами чистого повітря. Пил, дим, гази розсіювалися повітряними потоками і випадали на землю з дощем і снігом, нейтралізувати, вступаючи в реакції з природними сполуками.
В даний час обсяги і швидкість викидів перевершують можливості навколишнього середовища. Так в атмосферу Землі в результаті людської діяльності щорічно викидається 156 млн т сірчистого газу, 60 млн т оксидів азоту. У промислових районах міст ці цифри набагато вище.
Основними забруднювача атмосферного повітря є промислові підприємства, що спалюють тверді і рідкі палива, а також підприємства, що відносяться до хімічної і ядерної енергетики. Крім них величезний внесок у забруднення вносить швидко зростаюча кількість автотранспорту.
Основними зусиллями спрямовані на попередження викидів забруднюючих речовин в атмосферу. На підприємствах встановлюються пиловловлюючі і газоочисні установки. Але на даному етапі розвитку і зростання промислових технологій можна говорити про недосконалість даних прийомів боротьби.
Інший важливий напрямок - це створення і впровадження безвідходних технологій, будівництво таких промислових комплексів, в яких використовуються се вихідні матеріали та будь-які відходи виробництва. Але це також мало де знаходить застосування, так як це досить дорого з точки зору економіки підприємства.
Боротьба за чисте повітря на промислових майданчиках повинна починатися на стадії проектування промислових об'єктів, технологічних процесів, машин та обладнання. При цьому для забезпечення високих гігієнічних вимог до складу повітря проектувальники повинні використовувати останні досягнення науки і практики в галузі аерації промислових майданчиків і прилеглим до них житлових забудов, розсіювання виділяються промисловими підприємствами шкідливих речовин на забудованих територіях, аналізу кліматичних даних, рельєфу місцевості і фонових забруднень атмосфери в районі пропонованого будівництва підприємства. Саме тому діючі В«Санітарні норми проектування підприємств В»СН 245 - 71 вимагають, щоб при проектуванні кожного підприємства встановлювалися величини очікуваних концентрацій домішок і на основі їх зіставлення з гранично допустимими концентраціями (ГДК) розроблявся комплекс заходів, що забезпечує належну чистоту атмосфери.
В результаті такого прогнозу можна вибрати місце будівництва підприємств; визначити максимально допустимі розміри санітарно - захисної зони, що забезпечують безпечний рівень забруднення повітря житлових районів і сільськогосподарських угідь; обгрунтувати раціональне розташування виробничих корпусів на промисловому майданчику, при якому максимально використовуються можливості природного провітрювання; встановити вимоги до технологічних процесів та обладнання щодо скорочення викидів; оцінити необхідну ефективність очисних пристроїв; визначити оптимальне розташування джерел домішок і висоти їх викидів, а так само зони з найбільш чистим повітрям, в яких слід розміщувати повітрозабірні пристрої припливної вентиляції, і вирішувати ряд інших практичних завдань.
Для розрахунку рівня забруднення атмосферного повітря населених пунктів, що викидаються при роботі підприємств шкідливих речовин, використовують В«Методику розрахунку концентрацій в атмосферному повітрі шкідливих речовин, що містяться у викидах підприємств В»ОНД-86.
1. Місця утворення відходів виробництва
При роботі промислового підприємства на різних етапах технологічного процесу утворюються різного роду забруднюючі речовини: вихлопні гази від автотранспорту; пил, що утворюється при розвантаженні і внутрішньозаводського транспортування сировини; домішки, утворені при очищенні сировини, димові гази і т.д.
На підприємстві розташований бункер проміжного запасу сировини. Процеси зберігання нерозривно пов'язані з утворенням і виділенням пилу. В атмосферу зазвичай надходить пил, розмір частинок якої не менше 10 мкм. Великі частинки або відразу потрапляють в грунт, або осідають з повітря через нетривалий час. Винос в атмосферу найдрібніших частинок пилу у вільному стані у вигляді аерозолів забруднюється повітряне простір головним чином поблизу підприємств і нетривалий час, але приносить певний збиток народному господарству.
Пил, осідаючи на землю, поверхня водойм, будівель, споруд, виступає в основній своїй ролі - джерела забруднень грунтів та водойм, що зумовлює накопичення шкідливих речовин до і вище гранично допустимих концентрацій.
Все сировину, а також робочі на територію заводу завозяться автомобільним транспортом, який є рушійним джерелом забруднення. Автомобільні гази являють собою надзвичайно складну, недостатньо вивчену суміш токсичних компонентів, основними з яких є оксид вуглецю, діоксид азоту, альдегіди, вуглеводні.
забруднюючих речовин, що утворюються в процесі теплової обробки керамічних виробів, поділяють за такими ознаками:
- утворення пилу при роботі технологічного обладнання, систем транспортування і дозування;
- речовини при роботі ємнісної апаратури (Змішувачів, реакторів і т.п.), а так само при використанні рідин безпосередньо в технологічних процесах.
На підприємстві вода в основному використовується для господарсько-побутових потреб, для цього встановлюється господарсько-питне водопостачання, яке повинне забезпечувати подачу доброякісної води для господарсько-побутового споживання.
При цьому виготовленні може використовуватися велика кількість різних каучуків та інгредієнтів, таких як розчинники. Звідси випливає, що технологічні операції при виробництві шинного виробництва супроводжуються викидами як аерозолів, так і газоподібних забруднень. Коли відбувається операція нагріву каучуків, в приміщенні цеху виділяється стирол, ізопрен, СО. Процес вулканізації супроводжується виділенням газоподібних забруднень, в тому числі особливо токсичні. Крім того при виробництві шин відбувається споживання теплової енергії, яка частіше виходить при роботі котельних установок в димову трубу, яка транспортує SО2, СО, NOx, CxHy. Вихідний матеріал для отримання шин є синтетичні каучуки.
2. Організовані викиди підприємства
Організовані викиди розраховуються згідно збірника методик щодо розрахунку викидів в атмосферу забруднюючих речовин різними виробництвами
Збірка складається з методик і рекомендацій з розрахунку кількості забруднюючих речовин (пилу, сірчистого газу, оксидів сірки, азоту, вуглецю, вуглеводнів та ін), що викидаються в атмосферу різними виробництвами.
2.1 Розрахунок забруднення при утворенні пилу
Кількість пилу (г/год), що переходить у зважений стан при роботі технологічного обладнання, систем транспортування і дозування, визначається в залежності від загальних встановлених технологічних норм втрат переробляється продукту з урахуванням ступеня його пилення та коефіцієнта місцевих втрат за формулою:
q = DK нп До п До оп До мп ...
де D - продуктивність обладнання (г/год) До мп - Коефіцієнт нормованих технологічних втрат; До п - коефіцієнт, що враховує ступінь пилення продуктів, До оп - коефіцієнт операційних втрат, До мп - коефіцієнт місцевих втрат.
Коефіцієнт нормованих технологічних втрат До нп приймається відповідно до галузевих нормативів технологічних відходів і втрат сировини, матеріалів і напівфабрикатів, застосовуваних у виробництві.
Коефіцієнт До п , враховує ступінь пилення продуктів, приймається рівним: для гранульованих речовин - 0,1; для сипучих з насипною масою до 0,5 кг/л - 0,5; для сипучих з насипною масою більше 0,5 кг/л - 0,2; для тонкодиспе...
