Організація УПРАВЛІННЯ У ЕКОЛОГІЧНІЙ ДІЯЛЬНОСТІ
План
1. Сучасні вимоги до екологічного Управління
2. Базові основи екологічного Управління
3. Історія розвітку системи В«природа-суспільствоВ»
4. Загальні Властивості складаний систем
5. Теоретичні основи Управління: предмет и метод Теорії Управління
Література
1. СУЧАСНІ Вимоги до ЕКОЛОГІЧНОГО УПРАВЛІННЯ
Гармонізація в управлінському контексті означає активності діяльність, спрямованих на Подолання розладу, досягнення узгодженості. Отже, у взаємовідносінах та взаємодії суспільства и природи пріорітетнім має буті Подолання екологічного розладу и Досягнення екологічної узгодженості. Екологічна стратегія гармонізації є Прагнення оптимально узгоджуваті взаємозалежність суспільства и природи.
Гармонізація взаємовідносін суспільства и природи зможите настаті внаслідок Такої Зміни людської діяльності, у дерло Черга управлінської, коли людство, спіраючісь на пізнані Природні закономірності, Прийма на собі функції системного Управління соціально-екологічнімі и пріродовідновлюванімі процесами, щоб досягті соціально-екологічної рівноваги. Реально гармонізація, Як Ідеал взаємовідносін та співіснування суспільства и природи, Може настаті тоді, коли люди управлятімуть не природа, а насамперед собою, Своїми В«Ресурсні апетитиВ», Своєю екологічною свідомістю й культурою.
ЯКЩО брати до УВАГА дослівне давньогрецький визначення Поняття В«екологіяВ», Що являє собою вчення про гармонію в домівці, середовіщі життя, то Екологічне Управління Як домоуправління повністю відповідає біблійному призначення людини: В«І взявши Господь Бог людину, и в едемському раї вмістів БУВ її, щоб настав час Його та Його доглядать В»(Буття 2:15). Тобто призначення екологічного Управління - доглядаті и оберігаті Як планетарного домівку (середовище життя), так и Національні домівкі. Для цього и створюються Міжнародні організаційні механізмі гармонізації співіснування та Національні системи екологічного Управління Як механізмі гармонізації.
Механізмі гармонізації діють на державному, корпоративному, місцевому и Громадському рівнях.
Для того щоб Екологічне Управління відповідало своєму Призначення, необхідно Дотримуватись таких Вимоги:
Принципи, методологія екологічного Управління повінні буті адекватно задекларованім на глобального ї національному рівнях керівнім принципам гармонізації жіттєдіяльності суспільства и збалансованності розвітку.
Впровадження ї Розвиток екологічного Управління мают грунтуватися на екологічних функціональніх законах и принципах та методології системного підходу.
Для забезпечення методологічної тотожності в підходах Екологічне Управління винне мати у своїй Основі систему міжнародніх регламентів и стандартів, методологію системно-екологічного підходу.
Розвиток системного екологічного Управління має засновуватісь на гуманітарніх принципах и пріорітетах національної екологічної політики.
Функції екологічного Управління повінні кореспондуватіся Із загальносістемнімі функціямі адміністратівного Управління.
Екологічне Управління має грунтуватися на власній законодавчій и нормативно-правовій базі, Яки за Своїм правовим впливим на Розвиток суспільства винна займаті домінуюче Місце та роль.
Ефективність екологічного Управління забезпечується професійно підготовленім управлінськім персоналом - екологічнімі менеджерами, підготовка якіх здійснюється за спеціальнімі програмами.
Екологічне Управління винне мати у своєму розпорядженні Власний інформаційну систему, Яки забезпечує моніторинг реалізації прийнятя рішень.
Для Створення умів Щодо реалізації сучасности екологічних Вимоги треба подолати проблеми в екологічному управлінні, а саме:
- законодавчо невізначеність системного екологічного Управління;
- недостатня професійну екологічну підготовку управлінського персоналу Щодо володіння методологією системного підходу;
- міжгалузеву методологічну неузгодженість функцій екологічного Управління.
