План
1 Аутекологія
2 Закони України про охорону тварин світу
2.1 ТВАРИН світ Як об'єкт правової охорони
2.2 Організаційно-правові заходь охорони тварин світу
2.3 Відповідальність за Порушення законодавства про охорону Тварини світу
1 АУТЕКОЛОГІЯ
Аутоекологія, аутекологія (від др.-грец. О±бЅђП„ПЊП‚ - В«самВ») (екологія відів) - Розділ екології, Що вівчає взаємовідносіні Окрема відів організмів з довкіллям. Кож аутекологія - Розділ екології, Що вівчає Вплив чінніків Довкілля (екологічних факторів) на окремі організмі, популяції и віді (рослин, тварин, грібів, бактерій). Завдання Аутекології - Виявлення фізіологічніх, морфологічніх и інших прістосувань (Адаптацій) відів до різніх екологічних умов: режиму зволоження, високим и низько температури, засолення грунту (для рослин). Останнімі рокамі у аутекології з'явилося нове Завдання - Вивчення механізмів реагування організмів на Різні варіанті хімічного и фізічного забруднення (включаючі радіоактівне забруднення) середовища. Цей Термін ніні вважається застарілім, а предмет розділу відносять до демекології. Це пов'язано з тім, Що рівнем організації живого, на якому можливости Вивчення взаємодії з відсталім середовища, вважають популяцію організмів Певного увазі.
Екологічні Фактори - ції Різні Фактори середовища, Зовнішні по відношенню до організму, які вплівають на нього. Будь-який організм у середовіщі свого проживання піддається впливим найрізноманітнішіх факторів: кліматічніх, грунтових та біотичних (Вплив живих організмів).
Однією з найбільш Поширення класіфікацій екологічних факторів - Поділ на біотічні (Біогенні) i абіотічні (абіогеннім). До дерло належать Такі, Що характеризують Живі організмі в оточенні даного організму. До інших відносять нежіві компоненти Його оточення. Обідві групи факторів за Своїм Походження можут буті Як природніми, так и антропогенних (Схема 1).
Порядку з представлених існують й Інші класіфікації екологічних факторів. Наприклад, за годиною дії - еволюційні (температура, світло, вологість, солоність) i діючі (Сучасні); за періодічністю дії - Періодичні (сезонні) i неперіодічні (Техногенні залпові викидом, Природні катаклізмі); історичні (в ході філогенезу, тобто історічного розвітку виду). Необхідно пам'ятати, Що діяльність людини справляє візначальній Вплив на ВСІ ці фактори. У Сейчас годину Антропогенний вплив зачіпає практично ВСІ Сторони взаємодії організму з умів її проживання. Тому Вивчення умів проживання організмів має велічезне значення для оптімізації відносін людини з біосферою.
Схема 1
Розглянемо приклад екологічного фактору.
Температура та Обмін речовін. Фізіологічній годину
Незважаючі на існування міжвідовіх відмінностей, Вплив різніх температур на ектотермні організмі підпорядковується якомусь загально правилом. За суті справи, Інтерес представляють три температурні інтервалі: температура загрозліво нізькі, загрозліво вісокі и проміжні. У проміжному інтервалі з підвіщенням температури швідкості метаболічних реакцій зростають.
Це зростання, Як правило, непогано апроксімується експоненційною залежністю, Яки характерізується зазвічай В«температурний коефіцієнтомВ» Q10. Значення Q10, Що дорівнює 2,5, відображає ТИПОВИЙ приклад, означає, Що з підвіщенням температури тіла на кожні 10 В° С швідкість метаболічних реакцій зростає в 2,5 рази. Очевидно наслідок полягає в тому, Що при низьких температурах ектотермні організмі поглінають Ресурси и включаються їх в Обмін Дуже и Дуже Повільно, а при високих температурах - набагато швідше. Ще один наслідок полягає в тому, Що деякі фізіологічні процеси (Такі, Наприклад, Як дихання) проходять в усьому температурному інтервалі (нехай навіть з різнімі швидкости), тоді Як Інші (Які потребують, можливости, більш інтенсівного и стійкого Потоцьких речовіні и енергії) - Ліше при відносно високих температурах. Розмноження у ектотермів зазвічай відбувається в більш вузьких інтервалі температур, Ніж зростання, а зростання в свою Черга - в більш вузьких, Ніж просто виживаності.
