Контрольна робота
"Основи екології"
Земельні ресурси і охорона земель від забруднення
студента Кудряшова В.Ю.
Харків - 2010
Введення
Грунтовий покрив - найважливіше природне утворення. Його роль в житті суспільства визначається тим, що грунт являє собою основне джерело продовольства, забезпечує 95-97% продовольчих ресурсів для населення планети. Особливу властивість грунтового покриву - його родючість, під яким розуміється сукупність властивостей грунту, які забезпечують врожай сільськогосподарських культур. Природне родючість грунту пов'язане з запасом поживних речовин в ній і її водним, повітряним і тепловим режимами. Грунт забезпечує потребу рослин у водному і азотному харчуванні, будучи найважливішим агентом їх фотосинтетичної діяльності. Родючість грунту залежить також від величини акумульованої в ній сонячної енергії. Рослинність акумулює щорічно велику кількість сонячної енергії під час фотосинтезу і створення біомаси, трансформуючись у n * 10 ^ 10 т. органічної речовини. Велика частина синтезованого органічної речовини внаслідок його розкладу повертається в грунт і воду. Споживання фітомаси людиною оцінюється величиною порядку 3.6 * 10 ^ 8 т. Грунтовий покрив належить до саморегульованої біологічній системі, яка є найважливішою частиною біосфери в цілому. Живі організми, рослини і тварини, що населяють Землю, фіксують сонячну енергію в формі фіто-або зоомасси. Продуктивність наземних екосистем залежить від теплового та водного балансів земної поверхні, який визначає різноманіття форм обміну енергією і речовиною в межах географічної оболонки планети.
Земельні ресурси світу
Земельні ресурси - земна поверхня, придатна для проживання людини і для будь-яких видів господарської діяльності. Земельні ресурси характеризуються величиною території та її якістю: рельєфом, грунтовим покривом і комплексом інших природних умов.
У поняття В«земляВ» дуже часто вкладають сенс терміну В«територіяВ», тобто простору, на якому виникло, існує і розвивається людське суспільство. Від цього значення землі як простору життя суспільства відрізняється її значення як природного ресурсу, використовуваного в господарстві (як головного засобу виробництва продовольства і сировини в сільському господарстві, арени для будівництва промислових і цивільних об'єктів, прокладки транспортних магістралей і т. п.). Іншими словами, до земельних ресурсів відносять землі, які використовуються або придатні до використання в господарських цілях.
Площа земельних ресурсів світу (134 млн кв. км) відносно невелика і складає всього 26,3% від загальної площі нашої планети (510 млн. кв. км). По відношенню до площі суші (149 млн кв. Км) їх частка значно вища і складає 89,9% (решта - близько 15 млн кв. км займають крижані пустелі Арктики і Антарктики). Однак при цьому більше третини площі земельних ресурсів (33%) припадає на малопродуктивні, т. е> придатні, але не використовуються в господарстві землі (різноманітні неудобья - болота, тундри, полярні, високогірні і арідні пустелі, карстові райони, скельні грунти, прибережні піски тощо), освоєння яких вимагає величезних капітальних витрат. Тому виключно важливе значення має раціональне використання вже залучених в господарський оборот земельних ресурсів, тобто земель, що використовуються для виробництва продуктів харчування і сировини (Сільськогосподарські угіддя), земель, покритих лісом, і пр.
Сільськогосподарські угіддя займають 48100000 кв. км (4810 млн га), або близько 36% світового земельного фонду, вкриті лісом площі - 38 млн кв. км (28%), антропогенні ландшафти (населені пункти, промислові зони, транспортні лінії і т. п.) - приблизно 4 млн кв. км (3%). У складі сільськогосподарських угідь рілля, багаторічні насадження (сади, виноградники, плантації) та ін оброблювані землі становлять 13,4 млн кв. км, природні луги і пасовища - 34,7 млн ​​кв. км (3470 млн га). Таким чином, під ріллю - основне джерело отримання продовольства, фуражу і сировини використовується всього 10% земельних ресурсів світу. У середньому на душу населення у світі приходиться 0,3-0,4 га ріллі.
