МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ І НАУКИ УКРАЇНИ
МІНІСТЕРСТВО АГЕНСТВО ПО ОБРАЗОВАНИЮ
НОУ В«Московський інститут управління В»
Кафедра: Економіки та управління
Спеціальність: Економіка і управління на підприємстві (в природокористуванні)
Форма навчання: заочна
РОБОТА з пройденого КУРСУ
З дисципліни: В«ПРАВОВІ ОСНОВИ ПРИРОДОКОРИСТУВАННЯВ»
Тема: В«Міжнародні конференції, договори та організації з охорони навколишнього природного середовища В»
студента
Мельников Дмитро Олександрович
Москві 2010 р.
Зміст
Введення
1. Діяльність ООН в галузі охорони навколишнього середовища
1.1 Міжнародний союз охорони природи і природних ресурсів
1.2 Європейська економічна комісія ООН
2. Міжнародний Соціально-екологічний Союз
3. Міжнародні конференції з охорони навколишнього середовища
4. Міжнародні договори
4.1 Регіональні угоди
Висновок
Використовувана література
Введення
Нерівномірність розміщення природних ресурсів по території Землі й прагнення володіти тим, чого немає у себе, але є в сусіда, було за всіх часів причиною виникнення яких-небудь відносин між народами (від торгівлі до війни). Враховуючи, що більшість використовуваних природних ресурсів мають межі і непоправні, із плином часу ця проблема загострюється.
Розвідка, раціональний видобуток і використання невідновних ресурсів, охорона і відтворення відновлюваних по мірі їх виснаження та забруднення все більше будуть перетворюватися з внутрішньої справи кожної країни в загальнолюдську проблему забезпечення виживаності, вимагає налагодження відповідних міжнародних відносин. В даний час на одне з перших місць в міжнародних відносинах виходить проблема раціоналізації природокористування та охорони навколишнього природного середовища. Вже існують екологічні біженці й екологічні війни. Умовність державних кордонів особливо видна в районах екологічних лих. Прикладом може служити Африка в районах настання Сахари.
Колись ця пустеля виникла на місці саван у результаті перевипасу худоби, а тепер розширюється зі швидкістю декількох кілометрів у рік. Населення і тваринний світ, рятуючись від голоду і спраги, намагаються переміститися на ще придатні для життя території сусідніх держав, що викликає криваві зіткнення. Усім стало зрозуміло, що вирішити проблеми збереження навколишнього середовища тільки на рівні окремих країн у принципі неможливо.
Природний комплекс кожної країни, особливо невеликий за розміром займаної території, якими є більшість країн світу, нерозривно пов'язаний із природним комплексом сусідніх країн, або навіть є їх складовою частиною. Рух повітряних і водних мас, міграція тварин не підкоряються державним кордонам, і навіть грунти можуть переміщатися в результаті пилових бур. Транскордонний перенесення призводить до поширення забруднення з території однієї країни на територію інший. Наприклад, значна частина забруднення на територію Канади надходить із США, а близько 20% сірки, що веде до утворення кислотних дощів, надходить у країни СНД через західний кордон. Єдність і взаємозв'язок біосферних процесів і умовність державних кордонів призводять до того, що жодна сама зразкова країна в сенсі дбайливого поводження до природи, з самим розумним природоохоронним законодавством і законослухняними громадянами не може бути обгороджена від погіршення якості води, повітря, грунту, загибелі тварини та рослинного світу.
Тому мало удосконалювати законодавство і систему тільки у своїй країні, необхідно всіляко сприяти розвитку міжнародного співробітництва й міжнародного законодавства, що регулює спільні зусилля всіх країн у справі охорони природи.
1. Діяльність ООН в галузі охорони навколишнього середовища
Науково-дослідні установи і вчені різних країн, у тому числі і Республіки Білорусь, беруть участь у реалізації низки міжнародних програм, зокрема програми ЮНЕСКО (спеціалізований орган ООН з питань освіти, науки, культури) В«Людина і біосфераВ».
