Курсова робота на тему
В«Тверді токсичні відходи промисловостіВ»
Зміст
1 КЛАСИФІКАЦІЯ ТВЕРДИХ ОТХОДОВ_ 3
2 обсягів утворення відходів В ПРОМИШЛЕННОСТІ_ 5
3 МОЖЛИВОСТІ І ОБМЕЖЕННЯ УТИЛІЗАЦІЇ ОТХОДОВ_ 7
4 УТИЛІЗАЦІЯ ПРОМИСЛОВИХ ТОКСИЧНИХ ОТХОДОВ_ 8
4.1 Плазмовий спосіб утилізації промислових отходов_ 8
4.2 Спалювання отходов_ 10
5 полігонів для захоронення ОТХОДОВ_ 14
5.1 Загальні сведенія_ 15
5.2 Технологічна схема роботи полігона_ 17
5.3 Знешкодження токсичних промислових отходов_ 18
5.4Тіпи захороненія_ 22
Література_ 26
1 КЛАСИФІКАЦІЯ ТВЕРДИХ ВІДХОДІВ
Існуючі класифікації твердих відходів дуже різноманітні і однобічні.
Різні підходи до класифікації відходів базуються на наступних класифікаційних ознаках: місце утворення відходів (галузь промисловості); стадія виробничого циклу; вид відходу; ступінь збитку навколишньому середовищу і здоров'ю людини; напрямок використання; ефективність використання; величина запасу і обсяги утворення; ступінь вивченості і розробленості технологій утилізації.
Згідно вітчизняному стандарту "Шкідливі речовини. Класифікація і загальні вимоги безпеки ", всі промислові відходи поділяються на чотири класи небезпеки: перший - надзвичайно небезпечні, другий - високо небезпечні, третій - помірно небезпечні, четвертий - малонебезпечні.
Наявність у відходах ртуті, хромовокіслого калію, трихлористого сурми, оксиду миш'яку та інших високотоксичних речовин вимагає віднесення їх до першого класу небезпеки.
Наявність у відходах хлористої міді, хлористого нікелю, трехокісной сурми, азотнокислого свинцю та ін відносить їх до другого класу небезпеки.
Наявність у відходах сірчанокислої міді, оксиду свинцю, щавлевокислий міді, чотирихлористого вуглецю відносить їх до третього класу небезпеки.
Класифікація промислових відходів за видами представлена ​​на рис. 1.
Класифікація дозволяє визначити шляхи подальшого руху відходів (утилізація на місцях освіти, передача іншим підприємствам, вивезення на звалище, скидання в каналізацію, спалювання тощо). На основі цієї класифікації розробляються схеми централізованого збору, вивезення та переробки промислових відходів для використання в якості вторинної сировини і для запобігання їх негативного впливу на навколишнє середовище.
Рис. 1. Класифікація промислових відходів за видами
Всі тверді промислові відходи можна розділити на два виду: нетоксичні і токсичні. У своїй основній масі тверді відходи нетоксичні.
Для визначення класів небезпеки токсичних відходів та їх переліку використовуються наступні нормативні акти:
1. Тимчасовий класифікатор токсичних відходів;
2. Порядок накопичення , транспортування, знешкодження і поховання токсичних промислових відходів (санітарні правила);
3. Граничні кількості токсичних промислових відходів, що допускаються для складування в накопичувачах (на полігонах) твердих побутових відходів (нормативний документ);
Токсичні відходи можна розбити на кілька груп, деякі з яких представлені нижче:
Г? мишьяксодержащіе неорганічні тверді відходи та шлами; ртутьсодержащие відходи; ціансодержащіх стічні води і шлами; відходи, що містять свинець, цинк, кадмій, нікель, сурму, вісмут, кобальт і їхні складання;
Г? відходи, що містять металоорганічні токсичні сполуки олова, галогенорганических і кремнійорганічні виробництва тетраетилсвинцю; використані органічні розчинники (в Відповідно до номенклатури продукції, закріпленої за міністерством); пестициди, що прийшли в непридатність і заборонені до застосування;
Г? фосфорсодержащие і фторовмісні відходи та шлами; пестициди, прийшли в непридатність і заборонені до застосування;
Г? відходи гальванічних виробництв;
Г? відходи нафтопереробки, нафтохімії сланцехіміческой переробки; використані органічні розчинники;
Г? хромсодержащих відходи; шлами і стічні води; відходи карбонилов заліза і нікелю.
