Природно-заповідні об'єкти України
Природа України щедра, багата і різноманітна. М'який помірний клімат, родючі грунти, значна кількість водних джерел створюють сприятливі умови для виростання лісовий, луговий і степової рослинності та отримання високих врожаїв багатьох видів сільськогосподарських культур. Процес антропізаціі природних ландшафтів республіки продовжується, і зміна екосистем набуває з кожним роком більш широкі масштаби. У зв'язку з цим необхідно вжити заходів для збереження унікальних ландшафтів, рідкісних та зникаючих видів рослин і тварин, всього генофонду рослинного і тваринного царства з метою пізнання законів природи і взаємозв'язків його окремих компонентів для забезпечення більш сприятливих умов науково-технічного прогресу й оптимальних екологічних умов для прийдешніх поколінь.
Для цих цілей на Україні існує мережа природно-заповідних об'єктів, до яких відносяться 12 заповідників (З них 2 - біосферних), великі заповідні території відведені під національні парки (2), заповідно-мисливські господарства (4), близько 1500 державних заказників і понад 3700 невеликих заповідних об'єктів: урочищ, пам'яток природи та парків різного призначення. Одним з найвідоміших заповідників України є Асканія-Нова; він розташований в Херсонській області на схилі Великого Чапельського поду. Асканія-Нова. створена для збереження масиву цілинного ковилово-типчаково степу. Площа заповідної цілинного степу 11000 га (1967), з яких 1560 га - абсолютно заповідні.
Заповідник існує з 1828 До революції 1917 р. він був великим вівчарських господарств з любительським зоопарком, початок якому було покладено Ф. Е. Фальц-Фейном в 1875. Декретом Раднаркому України від 1 квітня 1919 А. була оголошена народним заповідним парком, а в 1921 - Державним степовим заповідником. Завданням заповідника було зберегти і вивчити цілинний степ і її природу, зберегти, акліматизувати і вивчити в умовах степу можливо більшу кількість видів тварин і рослин народно-господарського значення. При заповіднику були створені науково-степова станція, зоопарк, ботанічний сад, зоотехнічна станція з племінним господарством при ній.
У акліматизаційний зоологічному парку зібрана унікальна колекція диких тварин з різних країн: антилопи, бізони, зубри, зебри, лами, олені, з птахів - африканські страуси, нанду, ему, казуар, лебеді, фламінго, журавлі та ін; успішно розмножується кінь Пржевальського. Проводяться досліди по гібридизації. В А. широко застосовуються методи напіввільного і вільного утримання диких тварин, що дає можливість вивчити складні процеси пристосування тварин до нових умов існування і керувати цими процесами. Велику цінність представляє також ботанічний парк, в якому успішно проводять досвід акліматизації в умовах посушливого Півдня св. 120 деревних і чагарникових порід (ясен, біла акація, дуб звичайний та ін.) Посадка в південному степу деревних насаджень та влаштування ставків зробили А. зручним місцем для гніздування і зупинок під час прольоту різноманітних, пов'язаних з лісовою рослинністю і водоймищами птахів, яких раніше тут не було.
Ще одним відомим заповідним об'єктом (і місцем відпочинку любителів В«дикогоВ» туризму) є регіональний ландшафтний парк В«Кінбурнська косаВ». Це унікальний природний комплекс Нижньодніпровських пісків, що складається з мозаїки піщаних степів, сагових лісових гайків, різноманітних водно-болотних угідь і штучно створених соснових насаджень.
У складі місцевої флори спостерігається значна кількість ендемічних, рідкісних і зникаючих видів рослин, що перебувають під охороною (всього 14 видів). На території відзначено близько 60 видів тварин, занесених до Червоної Книги України. Більше 15 представників фауни є ендемічними для регіону.
Район Кінбурнської коси є природним міграційним шляхом багатьох видів птахів, місцем їхнього концентрації, гніздування, зимівлі. Ягорлицька затока з островами, косами і внутрішніми озерами віднесений до водноболотним угіддям міжнародного значення.