Велика частина (близько 70%) оброблюваних земель світу знаходиться в Європі, Азії та Північній Америці. Питома забезпеченість ріллею, у зв'язку з високою заселеністю території, тут відносно невелика і складає 0,15 га в Азії, 0,3 га в Європі, 0,6 га у Північній Америці. Землеробство має високоинтенсивний характер. В Європі (без країн СНД) найвищий серед регіонів рівень розораності (понад 40%) і застроенности земель (Селітебні землі). Природних пасовищ і луків залишилося дуже мало, і збереглися вони в основному в Північній Європі.
У закордонній Азії, зосереджує третина оброблюваних земель світу, високу распаханност' мають добре забезпечені вологою, мусонні південні і східні окраїнні частини її території. Тут сконцентровано близько 90% її орних земель, а распаханност' в окремих місцях (Велика Китайська рівнина, басейни Гангу, Інду і ін) досягає 70-80%. Обширні арідні пустельні, напівпустельні і високогірні райони Південно-Західної та Центральної Азії використовуються переважно під пасовища.
У Північній Америці сильно розорані і забудовані (на 60-80%) області Центральних і Великих рівнин, субтропіків і тропіків США і рівнинні області півдня Канади.
У складі земельних угідь інших регіонів світу - Австралії, Південної Америки та Африки переважають пасовища. В Австралії 60% земель використовується під пасовища. При невисокій частці оброблюваних земель (всього 6% земельного фонду), внаслідок незначною заселеності території, тут найвища в світі забезпеченість ріллею - більше 1,8 га на душу населення. Області, зайняті ріллею, обмежені в основному східній і південно-східною околицею материка.
У Південній Америці та Африці також, при порівняно високій частці пасовищних земель (використовується приблизно 20% земельних угідь), дуже низька распаханност' території (близько 10%). Показники питомої забезпеченості ріллею знаходяться на середньому рівні і складають 0,5 га в Південній Америці і 0,3 га в Африці. І в Африці, і в Південній Америці найбільш розорані північні і південні окраїни материка.
Відмінності у використанні земельних ресурсів спостерігаються і по країнах світу. Найбільші розміри ріллі мають найбільші по території країни - США (185 млн га), Індія (160), Росія (134), Китай (95), Канада (46), Казахстан (36), Україна (34 млн га). Частка оброблюваних земель в загальному, земельному фонді країн світу рідко перевищує 30%. Цей показник складає: в Індії - 57,1%, Польщі - 46,9, Італії - 40,3, Франції - 35,3, Німеччини - 33,9, США - 19,6, Україні - 13.1, Китаї - 10,3, Росії - 7,8, Австралії - 6, Канаді - 4,9, Єгипті - 2,8%. По забезпеченості ріллею на душу населення в Австралії і Канаді по 1,8 га, в Україні - 0,9 га, в Росії - 0,8 га, в США на душу населення припадає - 0,6 га ріллі, у ФРН - 0,12 га, у Великобританії - 0,11 га, в Китаї - 0,09 га, в Єгипті - 0,05 га, в Японії - 0,03 га.
В цілому в світі резервів для сільськогосподарського освоєння земель практично вже немає. У більшості країн світу неосвоєними залишаються ліси і малопродуктивні землі. Більш того, відзначається погіршення, деградація, скорочення використовуваних сільськогосподарських земель (в результаті водної та вітрової ерозії, заболочування і засолення, опустелювання, промислового і транспортного будівництва і т. п.).
Земельні ресурси України
Земельні ресурси відіграють велику роль в агропромисловому комплексі України
За свої багаті чорноземи і величезні земельні угіддя Україна здавна називають "житницею Європи". Сьогодні Україна експортує зерно та овочі, молоко і м'ясо не тільки в Європу, але і у багато інших країн світу. Помірний клімат країни, достаток родючих земель і невеликі витрати на вирощування створюють сприятливі умови для...
