Федеральне агенство залізничного транспорту
Уральський державний університет шляхів сполучення
Кафедра: В«Інженерний захист навколишнього середовищаВ»
Курсова робота
з промислової екології
на тему: В«Визначення санітарно-захисної зони підприємстваВ»
Виконав:
студентка гр. БП - 314
П'янкова Ж.А.
Перевірив:
Доцент
Лугаськова Н.В.
Єкатеринбург 2007
Зміст
Введення
1. Оцінка забруднення повітря та його впливу на людину
1.1 Нормативи ГДК
1.2 Нормативи допустимих викидів
1.3 Основні забруднювачі атмосфери
1.4 Заходи боротьби із забрудненням
1.5 Принципи очищення пилогазових викидів
1.5.1 Пиловловлювачі
1.5.2 Газо - і пароочищувачі
2. Хід рішення задачі
2.1 Умова задачі
2.2 Розрахунок санітарно - захисної зони
2.3 Уточнення санітарно-захисної зони згідно В«рози вітрів В»
2.4 Пояснення до креслення
Висновок
Список використаних джерел
Введення
Промислова екологія - наука про аналізі впливу галузей промисловості (гірничої, металургійної, хімічної, харчової і т.д.), транспорту, комунального господарства, сфери послуг на природу, способах оптимізації і захисту навколишнього середовища від цього впливу.
Головним завданням промислової екології є вирішення проблеми, невідворотно постає перед людством, - розумного, раціонального природокористування, що дозволяє задовольняти життєві потреби людей в поєднанні з охороною і відтворенням навколишнього природного середовища.
У нашій країні визнано необхідним, щоб у кожного проекту, каж-дого знову вводиться підприємства малися екологічні обгрунтування і позитивна експертиза. Тому в ході роботи буде розроблена сані-тарно-захисна зона (далі СЗЗ) для проектованої ТЕЦ.
1. Оцінка забруднення повітря та його впливу на людину
1.1 Нормативи ГДК
До цих пір не існує державного стандарту, що обумовлює поняття В«чисте повітряВ». Домовимося вважати чистим таке повітря, в якому концентрація шкідливих домішок не перевищує допустимих нормативів. Для кожної з таких домішок встановлюється норматив гранично допустимої концентрації - ГДК, який при дії на організм людини протягом заданого проміжку часу не викликає незворотних змін у ньому. Розрізняють нормативи граничних концентрацій для атмосферного повітря - ГДК а (ними займається екологія, охорона середовища) і для робочої зони - ГДК р.з (їх досліджують фахівці з охорони праці). В Останнім часом при визначенні ГДК а враховують не тільки реакції організму людини, але й інших живих організмів.
Величини нормативів ГДК розробляються спеціально уповнова-ченнимі державними органами. Встановлення ГДК - тривалий і складний процес, якому передують численні досліди на рослинах і тваринах, проведені в інститутах РАН. При появі перших ознак порушення обміну речовин, складу крові, кисень-ного обміну і т.п. доза вважається предпаталогіческой. Вона виявляється при тривалому досвіді по фізіологічним, біохімічним, фізичним та іншим показниками. Зараз встановлені нормативи ГДК для більш ніж тисячі з'єднань в повітрі.
Для повітря розрізняють максимальну разову дозу - ГДК М.Р і середньо-добову - ГДК С.С . максимальна разова концентрація встановлюється з умови відсутності рефлекторних реакцій в організмі при дії протягом 20 хв, середньодобова - При цілодобовому дії. За вели-чині ГДК розрізняють чотири класи небезпеки шкідливих речовин, найнебезпечніший - перший (для нього зазвичай немає відмінності в ГДК М.Р і ГДК С.С ). для третього і четвертого класів небезпеки ГДК істотно розрізняються (табл.1).
Таблиця 1
Нормативи ГДК для повітря
Шкідлива домішка
Хімічна формула
Величина ГДК, мг/м 3
Клас небезпеки
максимальна разова
среднесу-точна
Пил
в”Ђ
0,5
0,15
III
Сірчистий ангідрид
SO 2
0,5
0,05
III
Сірководень
H 2 S
0,008
в”Ђ
II
Свинець
Pb
0,0003
в”Ђ
I
Бенз (а) пірен
З 20 Р 12
в”Ђ
10 -6
I
ГДК встановлюються з деяким запасом для середньостатистичної людини. Але ослаблені хворобою та іншими факторами люди можуть відчути себе дискомфортно при концентраціях шкідливих речовин, менших ГДК.
1.2 Нормативи допустимих викидів
Науково обгрунтовані нормативи ГДК у приземному шарі атмосфери повинні забезпечуватися контролем для всіх джерел викидів - від стаціонарних до пересувних. Для них встановлюють нормативи допус-тімих викидів (раніше вони називалися гранично допустимими виб-росами - ГДВ). Нормативи ПДВ - це максимальні викиди в одиницю часу для даного природопользователя по даному компоненту, кото-рие створюють в приземному шарі атмосфери концентрацію цієї речовини C i , не перевищує ГДК, з урахуванням фонового забруднення С ф i і ефекту сумації речовин однонаправленої дії. Умова їх призначення має вигляд:
n C фi + C i
ПДВ i в†’ ОЈ ГДК i ≤ 1.
n = 1
В залежності від умов роботи, величини ГДВ перераховуються з грамів в секунду на тонни в квартал (рік). Розрахунок ГДВ проводиться або самим природопользователем, або організацією, що має на це запро-зію. Вступають вони в дію після затвердження спеціально уполномо-ченнимі організаціями, коригуються не рідше одного разу на п'ять років і служать основою для розрахунку виплат за забруднення середовища даними природо-користувачем.
Не призначаються нормативи ПДВ тільки для речовин, дія яких недостатньо вивчено і для яких замість ГДК тимчасово вводяться орієнтовні безпечні рівні впливу - ОБРВ.
Норматив ПДВ для стаціонарних джерел залежить від правила: чим більше площа розсіювання речовини, тим більше і дозволена маса викидів. Тобто основний чинник - висота труби Н (Рис. 1), на виході з якої концентрація шкідливої вЂ‹вЂ‹речовини дорівнює С тр . Вона при високій трубі Н 1 на рівні приземного шару Н пс може знизитися до С 1 , а для низької труби Н 2 - лише до С 2 . звідси й різниця у призначуваних ПДВ. Крім того, чим легше частинки, менше вертикальне перемішування шарів, рівніша місць-ність і більше температура газів (Або швидкість їх викиду), тим більше ГДВ.
...
