МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ І НАУКИ УКРАЇНИ
Відкритий МІЖНАРОДНИЙ УНІВЕРСИТЕТ РОЗВИТКУ Людина "УКРАЇНА"
Рівненська Філія
Кафедра комп'ютерного еколого-економічного моніторінгу
Курсова Работа
З дісціпліні: "Об'єктно-орієнтованній аналіз: моделювання стану НАВКОЛИШНЬОГО середовища "
На тему: "Моделювання забруднення грунтів"
Виконала:
Студент 2-го курсу
Спеціальності "Комп'ютерний
еколого-економічний моніторинг "
Марчук Олександр
Керівник:
Грицюк П.М
Рівне-2003
План
1. Родючість грунтів
2. Грунти и екологія
3. Грунти Рівненщини
4. Математічні Моделі розрахунку и прогнозування хімічного забруднення грунту
5. Моделювання забруднення грунту пестицидами
6. Приклад Моделі розрахунку и прогнозування хімічного забруднення грунту
Висновок
Література
1. Родючість грунтів
Одним з основних крітеріїв якісної оцінкі сільськогосподарськіх угідь Виступає родючість грунтів, Як основа Функціонування цієї категорії земель, а головний Показники, за допомог Якого оцінюється родючість фунту, Виступає вміст у ньому комплексу спеціфічніх органічніх речовін - гумусу. Від кількості гумусу покладів не Ліше врожайність рослин, альо ї спрямованість грунтових процесів, екологічний стан грунтів и ландшафтів, Ефективність заходів по підвіщенню родючості грунтів та охорони НАВКОЛИШНЬОГО середовища. Рівень гумусованості грунтів теж має зональну залежність. Так, ЯКЩО дерново-підзолісті грунти Полісся характеризують невісокім вмістом гумусу (0,7-2,0%), а у лісостепу гумусованість зростає від 1,0-2,5% у ясно-сіріх грунтах до 4,0-6,0% у чорноземах типових, то у чорноземному степу кількість гумусу зніжується у протилежних напрямки - з півночі на південь - від 6,0 до 1,5%. Як показують матеріали Держкомзему (1998 p.), на протязі останніх десятіріч в Україні спостерігається Досить стала тенденція до зниженя вмісту гумусу в грунтах, Що пояснюється Як природніми процесами (насамперед, ерозійно-дефляційнімі), так и спрацюванням гумусу в процесі інтенсіфікації сільськогосподарського виробництва. За данімі спостережень Протяг останніх 30 РОКІВ, середньорічні Втрати гумусу на Поліссі становляит 0.1, у лісостепу-0, 8, у степу-0, 4 т/га, чім и пояснюється нагальна необхідність реалізації наукових розробок по відновленню родючості грунтів, запропонованих науковців и практиками України та з успіхом апробованіх у різніх природніх зонах та на різніх грунтових відмінах.
Для порівняльніх оцінок родючості грунтів за їх природніми особливая (з урахування рівнів інтенсіфікації землеробства) проводитися бонітування грунтів (від лат. bonitas - доброякісність), при якому весь комплекс якісніх показніків грунту оцінюється у балах (в Україні - від 22-31 балу у дерново-підзолистих піщаніх и глинисто-піщаніх грунтах до 65-100 балів у чорноземах типових). Саме бонітування грунтів є однією з найважлівішіх підвалін головного документу, Що візначає Основні засади землекористування в Україні - Земельного кадастру.
2. Грунти и екологія
На сучасности етапі НАДЗВИЧАЙНИХ загострюються екологічні аспекти землекористування в Україні. Більшість екологічних негараздів, пов'язаних з використаних земельних ресурсів, мают природну основу, однак їх актівізація зумовлена ​​НЕ стількі рітмікою (ціклічністю) природніх явищем, скількі Антропогенний вплив, точніше - наслідкамі нерозважлівого господарювання, орієнтованого не на перспективу, а на сьогодення віддачу.
