Загальна характеристика і види забруднення навколишнього середовища
Забруднення середовища - складний процес, пов'язаний з діяльністю людини. Воно чуже природним екосистемам і, накопичуючись в них, порушує процеси кругообігу речовин і енергії, знижує їх продуктивність, негативно впливає на здоров'я людей.
Забруднення - зміна природного середовища (атмосфери, води) в результаті наявності в ній домішок. При цьому розрізняють забруднення: антропогенні - викликані діяльністю людини і природні - викликані природними процесами.
До числа особливих видів антропогенного впливу на біосферу належать: забруднення середовища небезпечними відходами.
Джерелом забруднень є господарська діяльність людини: промисловість, сільське господарство, транспорт. Частка того чи іншого джерела забруднення може значно коливатися в залежності від регіону. Ця проблема стає все більш актуальною у зв'язку із зростанням народонаселення, розвитком шкідливих ресурсномістких промислових виробництв в різних регіонах України. Подібна тенденція вимагає необхідності розвитку природоохоронних заходів, дозволяють зберегти здорове навколишнє середовище.
До екологічно небезпечним промисловим об'єктам відносяться всі промислові підприємства, що використовують технології, в процесі виробництва пов'язані з небезпечними (шкідливими) впливами на навколишнє середовище, побічним продуктом діяльності яких є екологічно небезпечні відходи. Таким чином, ці виробництва надають шкідливі впливи на всі фактори навколишнього середовища. Донецька область продовжує залишатися регіоном з найбільшою ступенем забруднення навколишнього середовища не тільки в Україні, але, на думку фахівців, і у всій Європі. Щорічні викиди тут забруднюючих речовин в атмосферу практично дорівнюють викидам в таких великих промислових регіонах, як Дніпропетровська, Луганська, Запорізька та Харківська області разом узяті. [1]
В більшості випадків забруднення - це відходи різних виробництв, з'являються поряд з готовою продукцією в результаті переробки природних ресурсів паливних, сировинних, кисню повітря, води і т. д. Відходи виробництва розглядати як продукти своєрідного В«обміну речовинВ» між індустріально розвиненим суспільством і природою, як своєрідні В«екскременти виробництваВ». Промислові забруднення діляться на:
-механічні (запилення атмосфери, тверді частки, і різноманітні предмети у воді та грунті);
-хімічні (газоподібні, рідкі та тверді хімічні сполуки і елементи, що потрапляють в атмосферу і гідросферу і вступають у взаємодію з навколишнім середовищем);
-фізичні (Всі види енергії як відходи різноманітних виробництв, теплової, механічної, в тому числі вібрація, шум, ультразвук. Так, для хімічної промисловості характерні токсичні відходи, а для машинобудування - У великій мірі відходи хімічно інертні (СО 2 , абразиви і т.д.) Важливо те, що абсолютно нешкідливих відходів не існує (CO 2 знижує в повітрі відносний вміст Про 2 , а абразивний пил, потрапляючи на слизові очей і верх дихальні шляхи може призвести до захворювань). Саме тому шкідливі речовини ототожнюються з поняттям В«токсичної речовиниВ» навіть при відсутності власне отруйних властивостей.
Надаючи негативний вплив на навколишнє середовище, забруднення, у свою чергу, можуть піддаватися певному впливу навколишнього середовища.
Таким чином, по впливу з боку впливу на навколишнє середовище, забруднення поділяються на:
-стійкі (неруйнівний);
-нестійкі, руйновані під дією природних хіміко-біологічних процесів.
Класифікацію викидів шкідливих речовин в атмосферу встановлює ГОСТ17.2.1.01-76.
В основу класифікації матеріальних забруднень прийняті: середа розповсюдження - (Атмосфера, гідро-, літосфера), їх агрегатний стан (газоподібне, рідке, тверде), застосовувані методи знешкодження, а також ступінь токсичності викидів. Ці викиди в залежності від складу шкідливих речовин класифікуються за агрегатним станом цих речовин і з масового викиду, тобто масі речовин, що викидаються в одиницю часу (тонн/добу).
