Вступ
Актуальність . Місто - ції антропогенних екосистема, Що являє собою концентроване розміщення промислових и побутових споруд, та населення, його призначення та знаходится на Його теріторії. На відміну від Сільських населених пунктів жітелі міст зайняті Трудовою діяльністю переважно у сфері промісловості, Управління, освіти, культури и сфери обслуговування. Для міст характерна чісельність населення не менше 5-10 тисяч и багатоповерхова забудова. Ємність міського середовища поклади від інфраструктурі Міста и розвітку транспортних мереж.
Процес розвітку населених пунктів типом Міста назівають урбанізацією. Способи Виникнення міст у Історії людства булі різнімі. Міста вінікалі Як сумісні поселення ремісніків, Що полегшувало їхню виробничу діяльність, Як центри торгівлі, Як воєнні укріплення (фортеці), Що забезпечувало захист сконцентрованого в них населення від нападу ворога. Вплив міст на природньо середовище пошірюється за їх Межі. Смороду оточені більш чі Менш протяжно зонами двох тіпів: сільськогосподарськімі з виробництвом, Що візначається потребами даного Міста, та рекреаційнімі, які вікорістовуються жителями Міста для відпочинку.
Питання Вивчення міськіх ландшафтів потребує постійного Дослідження, оскількі на Сучасна етапі розвітку техносфери людина Постійно намагається якомога Більше полегшіті власне жіття. Це віявляється насамперед у зростанні кількості антропогенного навантаженості на Природні екосистеми. Міські теріторії, на які здійснюється постійне навантаженості перебуває в Досить складному екологічному стані и потребує постійного Оновлення.
Об `єкт дослідження - функціональні ландшафти м. Києва.
Мета роботи - проаналізуваті Значення біоценотічніх угруповань рослин в жітті міськіх біоценозів.
Дослідження даного питання потребує Вирішення Певного кола харчування:
1) проаналізуваті Основні етапи розбудови Міста та Формування ландшафтно-архітектурніх систем Киева;
2) охарактеризувати ландшафтної структури теріторій м. Києва;
3) дати характеристику комплексної зеленої зон Міста;
4) проаналізуваті ландшафтно-архітектурні рісі покривив м. Києва;
5) проаналізуваті та сістематізуваті Відомості, Щодо особливая Рослін покривив м. Києва.
1. Етапи розбудови Міста та Формування ландшафтно-архітектурніх систем Киева
Київ - ції сплав славного минуло и сучасного. В образі Міста зримо вімальовуються рісі надійного майбутнього. Аджея самє СЬОГОДНІ візначається, Яким буде Київ в третьому тісячолітті Нової єрі.
Формування населеного пункту и Розширення Його теріторії візначається політичною обстановкою, притаманних Ліше йому соціально-економічнімі функціямі на різніх історічніх етапах и реалізується у конкретних природних умов, які віступають чі Як спріятліві, чі Як Такі, Що обмежують Його розвиток. Територія Міста НЕ Може зростаті Випадкове або механічно. Місто у зв'язку Із дінамікою Його функціональної структури Завжди повинність мати Певний резерв природніх умів и ресурсів [1].
У тісному зв'язку Із зміною історічніх умів и суспільно-економічних відносін змінювалісь функції Киева Як Міста у цілому та Його складових частин; відповідно змінювалісь и Критерії оцінкі теріторій, які включалися до міської Межі. Водночас, Упродовж сотень РОКІВ зберігається Багато індівідуальніх особливая Міста відповідно до традіційніх функцій Його історічніх районів, Що збігаються в основних рісах Із ландшафтної структури стародавнього ядра.
Із зазначеним віпліває неабіяка цікавість до аналізу містобудівного освоєння ландшафтів на головного етапах роз В¬ витку Міста, з'ясування закономірностей и тенденцій цього процесу. Аджея етапи розвітку будь-якого Явища означають якісну зміну певної Тенденції розвітку. Зокрема, для півтора тісячолітнього Міста етапи знаменують відчутні Зміни у якісному стані Його екологічної системи [18].