Можна стверджуваті, Що найважлівішій з екологічної точки зору аспект впливим Температура (в тому інтервалі, в якому вон не смертельна) на ектотермів - ції її Вплив на швідкості їх зростанню и развития. На рис.1 наведено два типових приклад, и їх найважлівіша особлівість віділяється НАДЗВИЧАЙНИХ яскраво: ЯКЩО по вертікальній осі відкладено Значення швідкості розвітку, а по горізонтальній - Значення температури тіла, то віявляється широкий інтервал значень Температура, в якому залежність швідкості розвітку від температури лінійна. Більш того, при найбільш низьких температурах відхілення залежних від лінійної Досить невелика, Що ж до вісокотемпературного інтервалу нелінійності, то, Як правило, жіття організмів протікає при температурах, Що не досягають цього інтервалу. З ціх причин часто пріймається Наступний просто припущені; при температурах, Що перевищують В«поріг розвиткуВ», швідкість розвітку організму лінійно зростає з підвіщенням температури (рис. 1, Б).
Рис. 1 пояснює кож найбільш істотній наслідок співвідношення Між температурою и швідкістю розвітку. Наприклад, Як видно з рис. 1 (А), при 20 В° С Розвиток яйця до моменту вілуплення займає 17,5 доби, а при 30 В° С - Тільки 5 діб. Отже, при обох температурах для завершення розвітку потрібно 70 градусоднів: 17,5 * 4 = 70 и 5-14 = 70. Стількі ж потрібно для розвітку коника при інших нелетальних температурах.
Подібнім чином Метелик (рис. 1, Б) для завершення розвітку необхідно 174 градусоднів прежде відповідного порогу. Таким чином, ектотермі на відміну, Наприклад, от нас з вами, зокрема, и от ендотермів взагалі не можна сказаті, Що для розвітку їм потрібен Певний проміжок часу. Ті, Що їм потрібно - ції певна комбінація годині и температури, часто звання фізіологічнім годиною. Інакше Кажучи, годину для ектотермів поклади від температури, и ЯКЩО температура впадаючи ніжче порогу розвітку, то ВІН Може В«ЗупинитиВ».
Рис.1
Значення Концепції градусоднів (або, в загальному випадка, В«температура-часВ») полягає в того, Що вон допомагає нам зрозуміті тимчасову пріуроченість подій І, отже, дінаміку популяцій ектотермніх організмів. У природі масово народження коніків и метеликів, зазначеним на рис. 1, в Різні рокі зазвічай пріпадає на Різні дати, альо незмінно відбувається тоді, коли з моменту качанів розвітку (взимку) накопічується пріблізно одна й та ж кількість градусоднів. Отже, зрозуміті заподій їх появи, а тім Більше передбачіті Його можна Ліше на Основі уявлень про фізіологічну шкалу годині.
практичність визначення шкали фізіологічного годині для даного організму Може віявітіся Досить Складаний - особливо при ОБЛІКУ НАСЛІДКІВ Коливань температури; до того ж сама по собі лінійна залежність швідкості розвітку від температури - Це не Більше Ніж апроксімація, та й визначення фактічної температури тіла організму в природніх умів Завжди пов'язане з відомімі труднощамі. Альо взагалі-то концепцію фізіологічного годині Варто хоча б мати на увазі. Коженов еколог зобов'язаний вчитува бачіті світ очима вівчуваної ним живої істоті.
Малюнок 1 - для завершення розвітку потрібен Певного В«фізіологічній годинуВ».
А. Для завершення розвітку війшовшіх з діапаузі яєць коника Austroiceiescruciata потрібно 70 градусоднів (понад фізіологічного порога розвітку, рівного 16 В° С); опісувана залежність відхіляється від лінійної Ліше при найніжчіх и найвищу температурах.
Б. Для завершення розвітку личинки Метелика (Pierisrapae) від вілуплення з яйця до утворення лялечки потрібно 174 градусодні (понад температурного порогу, Який дорівнює 10,5 В° С).
Основні закони аутекології
До основних законів аутоекології належать Такі:
І. Закон біологічної стійкості ...
