Курсова робота
з агроекології
На тему: В«Сучасне Поняття про агроекосистемВ»
Зміст
1. Поняття про агроекосистем
2. Рівні організації та типи агроекосистем
3.Екологічні чинників агроекосистем
3.1. Світло Як екологічний чинник
3.2. Тепло Як екологічний чинник
3.3. Вода Як екологічний чинник
3.4. Склад Повітря Як екологічний чинник
3.5. Рух Повітря Як екологічний чинник
3.6. Геохімія грунтів Як екологічний чинник
4. Біогенні чинників
4.1. Живі організмі Як екологічний чинник.
5. Антропогенні чинників
6. ІНФОРМАЦІЯ Як екологічний чинник
7. Еколого-господарська інфраструктура та її стабілізуюча роль
1. Поняття про агроекосистем
У процесі взаємодії з природою людство Постійно вірішувало першочергових Завдання жіттєзабезпечення - виробництва продуктів харчування, Що є єдінім джерелом Отримання Людиною внутрішньої енергії. Тому не випадкові однією з найдавнішіх Галузо НЕ Тільки сільськогосподарського виробництв, а й виробничої діяльності людини загаль є землеробства.
Процес переходу від накопиченням сільськогосподарськіх знань до прімітівніх, а згодом дедалі більш Удосконалення систем землеробства та методів ведення сільського господарства загаль, стімулював ріст виробництва продовольчих ресурсів, спріяв збільшенню значення аграрної сектору в формуванні первінної фітобіологічної продукції. Біомаса людей порівняно з доагрокультурною єпохи однозначно зросла. У сучасній біосфері в антропогенних канал, створенного людьми и свійськімі тварин, надходіть 1,6-Ю 16 Вт енергії, Що становіть ~ 25% Загальної первінної продукції рослин. Значне збільшення первінної продукції, Якові спожіває людство, відбувається Вже НЕ Тільки за рахунок сонячної енергії, а й Під впливим Додатковий енергетичних джерел. Близьким 95% сухої речовіні рослин створюється в процесі фотосинтезу за Участь сонячної енергії, а сама продуктівність агроценозів забезпечується насамперед за рахунок вільного перебігу в Рослін и грунті біологічних процесів. В«Антропогенні енергіяВ», Що надходіть в агроекосистеми, не замінює (і НЕ Може замініті) Кількість сонячної енергії, а е своєріднім каталізатором, Що стімулює актівніше її Використання (засвоєння).
Вивчення агроекології потребує фундаментальних знань структури природніх екосистем, продукту В«творчоїВ» діяльності самої природи. Без розуміння Особлива організації природніх екосистем Неможливо оцінюваті агроекосистеми.
Під сільськогосподарською екологічною системою (агроекосистеми) розуміють природний комплекс, зміненій (трансформованій) сільськогосподарською діяльністю людини. агроекосистеми - ції штучних або змішана система Рослін, Тварини и мікробіологічніх угруповань з невіраженім або відсутнім механізмом саморегулювання, проектна продуктівність якіх підтрімується за рахунок прямих и опосередкованіх енергетичних інвестіцій, при пріпіненні або критичному зніженні якіх вон деградує, втрачає Свої Проектні Властивості. Розділ екології, Що вівчає екологічні системи, назівають сінекологією.
Отже, агроекосистеми є несталою системою агроценопопуляцій культівованіх рослин на оброблюваніх їрунтах Із Певної складом, структурою й режимом, які підтрімуються и регулюються сільськогосподарськімі працівнікамі; за відсутності такого контролю поступово втрачає Свої Властивості.
Під екологічною системою (екосистемах) розуміють цілісну природну одиницю, Що утворили в результаті взаємодії компонентів груп живих істот и неорганічного середовища їх проживання. Внаслідок цієї взаємодії створюються нова Якість и відповідній колообіг речовін та енергії Між організмамі и СЕРЕДОВИЩА проживання. До природніх екосистем належать Ліше стабільні системи з визначеня трофічною й енергетична організаціямі. Крім того, в Певної межах смороду характеризують саморегуляцією. Екосистему зазвічай визначаються Як сукупність живих істот та умів середовища:
екосистемах = Біотоп + Біоценоз.
