Реферат
Червона книга України
Введення
Червона книга України - офіційний державний документ, який містить анотований перелік рідкісних і перебувають під загрозою зникнення, видів тваринного і рослинного світу у межах території України, її континентального шельфу та морської економічної зони, а також узагальнені відомості про поширення, сучасний стан цих видів, причини скорочення чисельності, та заходи щодо їх збереження та відтворення.
Занесені в Червоної книги України види рослин і тварин підлягають особливій охороні на всій території України. Організація збереження видів тварин і рослин, занесених до Червоної книги України, поліпшення середовища їх перебування чи проростання, створення належних умов для розмноження у природному середовищі, розведення та розселення покладається в межах їх компетенції на Кабінет Міністрів України, Ради народних депутатів, міські державні адміністрації, виконавчі органи місцевого самоврядування, Міністерство охорони навколишнього середовища України та інші державні органи, на які законодавством України і Республіки Крим покладено здійснення функцій у цій сфері.
Впевнені, що багато рибалки та мисливці знають про існування Червоної Книги, в яку заносяться види поставлених на грань виживання тварин і рослин. Але мало хто може похвастати ерудицією і абсолютно точно розповісти про які саме птахах, звіряток, риб і рослини йдеться в цьому виданні. Мета цієї публікації - розповісти докладніше про В«Червоної Книги УкраїниВ», про її історію, структуру, про останні зміни та про корисність вивчення розміщеної там інформації.
1. Заглянемо в історію
Перша Червона книга, присвячена українській флорі та фауні, була видана в 1980 році під назвою В«Червона книга Української РСРВ». Це видання містило опис 85 видів і підвидів тварин (29 ссавців, 28 птахів, 6 плазунів, 4 земноводних, 18 комах) а також 151 вид вищих рослин. В історії незалежної України ця традиція була продовжена: у видавництві В«Українська енциклопедія В»було випущено Друге виданняВ« Червоної книги України В»(те В«Тваринний світВ» у 1994 році і тому В«Рослинний світВ» у 1996 році). Оскільки загальний тираж обох томів не перевищував 7400 прим. - Обидва видання відразу стали раритетом в колах бібліофілів і екологів.
7 Лютий 2002 Верховна Рада прийняла Закон В«Про Червону книгу УкраїниВ». В цьому законі В«Червона книга УкраїниВ» (далі по тексту - ККУ) визначена, як основний державний документ, який узагальнює дані про актуальний стані видів тварин і рослин України, що перебувають під загрозою зникнення. У цьому Законі також запропоновані заходи для їх збереження та відновлення на науково-обгрунтованих висновках та визначено відповідальність за порушення природоохоронного законодавства. За цей закон проголосували 267 із 381 депутатів, які взяли участь у голосуванні.
Далі був достатньо довгий період, коли єдиним регулятором відповідальності за порушення законодавства у сфері охорони, використання і відтворення рідкісних і що знаходяться під загрозою зникнення, видів тваринного і рослинного світу, залишалося все той же Друге видання ККУ. Згідно вищезгаданого закону В«.... Кабінет Міністрів України забезпечує офіційне видання та розповсюдження Червоної книги не рідше одного разу в 10 років В». Вчені біологи та екологи займалися дослідженнями, справно подавали свої пропозиції щодо внесення нових видів і виключенню тих, які вже відновилися, а чиновники рік за роком справно В«футболилиВ» всі ці благі наміри. У 2004 році повинно було з'явитися Третє видання ККУ, але цьому не судилося статися.
Поки йшли наукові суперечки і чиновницькі дебати, Мінприроди щорічно погоджувало господарникам ліміти на видобуток осетрових, лосів і інших запропонованих у Червону книгу риб і тварин. Наприклад, щорічно в Україні виловлювалося до 20 тонн осетрових і відстрілювати до 100 лосів. При цьому чисельність осетрових риб, за час незалежності України, впала на 99%, а лося на 70%! Кабмінівські чиновники тягли з виданням чергового Третього випуску ККУ і навмисне саботували пропозиції вчених про внесення в неї цінних і рідкісних видів тварин і рослин. Що тому провиною - недбальство чиновників, відсутність бюджету або небажання влади займатися екологічними проблемами?
Теоретичні розмови перейшли в практичну площину коли за справу взялися українські громадські екологічні організації: В«Екоправо-КиївВ», В«Люди за права тварин В»,В« Зелене майбутнє В»,В« Громада Рибалок України В»,В« Національний екологічний центр В»,В« Київський еколого-культурний центр В». Активісти цих організацій у минулому році неодноразово виступали з протестами, пікетами і мітингами в центрі столиці, більше того - навіть подали позов до суду на Кабінет Міністрів України і Мінприроди України за зволікання з виданням Червоної книги і грубе порушення Закону України В«Про Червону книгу УкраїниВ». У квітні 2009 року Окружним Адміністративним судом м. Києва позов був прийнятий до виконання, а судова тяганина привернула увагу всеукраїнських ЗМІ: вперше українські громадські екологічні організації подали позов до суду на уряд країни за порушення ним природоохоронного законодавства.
Піврічне протистояння учених і екологічних організацій з чиновниками Мінприроди, Держкомлісгоспу та Держкомрибгоспу України закінчилося перемогою екологів громадських об'єднань. 17 червня 2009 Міністерством охорони навколишнього середовища був підготовлений наказ про внесення всіх нових рідкісних видів тварин в Третє видання В«Червоної книгиВ» (крім лосів, на яких поки на 2 роки офіційно припинена охота), який і був зареєстрований Мін'юстом України під № 627/16643 від 13 липня 2009 р. Тепер всі осетри, стерлядь, севрюга, шемая, марена, минь, карась золотий, лосось, харіус і ще багато річкові і морські види риб (близько 70 видів), разом з цілою низкою інших зникаючих і рідкісних представників тваринного і рослинного світу, опинилися під захистом третього видання ККУ.
2. Структура В«Червоної книги УкраїниВ»
Багато помилково думають, що в ККУ розміщені тільки зникаючі види, але це далеко не так. Повірте, її структура більш обширна і деталізована, ніж здається обивателеві на перший погляд. Залежно від стану та ступеня загрози для популяцій певних видів, вони поділяються на такі категорії: зниклі, зникаючі, вразливі, рідкісні, невизначені, недостатньо відомі, відновлені.
Зниклі - види, про які після неодноразових пошуків, проведених у типових місцях їх проживання або в інших відомих і можливих місцях поширення, відсутня будь-яка інформація щодо їх існування у дикій природі.
Зникаючі - види, які знаходяться під загрозою зникнення, збереження яких є малоймовірним, при продовженні згубного дію багатьох чинників.
Вразливі - види, які у найближчому майбутньому можуть бути віднесені до категорії В«зникаючихВ», якщо продовжиться дія негативних факторів, що впливають на їх чисельність.
Рідкісні - це види з невеликими популяціями, які в даний час не відносяться до категорії В«зникаючихВ» чи В«вразливихВ».
Невизначені - види, про які відомо, що вони відносяться до категорії В«зникаючихВ», В«вразливихВ» чи В«рідкіснихВ», однак достовірна інформація, яка б достовірно допомогла визначити до якої із зазначених категорій вони відносяться відсутня.
Недостатньо відомі - види, які можна віднести до однієї з вищеперелічених категорій, однак у зв'язку з відсутністю повної достовірної інформації, рішення даного питання залишається невизначеним;
Відновлені - види, популяції яких, завдяки вжитим заходам щодо їх охорони, не в...