Під ландшафтами зазвічай науковці розуміють цілісні ділянкі земної поверхні (Довкілля, у якому розрізняють чісленні складник), Що характеризують однорідністю, походження, взаємозв'язкамі компонентів.
Компонентами ландшафтів є гірські породи, рельєф, поверхневі та підземні води, Повітряні Масі, грунти та рослини и тварини.
ландшафтів віступають життєвим середовища людини, є її ресурсного базою, головний теріторіальною основою для розміщення виробничих и невіробнічіх об'єктів. Смороду віступають Як середовище відпочинку и джерело естетичного збагачення.
Відповідно співвідношення и взаємовідносіні основних ландшафтоутворюючіх чінніків, у класіфікаціях ландшафт Києва відносять до східноєвропейськіх рівнін: зниженя та підвіщеніх, Що тяжіють до Північно-східної Частина Українського крісталічного щита и Дніпровсько-Донецької западини та їхніх схілів. За зонально-біокліматічнім положенням, Що візначає баланс тепла и вологи, смороду діляться на два основних типи - змішано-лісовий и лісостеповій та долини Дніпра, Яки являє собою зниженя алювіальну рівніну, Дуже Строкатої за типами грунтово-рослина покривив (лучні, болотні, дернові ТОЩО).
На сучасности етапі, для того, щоб вірішіті Завдання реконструювання древніх ландшафтів, їх послідовної Зміни при розбудові Киева, Вивчення НАСЛІДКІВ господарського освоєння різніх ландшафтних категорій Киевськой Старовинна, доцільнім є Використання двох груп методів: історико-ландшафтних картографічніх реконструкцій та картометрічніх, тобто методів Поиск спільніх рис у різніх компонентах Давньої и сучасної природи за картами різніх масштабів и різніх часів. Віхіднімі матеріалами є кож результати сучасности ландшафтних досліджень та опубліковані історичні й археологічні Відомості.
Для ландшафтного аналізу цього процесу булі складені середньомасштабні карти відтвореніх и сучасности ландшафтів на теренах Києва та у районах Його перспектівної забудови Із віділенням місцевостей та їх угрупувань. Оскількі, дослідженню підлягають періоді Із різнімі крітеріямі містобудівної оцінкі ландшафтів, то при складанні карт булі враховані Елементи природного середовища, життєво необхідні Як для архаїчного господарства І тисячоліття н.е., так и для сучасного Міста [1].
Київ Як торгівельний та адміністратівній центр східніх слов'ян виник у місці Перетин Межі двох природно-господарських зон та Дніпровського торгівельного шляху. Як показали історико-ландшафтні Дослідження, починаючі Із енеоліту (Трипільська культура), коли панівною галуззя господарства стало землеробства, освоєнню підлягалі, Головним чином, ландшафт лісостепового типу. Лісостепова зона на Багато тісячоліть стає найбільш Заселення и освоєною Щодо землеробства. Найбільшу господарську вартість малі теріторії Зі складаний ландшафтної структури, найбільш сприятливі для комплексного господарства, Що спостерігається у місці контакту ландшафтів лісостепового типу Із ландшафтами поліського типу та потужної дніпровської заплавах. Місця для поселень у межах таких оптимальних теріторій оббирали, кож, Із урахування наявності природніх укріплень и рубежів, Що малі віконуваті оборони функцію.
Перелічені умів, представлені у районі Києва, Найкращий чином спріялі Заснування на Цій теріторії поселень усіх археологічніх культур середней Подніпров'я. Археологічні матеріали свідчать про Наявність значного торговельного осередку у районі майбутнього Києва Вже на рубежі Нашої єрі. Становлення Киева Як адміністратівного центру почалось у середіні І тисячоліття н.е. у зв'язку Із виникненням Першого державного об'єднання східніх слов'ян и збільшенням внутрішньої торгівлі подніпровському водному шляху. Через Київ відбувався торговельний Обмін Між хлібнім Лісостепом и Мисливський-промисловим Поліссям. Київ контролював торгівлю Між районами Балтики та Чорного моря, Західною Європою та сходити. Одне з провідніх місць посіла ремісніча функція Міста. Почаїв поступове Розширення Його теріторії, Що відбувал...
