Теми рефератів
> Авіація та космонавтика > Банківська справа > Безпека життєдіяльності > Біографії > Біологія > Біологія і хімія > Біржова справа > Ботаніка та сільське гос-во > Бухгалтерський облік і аудит > Військова кафедра > Географія
> Геодезія > Геологія > Держава та право > Журналістика > Видавнича справа та поліграфія > Іноземна мова > Інформатика > Інформатика, програмування > Історія > Історія техніки
> Комунікації і зв'язок > Краєзнавство та етнографія > Короткий зміст творів > Кулінарія > Культура та мистецтво > Культурологія > Зарубіжна література > Російська мова > Маркетинг > Математика > Медицина, здоров'я > Медичні науки > Міжнародні відносини > Менеджмент > Москвоведение > Музика > Податки, оподаткування > Наука і техніка > Решта реферати > Педагогіка > Політологія > Право > Право, юриспруденція > Промисловість, виробництво > Психологія > Педагогіка > Радіоелектроніка > Реклама > Релігія і міфологія > Сексологія > Соціологія > Будівництво > Митна система > Технологія > Транспорт > Фізика > Фізкультура і спорт > Філософія > Фінансові науки > Хімія > Екологія > Економіка > Економіко-математичне моделювання > Етика > Юриспруденція > Мовознавство > Мовознавство, філологія > Контакти
Українські реферати та твори » Экология » Біоіндикація забруднення повітря за станом сосни звичайної

Реферат Біоіндикація забруднення повітря за станом сосни звичайної

Відділ освіти Радянського району м. Гомеля

Державна установа освіти «óмназія № 46 ім. Блеза Паскаля В»

В«Біоіндикація забруднення повітря за станом сосни звичайної В»


Учнівської 9 В«АВ» класу ГУО

«óмназія № 46 м. Гомеля

ім. Блеза Паскаля В»

Черваток Анастасії Олегівни

Науковий керівник -

вчитель біології ГУО

«óмназія № 46 м. Гомеля

ім. Блеза Паскаля В»

Пака Олена Вікторівна

Гомель, 2010


Зміст

1. Введення

2. Флористична біоіндикація

3. Методика біоіндикації

4. Висновок

5. Список літератури


Введення

Вважається, що для умов лісової смуги Білорусі найбільш чутливі до забруднення повітря соснові ліси. Це обумовлює вибір сосни як найважливішого індикатора антропогенного впливу, прийнятого в даний час за В«еталон біодіагностики В». Інформативними по техногенному забрудненню є морфологічні і анатомічні зміни, а також тривалість життя хвої. При хронічному забрудненні лісів діоксидом сірки спостерігаються пошкодження і передчасне опадання хвої сосни. У зоні техногенного забруднення відзначається зниження маси хвої на 30-60% у порівнянні з контрольними ділянками.

Мета дослідження: вивчити екологічний стан атмосферного повітря міста, використовуючи як біоіндикаторів сосну звичайну.

Завдання: визначити стан хвої сосни звичайної для оцінки забрудненості атмосфери.

В незабруднених лісових екосистемах основна маса хвої сосни здорова, не має пошкоджень, і лише мала частина хвоїнок має світло-зелені плями і некротичні точки мікроскопічних розмірів, рівномірно розсіяні по всій поверхні. Хвойні ліси погано переносять загазованість, кіптява, так як їх хвоїнки багаторічні і в них накопичуються отруйні речовини, а продихи забиваються кіптявою, що викликає пожовтіння і відмирання хвої на 1-2 роки раніше. У забрудненій атмосфері з'являються пошкодження і знижується тривалість життя хвої сосни.

Використовуючи метод візуальної і кількісної оцінки хвої сосни, можна визначити рівень забруднення атмосфери.


1. Флористична індикація

Для визначення вмісту шкідливих речовин у середовищі проживання величезне значення має біоіндикація стану довкілля.

Біоіндикація - Виявлення і визначення біологічно і екологічно значимих антропогенних навантажень на основі реакції на них живих організмів і їх спільнот. Живі організми, по наявності, станом і поведінкою яких можна судити про зміну в навколишньому середовищі, називаються біоіндикаторами.

Біоіндикація є складовою частиною біологічного моніторингу - системи спостереження і контролю за станом навколишнього середовища на певній території з метою раціонального використання природних ресурсів та охорони природи.

Поблизу великих міст і в районах викидів шкідливих сірчистих, хлористих і азотистих газів дерева затримують частинки цих речовин і поглинають леткі гази. На листі дерев з'являються світло-зелені плями, потім вони буріють і засихають, з часом відмирають і дерева. Від викидів заводами сірчистих з'єднань ліс може загинути в радіусі до 10 км, на більшій відстані вміст газів знижується в 3-4 рази. Найменш стійкі проти газів і пилу сосна і ялина, стійкіші модрина та все м'яколистяні породи. Це й зрозуміло - листяні породи скидають на зиму листя, а сосна, ялина і кедр міняють хвою через 3-5 років.

Якщо соснові голки без плям, повітря вважають ідеально чистим; якщо хвоїнки з рідкісними дрібними плямами, повітря чисте. Якщо є хвоїнки з частими дрібними плямами, можна говорити про забрудненому повітрі, а за наявності жовтих і чорних плям - про небезпечно брудному повітрі. Коли максимальний вік хвої не перевищує одного року і хвоїнки все в численних питних, можна говорити вже про дуже брудному, шкідливому для здоров'я повітрі.

2. Методика біоіндикації

Методика індикації чистоти атмосфери по хвої сосни полягає в наступному. З кількох бічних пагонів в середній частині крони 5-10 дерев сосни в 15-20 річному віці відбирають 200 пар хвоїнок другого і третього року життя.

Аналіз хвої проводять в лабораторії. Вся хвоя ділиться на три частини (непошкоджена хвоя, хвоя з плямами і хвоя з ознаками всихання), і підраховується кількість хвоїнок в кожній групі. Дані заносяться в робочу таблицю.

ВИЗНАЧЕННЯ СТАНУ хвої сосни звичайної

Пошкодження і всихання хвоїнок Чистий зона Брудна зона Загальне число обстежених хвоїнок 200 200 Кількість хвоїнок з плямами 30 68 Відсоток хвоїнок з плямами 15 34 Кількість хвоїнок з всиханням 78 96 Відсоток хвоїнок з всиханням 39 48 Дата відбору проб 19.12.2023 19.12.2023

Висновок

Досвідом встановлено, що в брудній зоні хвоїнки з всиханням переважають над неушкодженими. У зоні з великим вмістом газу та пилу кількість хвоїнок з плямами майже в два рази більше, ніж в чистій зоні. Це свідчить про те, що в забрудненому повітрі міститься в два рази більше небезпечних речовин, які затримуються листової поверхнею сосни, приводячи до утворення плям з подальшим всиханням.


Список літератури

1. Богданова, Т.Л. Біологія: Завдання і вправи. - М.: Вищ. шк., 1991. - 350С.

2. Миркин, Б.М., Наумова, Л.Г. Екологія Росії. - М.: 1995. - 168 с.

3. Ломаева, С.Н. Біоіндикація забруднень навколишнього середовища. - Тюмень: 1998. - 25 с.

4. Понамарева, І. Н. Екологія рослин з основами Біогеоценологія. - М.: В«ПросвещениеВ», 1978. - 207 с.

5. Хлатін, С.А. Я йду по лісу. - М.: В«Лісова промисловістьВ», 1973. - 143 с.



Друкувати реферат
Замовити реферат
Поиск
Товары
загрузка...