Організація об'єднаних націй (ООН) постійно приділяє увагу проблемам охорони природи:
• в 1962р. на 17 сесії Генеральної Асамблеї ООН була прийнята спеціальна резолюція В«Економічний розвиток і охорона природи В», в якій підкреслювалося, що охорона природи - безпосередній борг держав - членів ООН і що заходи по збереженню природних ресурсів повинні здійснюватися одночасно з економічним розвитком;
• в 1972 р. в Стокгольмі відбулася конференція ООН з питань охорони навколишнього середовища, яка прийняла Декларацію про охорону навколишнього середовища і оголосила 5 червня - Міжнародним днем ​​охорони навколишнього середовища;
• з 1973р. приступило до роботи установа В«Програма ООН з навколишнього середовищаВ» (ЮНЕП), яке організовує та координує дослідження з охорони навколишнього середовища, зокрема створення системи станцій спостереження (моніторингу) за станом біосфери в усьому Світ;
• в 1981р. Генеральна Асамблея ООН за ініціативою колишнього СРСР прийняла резолюцію В«Про історичну відповідальність держав за збереження природи Землі для нинішнього та прийдешнього поколінь В», в якій відзначається пагубний наслідок для природного середовища гонки озброєнь;
• у 1982р. Генеральна Асамблея ООН схвалила В«Всесвітню хартію природиВ», покладає на всі держави відповідальність за збереження нашої планети і її природних багатств. У хартії знайшли відбиття важливі положення про необхідність скорочення озброєнь, рятування людства від небезпечної війни, особливо від загрози ядерної катастрофи.
Спеціалізовані органи ООН - ЮНЕСКО, ФАО (Організація з питань продовольства і сільського господарства), ВООЗ (Всесвітня організація охорони здоров'я) та ін також багато уваги приділяють охороні природи. Так, один з головних напрямків роботи ЮНЕСКО - Освіта й підготовка фахівців у галузі охорони природи, популяризація позитивного досвіду та новітніх методів раціонального і комплексного використання природних ресурсів, проведення наукових досліджень по різних проблем охорони природи.
На генеральних конференціях і регіональних нарадах ЮНЕСКО неодноразово обговорювалися загальні і приватні питання в даній області;
• у 1968р. проходила в Парижі спеціальна Міжурядова конференція ЮНЕСКО з раціонального використання та охорони ресурсів біосфери прийняла широку наукову програму В«Людина і біосфераВ»;
• в 1977р. в Тбілісі ЮНЕСКО була скликана Міжурядова конференція з освіти в галузі охорони навколишнього середовища, що прийняла ряд важливих рішень по природоохоронній освіті на всіх рівнях. Питання комплексного використання і охорони вод, збереження, відновлення та підвищення родючості грунтів, продуктивності лісів і ресурсів тваринного світу знаходяться в центрі уваги ФАО.
Санітарно гігієнічним аспектам охорони навколишнього середовища велику увагу приділяє ВООЗ. Ця організація провела ряд конференцій по виявленню джерел забруднення атмосфери і води і методам боротьби з ними на основі досвіду різних країн. Економічний і соціальна рада ООН (ЕКОСОР), Міжнародний морський комітет (ИМКО) також постійно приділяють увагу проблемам охорони природи.
1.1 Міжнародний союз охорони природи і природних ресурсів
Серед міжнародних організацій особливе місце займає створений у 1948 р. з ініціативи ЮНЕСКО Міжнародний союз охорони природи і природних ресурсів (МСОП). Ця авторитетна організація - основний науковий радник і консультант ООН з проблем охорони живої природи. На 1 січня 1991 р. у МСОП входило 636 державних і громадських організацій з 118 країн і 45 міжнародних організацій, таких, як ЮНЕСКО, ФАО...