Акваторія Дніпровського лиману зберігає досить високу рибопродуктивність. Просторі мілководдя є місцем нагулу прохідних (осетрові, оселедцевих) і напівпрохідних видів риб, важливим нерестилищем для іхтіофауни. Значну наукову і практичну цінність мають донні безхребетні реліктової чорноморсько-каспійської фауни (Всього 96 видів). Герпетофауни півострова - одна з найбагатших на Україні.
Об'єднання теплих морських і лиманних акваторій, просторих пляжів з сприятливими кліматичними умовами визначають основний напрямок рекреаційного використання території парку.
Найбільшою популярністю у населення користується пляжно-купальний відпочинок. Оздоровча зона зосереджена в основному на західному морському узбережжі, частина якого виділена для стаціонарної рекреації. Обмежений розвиток мають рибна ловля, полювання, збір грибів, пізнавальний туризм.
природних ланшафт Кінбурна приваблюють багатьох любителів екзотики. Особливо цікавими є ділянки цілини, піщані кучугури, солоні луги і болота, численні мілководні озера й реліктові лісові гаї. Останні - це залишки знаменитої геродотівської Гілеї-країни лісів у пониззі Дніпра, яка існувала тут відповідно до записів давньогрецького історика в 5 ст. до нашої ери.
В пісках поховані залишки поселень і стоянок зазначеного періоду. Солоні озера в минулому були джерелом добування кам'яної солі.
Для туристів в заповідному об'єкті існує відповідна мережа стежок, є прекрасні можливості для організації екологічних таборів, проведення польової практики студентів природних факультетів.
Незважаючи на очевидну необхідність наявності в країні заповідних зон, іноді з цим набуває суперечність деякі економічні інтереси. Прикладом цього служить ситуація навколо Дунайського Біосферного заповідника. Кабінет міністрів планує побудувати глибоководний судноплавний канал В«Дунай-Чорне мореВ» до кінця 2007 року. Про це йдеться в В«Програмі комплексного розвитку Українського Придунав'я В»на 2004-2010 роки, затвердженою постановою уряду.
Кабмін оцінює вартість проекту в 129 млн гривень, з яких 27900000 уряд має намір виділити з державного бюджету.
В уряді зазначають, що однією з причин фінансово-економічної кризи підприємств морської галузі є відсутність глибоководного судноплавного шляху В«Дунай-ЧорнеВ» море в українській частині дельти Дунаю, через що українським судновласникам необхідно щорічно сплачувати близько 1 млн доларів за прохід румунськими каналах.
Це також негативно позначається на роботі портів Усть-Дунайськ, Ізмаїл та Рені, а також Ізмаїльського суднобудівного та Кілійського судноремонтного заводів. Кабмін очікує, що будівництво каналу дозволить активізувати роботу портів Придунайського регіону.
Нагадаємо, що в жовтні 2003 року Кабмін затвердив будівництво каналу В«Дунай-Чорне мореВ» по гирлу Бистре. За проектом, канал В«Дунай-Чорне мореВ» буде мати довжину 162,2 км, довжину морського підхідного каналу 3,1 км і буде розрахований на осадку суден у 7,2 метра. Загальна вартість проекту була оцінена в 144 938 000 гривень.
Національна академія наук і екологічні організації виступають проти будівництва каналу В«Дунай-Чорне мореВ», вважаючи, що це зруйнує розташований там заповідник. Екологічні організації пропонували зберегти Дунайський біосферний заповідник, побудувавши канал через Жебриянську бухту.
У лютому цього року Господарський суд Києва за позовом благодійного фонду В«Екоправо-ЛьвівВ» на Міністерство охорони навколишнього природного середовища скасував висновок державної екологічної експертизи по техніко-економічному обгрунтуванню інвестицій створення судноплавного каналу В«Дунай-Чорне мореВ». Фінансування будівництва каналу не може бути розпочато без позитивного висновку екологічної експертизи.
У пресі все частіше лунають сигнали про посягання бізнесменів і корупціонер...