Серед основних неспріятлівіх факторів, Що позначаються на кількісній и якісній сторонах земельних ресурсів, насамперед згадаємо про ерозійні процеси, які полягають у руйнуванні ґрунтового покривив, переміщенні, перетіранні, обточуванні та перевід-кладенні твердих частінок грунту Під дією води, вітру або Під годину обробітку грунту. В залежності від переважаючіх факторів, Що зумовлюють Розвиток ерозійніх процесів, Останні поділяються на три групи - водну, вітрову та агротехнічну ерозію. При цьому розрізняють ерозію нормальну, Яка проявляється на теріторіях, не порушеннях Господарсько діяльністю людини, та пріскорену, Що розвівається Під Антропогенний вплив (розорювання схілів, нерегульовані віпасі худоби на них, суцільне вирубування лісів ТОЩО). ЦІЛКОМ зрозуміло, Що в сучасности умів мі маємо впоратися переважно з процесами пріскореної ерозії, негативний Вплив якої проявляється Головним чином на основному віді сільськогосподарськіх угідь - ріллі, причому за щаблем еродованості віділяються слабо-, середньо-та сільноеродовані земли. Станом на 1.01.2024 p. в Україні еродовано 12,9 млн.га сільськогосподарськіх угідь (30,8%), у тому чіслі 10,6 млн. га ріллі (31.6%). При цьому шкірного року площі еродованої ріллі зростають пересічно на 70 тис.га.
Другий за Поширення (після ерозії) екологічний аспект землекористування в Україні пов'язаний з інтенсівнім Забруднення грунтів, його призначення та вінікає внаслідок господарської діяльності людини, причому діяльності, далеко не Завжди безпосередню пов'язаної з експлуатацією земельних ресурсів. Основні напрямки забруднення грунтів, які підлягають постійному Польових и лабораторному контролю, визначаються нагромадження у ґрунтовому покріві залішків засобів захисту рослин (пестицидів), мінеральних добрив та Важко металів. При цьому реальний вміст шкідлівіх речовін у грунті порівнюється з Вже згадуванімі гранично допустимих концентраціямі (ГДК) - нормативне встановленим вмістом таких речовін у масі грунту (мг/кг), при якому гарантується відсутність негативного (прямого чи опосередкованого) впливим на здоров'я людини та санітарні Умови проживання населення. На практіці одним з основних екологічних крітеріїв забруднення грунтів Виступає самє нагромадження у грунтах різноманітніх Важко металів, Що потрапляють у грунт з Повітря або через підземні води (Досить згадати, ЩО, Наприклад, у одній Ліше вугільній золі містіться до 70 хімічніх елементів, Середи якіх значний кількість Може буті віднесена до групи Важко металів). При цьому на чільні позіції віходять навіть НЕ кількісні оцінкі нагромаджуваніх у грунтах Важко металів, а їх токсічність. Однак, Як зазначає С.Веремеєнко (1999), на Сейчас годину галі не розроблені чіткі Критерії токсічності шкірного елементи для різніх сільськогосподарськіх культур, у зв'язку з чім при екологічних оцінках стану забруднення грунту можна корістуватіся емпірічнімі Показники, Наприклад, коефіцієнтом токсічності (Кт), запропонованих Г.Євдокімовою:
Кт = Са + Mg/тобто, (27)
де: Са + Mg-сума обмінніх основ;
me - вміст токсичного елементу. При цьому для шкірного хімічного елемента, Що забруднює грунт, Як и для шкірного типу грунтів винна розроблятіся своя шкала токсічності. Так, для підзолистих грунтів, Забруднення нікелем, ця шкала має Наступний Вигляд: при Кт> 30 грунт вважається нетоксичним, при Кт = 10-29-слаботоксичні, при Кт <9 - сильнотоксичні.
У зв'язку з сказань, надзвичайно актуальними стають Проблеми визначення допустимих меж прісутності Важко металів у грунтах.
При цьому кількіснімі крітеріямі допустимого вмісту Важко металів у грунтах віступають згадувані Вже величини ГДК, а при їх відсутності (оскількі на сьогоднішній день ГДК розроблені далеко не для Всіх важка металів) корістуються особливим Показники - клерками, які показують середній вміст хімічного елемента в незабрудненому грунті (табл.10).
В залежності від вмісту Важко металів існує 6 оціночніх класів грунтів, за якімі визначаються Допустимі Умови Використання грунтів (табл.11)
Забруднення грунтів має виразности регіональний характер. Так, надмірні концентрації шкідлівіх речовін, пов'язаних з внесенням мінеральних добрив, відмічаються на грунтах Полісся и Карпатського регіону, де Протяг 1985-1990 РОКІВ вносити підвіщені дозування таких добрив - від 210-240 ...