За хімічним складом викиди поділяються на групи; залежно від різних частинок - на підгрупи.
В умовах промислового виробництва важливе значення з точки зору забруднення навколишнього середовища мають частинки пилу - зважені в повітрі частки твердих речовин. Газ або повітря, в яких невизначено довгий час перебуває у зваженому стані пил або крапельки рідини, називаються аерозолями (аеродисперсних системою).
Фізико-хімічні властивості промислового пилу залежать, в основному, природи, тобто матеріалу або речовини, з якої вона утворилася, а також механізму її утворення (роздрібнення, випаровування, згоряння і т. п.).
Промислові пилу утворюються (в залежності від механізму утворення:
- в процесах дроблення і стирання (аерозолі дезинтеграції);
- випаровування з подальшою конденсацією в тверді частинки (аерозолі конденсації);
- горіння з утворенням твердих частинок продуктів неповного згоряння палива (дими). ​​
Механізм утворення пилу впливає, в основному, на її дисперсний склад і визначається розміром частинок.
Аерозолі в більшості полідисперсних, тобто містять частинки різного розміру. Виняток становлять возгони - пилу, що утворюються в газах в результаті конденсації парів речовин і в процесі хімічних реакцій газоподібних компонентів. Це монодисперсних системи з розміром частинок <1 мкм.
Рідкі викиди в атмосферу (тумани) - це аерозолі, утворені дрібними крапельками розпорошених рідин (кислот, масел та ін.)
Газоподібні (Пароподібні) викиди, тобто забруднюючі атмосферу речовини - це аерозолі в вигляді домішок газів або парів, володіють дисперсністю, що досягла молекулярного рівня. Газоподібні забруднення - SO 2 , CO, NO і ін утворюються найчастіше в процесі горіння. Пароподібні домішки (наприклад, вуглеводні) - в результаті процесу випаровування. Однак ці відмінності (газ-пар) в певній мірі умовні. Основними фізико-хімічними характеристиками газоподібних забруднень є хімічний склад і щільність, а для парів - також їх летючість (тобто швидкість випаровування при даній температурі); пружність або тиск пари (тобто межа насичення їм повітря при певній температурі). [2, c.46-52]
Теплоелектростанції і підприємства чорної металургії, дають більше половини всіх забруднень атмосфери. Слід пам'ятати, що викиди підприємств хімічної промисловості дуже концентровані і вельми агресивні.
В промисловості отримують і використовують різні речовини з найрізноманітнішими фізичними і хімічними властивостями, тому і викиди в атмосферу за своїм хімічним складом розрізняються. Все ж з усіх викидів за обсягом і принесеному шкоді слід виділити такі речовини: сірчистий газ SO 2 (він же сірчистий ангідрид або двоокис сірки), оксиди азоту, вуглецю СО (чадний газ), нафтові гази, летучі розчинники (ароматичні вуглеводні, спирти, ефіри, галогенопохідні вуглеводнів, кетони та ін), а також пиловиділення.
Важливу роль в локальних забрудненнях атмосфери грають аерозолі штучного походження. На першому місці тут знаходиться промисловість будівельних матеріалів, і в першу чергу, - виробництво цементу. Цементні заводи викидають в атмосферу до 3% своєї продукції. Велика кількість пилу утворюється також при виробництві чорних і кольорових металів.
Що стосується пилу, то найбільша кількість її викидається в атмосферу тепловими електростанціями, які використовують переважно місцеві низькосортні вугілля, при згорянні виділяють значну кількість золи і сірчистих з'єднань. Спалюються вони в пилоподібному стані, викидаючи багато золи і димовими газами в атмосферу, осідає потім у вигляді кіптяви.
За кількісному і якісному складу шкідливих викидів промислове виробництво можна розділити на чотири групи:
- виробництва,...
