Введення
Соціально-економічний розвиток людства в другій половині ХХ століття супроводжувалося і продовжує супроводжуватися на початку 3-го тисячоліття виснаженням природних ресурсів, деградацією і забрудненням природного навколишнього середовища, зростанням загального рівня смертності та захворюваності населення. Важка екологічна ситуація породжена системою нераціонального, марнотратного природокористування і є важливою характеристикою і складовим елементом соціально-економічного, політичного, духовного і культурного кризи як в нашій країні, так і в світі в цілому.
Довгий час люди дивилися на природу, як на невичерпне джерело необхідних для них матеріальних благ. Однак, стикаючись з негативними наслідками свого впливу, вони поступово прийшли до переконання в необхідності її раціонального використання та охорони.
Метою моєї роботи є вивчити проблему виснаження природних ресурсів в умовах масштабного антропогенного впливу на навколишнє середовище.
Для досягнення мети необхідно вирішити ряд завдань:
В· вивчення поняття "Природних ресурсів";
В· класифікація природних ресурсів;
В· вивчення проблеми вичерпності природних ресурсів;
В· аналіз природоохоронних заходів.
1. Поняття "природні ресурси" та їх класифікація
Природні об'єкти та явища, які людина використовує в процесі праці, називаються природними ресурсами. До них відносяться: атмосферне повітря, вода, грунт, корисні копалини, рослинний і тваринний світ, сонячна енергія і т.д. [12]
Основними компонентами природних ресурсів є [5, c.45]:
Водні ресурси - водні запаси, використовувані як джерело водопостачання для виробничих та побутових потреб, гідроенергії, а також як транспортні магістралі і т.д.
Земельні ресурси - ресурси, які використовуються або призначені до використання в сільському господарстві, під будови в населених пунктах, під залізні і шосейні дороги, а також інші споруди, під заповідники, парки, сквери тощо, зайняті корисними копалинами та ін
Лісові ресурси - сировинні (використовувані для отримання деревини), а також ліси різного призначення - оздоровчі (Санітарно-курортні), поле - і лісозахисні, водоохоронні та ін
Мінеральні ресурси - всі природні складові літосфери, використовувані або призначені до використання в виробництві продуктів і послуг як мінеральну сировину в природному вигляді або після підготовки, збагачення та переробки (залізо, марганець, хром, свинець і ін) або джерела енергії.
Енергетичні ресурси - сукупність всіх видів енергії: сонця і космосу, атомно-енергетичній, паливно-енергетичної (у формі запасів корисних копалин), термальної, гідроенергії, вітроенергії і т.д.
Біологічні ресурси - це всі живі средообразующіе компоненти біосфери до укладеного в них генетичним матеріалом. Вони є джерелами отримання людьми матеріальних і духовних благ. До них відносяться промислові об'єкти (запаси риби в природних та штучних водоймах), культурні рослини, свійські тварини, мальовничі ландшафти, мікроорганізми, тобто сюди відносяться рослинні ресурси, ресурси тваринного світу (запаси хутрового звіра в природних умовах; запаси, відтворювані в штучних умовах) і ін
При обліку запасів природних ресурсів і обсягів їх можливого господарського вилучення користуються уявленнями про вичерпності запасів. Всі природні ресурси діляться на дві групи: вичерпні і невичерпні.
Вичерпні ресурси - це такі, обсяг яких з певним ступенем точності може бути встановлений і обмежений, запаси яких у міру експлуатації зменшилися до такої міри, що подальша їх експлуатація загрожує повним їх зникненням [1, c.62]. У результаті неминуче настає виснаження запасів природного ресурсу. У свою чергу, вичерпні ресурси поділяються на поновлювані і непоновлювані природні ресурси. До поновлюваним природних ресурсів належать такі, які можуть бути відновлені або самими силами природи (природним шляхом), або за допомогою цілеспрямованої людської діяльності, але тільки в тому випадку, якщо зберігаються для цього умови і швидкість відновлення. До поновлюваних ресурсам зазвичай відносять: земельні (елементи родючості грунту), водні (прісні підземні води зони активного водообміну) і біологічні (ліси, природні кормові угіддя, суходолом, водна фауна, рослинний і тваринний світ і т.д.).
Невичерпні природні ресурси підрозділяються на космічні, кліматичні і водяні. Це енергія сонячної радіації, морських хвиль, вітру. З урахуванням величезної маси повітряного і водного середовища планети невичерпними вважають атмосферне повітря і воду. Виділення це відносно. Наприклад, прісну воду можна розглядати як ресурс вичерпний, оскільки в багатьох регіонах Земної кулі виник гострий дефіцит води.
2. Виснаження природних ресурсів
Виснаження природних ресурсів - вироблення копалин до ступеня нерентабельність подальшої розробки. Перевищення темпів і обсягів видобутку над здатністю природного відновлення поновлюваних ресурсів. Це переруб лісу, перелов риби, перевипасання худоби і збій пасовищ, недотримання агротехнічних заходів при обробці грунтів і виснаження їх родючості, забруднення водотоків і водойм промисловими відходами так, що їх практично неможливо використовувати, забруднення повітря у великих містах і т.д. З розвитком і прогресом суспільства наростає виснаження природних ресурсів, тому необхідно вирішувати проблему запобігання цього процесу. [13]
Виснаження ресурсів йде за кількома напрямками:
1) виснажуються невідновних копалини енергоресурси біогенного походження - вугілля і нафта, хоча їх запаси поки досить великі. Крім того, біосфера має і альтернативні несчерпаемие джерела енергії: вітер, припливи і відливи, сонячну радіацію.
2) виснажуються такі щодо відновлювані ресурси, як грунт і ліси. Грунтовий покрив планети страждає від ерозії, в результаті якої катастрофічно зменшується родючий шар. Багато стародавні цивілізації зникли з лиця Землі саме внаслідок неумеренной оранки грунтового шару. Так, нинішня пустеля Сахара6 була колись багатющою житницею Римської імперії. І зараз на різних ділянках земної кулі відбувається опустелювання, пов'язане насамперед з вирубкою лісів, зведенням чагарників і трав'яного покриву. Суцільна розораність грунтів веде до курним бурям, вітрової та водної ерозії родючого грунтового шару.
Поряд з численними перевагами, властивими індустріальним товариствам, для них характерно як виникнення нових, так і загострення вже існуючих екологічних і ресурсних проблем. За масштабами поширення ці загрозливі добробуту людини проблеми можна підрозділити на [3, c.84]:
- локальні: забруднення підземних вод токсичними речовинами,
- регіональні: пошкодження лісів і деградація озер в результаті атмосферних випадань забруднювачів,
- глобальні: можливі кліматичні зміни внаслідок збільшення вмісту вуглекислого газу і інших газоподібних речовин в атмосфері, а також виснаження озонового шару.
Сукупний вплив інтенсивного сільського господарства, збільшеною видобутку корисних копалин і урбанізації значно посилило деградацію потенційно відновлюваних ресурсів - верхнього грунтового шару, лісів, пасовищ, а також популяцій диких тварин і рослин.
3. Природоохоронні заходи
Охорона природи - це система науково обгрунтованих міжнародних, державних та громадських заходів, спрямованих на раціональне використання, відтворення та охорону природних ресурсів, на захист природного середовища від забруднення і руйнування в інтересах існуючих та майбутніх поколінь людей.
Основна мета охорони природи полягає в підтримці динамічної рівноваги природних природних процесів, збереження біологічного різноманіття рослин, тварин, мікроорганізмів, що забезпечують сприятливі умови для життя справжніх і наступних поколінь людей, розвитку виробницт...