Концепцію біогеоценозу розробив В.М. Сукачов (1942). Згідно з Його визначенням, біогеоценоз (від грец. bios - життя, ge - земля, koinos - загальний) - ції сукупність на певній ділянці земної поверхні однорідніх природніх об'єктів (Атмосфери, гірської породи, рослінності, тварини світу, мікроорганізмів, грунту и гідрологічніх умів) з особливою спеціфікою їх взаємодії и Певної типом обміну речовіною ї енергією Між собою та з іншімі компонентами природи, Що становляться Внутрішні протіріччя сістемної Єдності, Яка знаходится в постійному Русі, розвітку. Будь-який біогеоценоз є екологічною системою, а конкретна екосистема - біогеоценозом.
2. Рівні організації та типи агроекосистем
штучних створені Людиною рослінні угруповання посівом чі вісаджуванням культурних рослин, Під новою сінонімічною назв (агроекосистеми, агроценоз, агробіоценоз, сільськогосподарська екосистема, сільськогосподарський фітоценоз, зооценоз ТОЩО) Завжди є збідненім Рослін (ТВАРИН) угрупованням одного чі декількох відів для Отримання певної фіто-, зоомасі чістої продукції від автотрофів. До них зазвічай відносять посіві сільськогосподарськіх культур: зернових, бобових, олійніх, технічних, плодових, овочевіх, кормових та культурні пасовища; багаторічні насаджень: плодові сади, захисні лісонасадження, штучно створенні Лісові екосистеми; зооценозу: стада сільськогосподарськіх тварин, тварінніцькі фермі, птахофермі, зграйніх, водяні тварин, риб; Різні культури мікроорганізмів и грібів.
штучних створені Людиною агроекосистеми (біоценозі) складаються з Певної відів рослин (сортів). Рослини, які зростають на Польових ділянках и е стали елементами агроекосистем, назівають компонентами. Основу агрофітоценозу становляит культурні рослини полів, городів, садів, тобто едіфікаторі, про домінантну роль якіх дбає людина.
штучних створені агроекосистеми (біоценозі) ї зооценозу різняться від природніх низький спеціфічніх особливая. У них різко зниженя видів різноманіття організмів. Оскількі на полях вірощують один, рідко - декілька відів рослин, тут однозначно збіднюється видовий склад тварин и мікроорганізмів у біоценозі. Без постійної турботи людини вірощувані віді рослин, Що віведені ї дібрані нею, неспроможні віграті боротьбу за існування з дікорослімі видами (Бур'янами). Проти в агроекосистеми рослини крім потоку сонячної енергії отримуються Додатковий енергію від людини, Яка створює умов для вирощування культурних відів рослин (обробіток грунту, внесення добрив, боротьба з бур'янами, шкіднікамі, хворобою ТОЩО). Вірощеній урожай вілучається І не потрапляє в подалі у ланцюг жівлення ї обміну енергією в агроекосістемі. Без належности Догляд (повернення) з боку людини в агроекосістемі неминучий відбувається поступове збіднення ї деградація її важлівої складової - грунту.
Коженна тип агроекосистеми у своїй організації має певні компоненти, які беруть участь у створенні цієї дінамічної системи, її компонентами зазвічай є видів складів рослин, Його ярусність, співвідношення надземної и підземніх органів, ступінь участі Окрема відів у формуванні системи, жіттєвість окремому відів, рясність вкрівання та ін. Агроекосистеми характеризують обов'язковим домінуванням Вирощування культурних рослин, які чиняться Основний Вплив на Формування біотичних особливая штучної системи. Культурні види вірощують переважно Як одновідові популяції. Залежних від умов вирощування, періоду онтогенетічного розвітку та морфолого-фізіологічніх особливая культури її едіфікаторна роль різна. Найсільніші едіфікаторні Властивості мают багаторічні трави. За ступенів ослаблення ціх властів...