2 ОБСЯГИ ОСВІТИ ВІДХОДІВ В ПРОМИСЛОВОСТІ
Послідовність освіти і можливі шляхи утилізації відходів в промисловості можна простежити за схемою, наведеною на рис.2.
Рис. 2. Принципова схема освіти та утилізації відходів
Приміром, у господарському циклі "Видобуток-обробка-споживання-утилізація" заповнення втрат з нього в основному здійснюється за рахунок взятих у природи первинних матеріальних ресурсів, тобто здобутих знову. В даний час при виробництві сталі вторинні матеріальні ресурси складають 30%, а при виробництві паперу - 25%, кольорових металів - 20%. У той же час капітальні вкладення, необхідні для переробки вторинної сировини, приблизно в 4 рази менше, ніж для отримання первинної сировини.
Ресурсозберігаюча технологія - така організація виробництва, при якій відходи зведені до мінімуму і переробляються в реальні вторинні матеріальні ресурси. При ресурсозберігаючої технології передбачається створення оптимальних технологічних схем із замкнутим матеріальним і енергетичним потоками. Однак ще не для всіх виробництв розроблені промислові технології раціонального використання ресурсів, не створені економічні та юридичні передумови для цього. Така задача повинна і буде вирішена тим поколінням, яке сьогодні набуває реальну господарську діяльність. Альтернативи такому підходу, сьогодні вже немає.
Ресурсозберігаючі технології дозволяють:
1. Знизити або запобігти розмір збитку, що наноситься навколишньому середовищу викидом відходів. Наприклад, утилізація рідких і твердих хлорвмісних відходів металургійної переробки тітансодержащіх концентратів дозволяє на 45% знизити викид хлору у навколишнє середовище.
2.Уменьшіть площі земель, зайнятих відвалами, накопичувачами, звалищами відходів.
3.Уменьшіть забруднення навколишнього середовища від переробки первинної сировини, "Компенсуючого" невикористання вторинних матеріальних ресурсів, містяться у відходах, а також тепла, що міститься у вторинних енергетичних ресурсах (ВЕР).
Дуже важлива максимально повна утилізація полімерних відходів, оскільки вона дає можливість не тільки зменшити витрату нафти і газу на їх синтез, але і знижує навантаження на навколишнє середовище, так як в атмосферних умовах полімери розкладаються дуже повільно.
Широке застосування у всіх галузях народного господарства ресурсозберігаючих технологій має стати вирішальним фактором поліпшення природоохоронної діяльності, забезпечуючи максимально можливу запобігання екологічного збитку. Ресурсозберігаючі технології, окупиться в короткий термін, забезпечують найбільший вихід кінцевого продукту в розрахунку
3 МОЖЛИВОСТІ І МЕЖІ УТИЛІЗАЦІЇ ВІДХОДІВ
Використання вторинних ресурсів разом з позитивними має й негативні сторони. Негативні наслідки збільшення частки вторинної сировини і заміни первинної сировини відходами, що проявилися в ряді галузей, свідчать про те, що їх застосування повинно бути оптимальним. З цим зіткнулися при переході на замкнутий пароводяної цикл в теплоенергетиці, в системах оборотного водопостачання, у виробництві картону та інших.
У виробництві картону замикання циклу водопостачання погіршило якість продукції - на картоні стали з'являтися "висоли" - плями від накопичення в паперовій масі солей, що виключило його застосування в тарі для харчових продуктів, зменшило міцність коробок і т.д.
Використання відходів у харчовій промисловості призвело до різкого зниження смакових якостей продукції.
Застосування осадів стічних вод як добрива викликало накопичення фітотоксичних важких металів у грунті, посилило накопичення кадмію в рослинах. Внаслідок цього внесення таких опадів в грунт рекомендовано робити не частіше одног...
