План
Введення
1. Поняття і способи правової охорони атмосферного повітря
2. Встановлення нормативів з охорони атмосферного повітря
3. Екологічні вимоги, встановлені для джерел забруднення атмосферного повітря
4. Плата за забруднення атмосферного повітря
5. Правова охорона озонового шару
6.Відповідальність за порушення законодавства про охорону атмосферного повітря
Висновок
Список використаної літератури
Введення
Атмосферне повітря являє собою елемент навколишнього природного середовища, життєво важливий для біологічних організмів, включаючи людей, який служить захистом від космічних випромінювань, підтримує певний тепловий баланс на планеті, визначає клімат і т. д. Поряд з екологічними функціями атмосферне повітря виконує найважливіші економічні функції, так як виступає незамінним елементом виробничих процесів, енергетичній, транспортній та іншій діяльності людини.
Інтенсивний розвиток промисловості, зростання міст, збільшення кількості транспортних засобів, активне освоєння навколоземного простору приводять до зміни газового складу атмосфери, накопичення різних видів забруднень (пилового, хімічного, електромагнітного, радіаційного, шумового та ін), руйнуванню озонового шару атмосфери, порушенню її природного балансу.
Все це завдає відчутної шкоди економіці, здоров'ю людей, природному середовищу і викликає необхідність регулювання антропогенного впливу на атмосферне повітря.
Правове регулювання відносин у сфері охорони атмосферного повітря здійснюється Федеральними законами В«Про охорону атмосферного повітря В»1999 р.,В« Про санітарно-епідеміологічне благополуччя населення В»1999 р.,В« Про радіаційної безпеки населення В»1996 р., Законом РРФСРВ« Про охорону навколишнього природного середовища В»1991 р., а також низкою підзаконних актів - Положеннями про державний контроль за охороною атмосферного повітря, про державному обліку шкідливого впливу на атмосферне повітря, про Міжвідомчої комісії з охорони озонового шару та ін Російська Федерація є учасником декількох міжнародних угод з питань охорони атмосфери, наприклад, Міжнародної Віденської конвенції про охорону озонового шару, Конвенції ООН про зміну клімату, Монреальського протоколу по речовинах, що руйнують озоновий шар.
Важливі положення про охорону атмосферного повітря містяться в нормативних актах, що регулюють використання та охорону земель, лісів, вод, надр та інших природних ресурсів, а також у кримінальному, адміністративному, цивільному та інших галузях законодавства.
В силу своїх природних властивостей атмосферне повітря в даний час не розглядається в якості об'єкта привласнення, тому відносини власності з приводу атмосферного повітря, а також процес його економічного використання не регулюється законодавством. Екологічне право забезпечує лише його охорону від шкідливих впливів.
Об'єктом правової охорони є атмосферне повітря, тобто повітря у зовнішній, відкритій середовищі. Охорона повітря виробничих, адміністративних та інших приміщень здійснюється нормами трудового та інших галузей законодавства.
1. Поняття та способи правової охорони атмосферного повітря
Правова охорона атмосферного повітря являє собою систему закріплених законом заходів, спрямованих на збереження в чистоті і поліпшення стану атмосферного повітря, запобігання і зниження шкідливих хімічних, фізичних, біологічних та інших впливів на атмосферу, викликають несприятливі наслідки для населення, народного господарства, рослинного і тваринного світу (Ст. 1 Закону РРФСР про охорону атмосферного повітря).
Своєрідність охорони атмосферного повітря полягає в тому, що вона досягається, з одного боку, через охорону інших природних об'єктів (лісів, вод), що впливають на її стан, а з іншого боку, - шляхом регулювання господарського впливу на атмосферу.
Перший спосіб охорони реалізується за допомогою забезпечення правового режиму лісів і вод, встановленого відповідним законодавством * . Законом про охорону атмосферного повітря регулюються питання здійснення господарської та іншої діяльності, що впливає на стан атмосфери.
Зміст правової охорони атмосферного повітря становить комплекс заходів, основними серед яких є облік, контроль, встановлення нормативів у сфері охорони атмосферного повітря, забезпечення виконання екологічних вимог джерелами шкідливого впливу на атмосферне повітря, а також організація території населених пунктів, промислових зон з урахуванням норм і правил охорони атмосферного повітря.
Державний облік та контроль у сфері охорони атмосферного повітря
Основою для регулювання охорони атмосферного повітря є передбачений законом державний облік видів та кількості (розмірів) шкідливого впливу на атмосферу, а також об'єктів, що надають такий вплив (ст. 21-22 Закону про охорону атмосферного повітря).
Джерела шкідливого впливу на атмосферне повітря підрозділяються на стаціонарні (підприємства, енергостанції та інші виробничі, а також побутові об'єкти) та пересувні (Автомобілі, літаки, судна та інші рухомі засоби та установки), що обумовлює особливості правового регулювання охорони атмосферного повітря в процесі їх діяльності.
За станом атмосферного повітря, його змінами здійснюється спостереження за хімічними, фізичним і біологічними показниками загальнодержавної службою спостереження і контролю за рівнем забруднення природного середовища. Збір, зберігання, узагальнення, аналіз інформації проводиться з метою забезпечення нею зацікавлених організацій, а також складання прогнозів про рівень забруднень атмосферного повітря під впливом господарської діяльності і метеорологічних умов. Спостереження (моніторинг) здійснюється спеціально уповноваженими органами Федеральної виконавчої влади з гідрометеорології, охорони навколишнього середовища, санітарно-епідеміологічного нагляду та ін (ст. 23 Закону про охорону атмосферного повітря).
Державний контроль за охороною атмосферного повітря має своїм завданням забезпечення дотримання всіма державними органами, підприємствами, установами, організаціями та громадянами заходів щодо охорони атмосферного повітря, умов шкідливого впливу на атмосферу, а також інших правил, встановлених законодавством про охорону атмосферного повітря (ст. 24 Закону про охорону атмосферного повітря).
Він здійснюється державними органами санітарно-епідеміологічного нагляду, органами по контролю за роботою газоочисних і пилоуловлювальні установок, органами безпеки дорожнього руху, охорони навколишнього середовища та ін
2. Встановлення нормативів щодо охорони атмосферного повітря
Для оцінки стану атмосферного повітря передбачені стандарти його якості - нормативи гранично допустимих концентрацій забруднюючих речовин в атмосферному повітрі (ГДК) та нормативи гранично допустимих рівнів шкідливих фізичних впливів на атмосферу (ПДК).
Нормативи гранично допустимих концентрацій встановлюються для забруднюючих речовин по кожному речовини або хімічної сполуки (окис вуглецю, двоокис азоту, пил, сірка, свинець та ін) в розрахунку на 1 кубічний метр повітря, причому враховується разова і добова концентрації, а нормативи гранично допустимих рівнів шкідливих фізичних впливів встановлюються за окремими видами таких впливів (шум вібрація, ультразвук, інфразвук, радіація, електромагнітні поля і т. д. і вимірюються в різних одиницях залежно від характеру шкідливого фізичного впливу * .
Зазначені нормативи затверджуються компетентними органами державного екологічного управління: Федеральною службою Росії по гідрометеорології та моніторингу навколишнього середовища, державної санітарно-епідеміологічною службою Міністерства охорони здоров'я РФ за участю інших зацікавлених відомств. Дані нормативи повинні відповідати інтересам охорони здоров'я людей, навколишнього приро...