- міжгалузеву Нормативні невідповідність моделей екологічного Управління
- функціональну невідповідність національної системи екологічного Управління Європейському регламентом 1836 и міжнароднім стандартам серії ISO 14000.
значний роль у стрімуванні розвітку екологічного Управління відіграє неструктурованість и Галузевий розпорошеність функцій екологічного Управління. Того чіткій Розподіл функцій и відповідальності Між державною, корпоративною, регіональною (Місцевою) i Громадська системами екологічного Управління спріятіме становленню й постійному вдосконалення систем екологічного Управління.
2. БАЗОВІ ОСНОВИ ЕКОЛОГІЧНОГО УПРАВЛІННЯ
Системи екологічного Управління мают у своєму підґрунті Такі фундаментальні складові: екологічні закономірності; регулятівні закони; екологічну політіку; стандарти, нормативи, ліміті; методології системного підходу; кадастру и механізмі (Методи) Управління.
Екологічні закономірності. До об'єктивно існуючіх науково-сістематізованіх законів Функціонування системи В«людина-природаВ» належать екосістемні закони, закони соціальної екології та екологічної рівноваги. Порушення ціх законів виробляти до екологічних криз, катастроф, деградації середовища. Екологічні закономірності є базовими для гармонізації системи В«природа-суспільствоВ» и для системного екологічного Управління.
Регулятівні закони. Дерло за все Це Конституція України. Саме вон візначає права громадян на Екологічно безпечне життя и відповідні обов'язки держави Щодо гарантування ціх прав. Регулятивний законодавством України визначаються функції екологічного Управління, Повноваження та відповідність органів Управління, механізмі забезпечення здійснення функцій и Повноваження.
Екологічна політика. Візначає цілі и пріорітеті, Основні напрями екологічної діяльності суб'єктів управлінського апарату, вимоги до самої системи екологічного Управління. Вона подається у вігляді офіційного документа, Що затверджується и декларується компетентними органами влади.
Стандарти, нормативи, ліміті. Основою екологічного Управління є контроль відхілень від гранично допустимих норматівів Забруднення НАВКОЛИШНЬОГО природного середовища, Його екологічної чистоти, встановлених лімітів природокористування. Екологічне Управління вікорістовує базові стандарти, ДОДЕРЖАННЯМ якіх забезпечує високий Рівень ефектівності.
Методологія системного підходу. Мається на увазі методологія підготовкі и Прийняття рішень, Вирішення складаний проблем. Вона грунтується на системному місленні управлінського персоналу, доскіплівому аналізі різніх СИТУАЦІЙ, а кож на сістемній Моделі об'єктів Управління. Застосування методології системного підходу спріяє Прийняття оптимальних управлінськіх рішень, досягнення кінцевого результату з мінімальнімі витратами ї у найкоротші строки.
кадастру. Ведення комплексних державних кадастрів природних ресурсів орієнтоване на Вивчення та облік потенціалів, запасів та обігу (самовідновлення) природних ресурсів, оцінку ресурсного потенціалу, а кож умів Відновлення ресурсів басейнів, регіонів и Країни в цілому. Саме на Основі кадастрів проводитися аналіз и прогнозування ресурсної базуватися економікі, Що Дає Підстави Говорити про Якість НАВКОЛИШНЬОГО середовища, розробляті Державні Програми комплексного освоєння та Запобігання віснаженню природніх ресурсів. До сфери Вивчення, ОБЛІКУ и ведення державних кадастрів входять, крім традіційніх природніх об'єктів, Такі Природні Ресурси, Як асіміляційній Потенціал, продукційній Потенціал, кліматічні Ресурси, господарська ємкість екосистем.
Механізмі Управління. Складаються з груп екологічних и функціональніх механізмів екологічного Управління, які є водночас механізмамі гармонізації співіснування суспільства и природи. До е...
