Федеральне агентство з освіти
ГОУВПО В«Марійський ДЕРЖАВНИЙ УНІВЕРСИТЕТ В»
БІОЛОГОХІМІЧЕСКІЙ ФАКУЛЬТЕТ
Кафедра Екології
Спеціальність - Біоекологія
Реферат
з дисципліни В«Соціальна екологіяВ»
по темі:
В«ЕТИЧНИЙ АСПЕКТ ВЗАЄМОВІДНОСИН
ЛЮДИНИ І ПРИРОДИ В»
2008
Йошкар-Ола
Зміст
Введення. 3
1. Ставлення людини до природи. 5
2. Закони взаємин В«людина-природаВ». 8
3. Виникнення і впровадження екологічної етики .. 16
3.1. Хронологія впровадження екологічної етики. 16
3.2. Поняття В«екологічна етикаВ». 18
4. Екологічна етика і природоохоронна естетика .. 20
5. Екологічна і глобальна етика .. 24
Висновок. 26
Список використаної літератури .. 28
Введення
Проблема захисту навколишнього середовища встала перед людством порівняно недавно. У наш час відбувається величезна кількість шкідливих викидів в атмосферу і океан, знищення лісів. Все це значно наближає світ до самознищення. Озонові діри, потепління клімату, вимирання багатьох видів тварин наочно свідчить про те, що наше місце існування виснажена до межі. Від подальшої активності людей буде залежати життя планети і її мешканців.
В даний момент з цієї екологічною проблемою зіткнулися всі країни світу. Вважається, що найбільш схильні проблеми забруднення навколишнього середовища індустріальні країни Америки і Європи, але пройде зовсім небагато часу, коли ця ж проблема охопить і країни, що розвиваються, тому вже зараз слід вживати серйозні заходи, так як відомо: біду легше запобігти, ніж потім усувати її наслідки.
Під терміном В«охорона навколишнього середовища В»розуміються всі економічні, правові, соціально - політичні та організаційно - господарські механізми, які підводять навколишнє середовище до В«межі міцностіВ». Але не можна ж чекати поки забруднення не досягне вищого ступеня. Потрібно запобігти загрозу знищення світу.
Мета роботи: дослідити і відобразити етичний аспект взаємин людини й природи і загальні питання пов'язані з ним.
Структура роботи визначена метою і завданнями роботи.
1. Вивчити теоретичні джерела, документи і накопичений досвід з досліджуваної мети реферату;
2. Відобразити відношення людини до природи;
3. Проаналізувати закони взаємовідносин В«людина-природаВ»;
4. Простежити хронологію впровадження екологічної етики;
5. Розкрити поняття В«Екологічна етикаВ»;
6. Показати значення і вплив екологічної та глобальної етики, природоохоронної естетики.
Джерелами інформації для написання роботи по темі послужили базова навчальна література, фундаментальні теоретичні праці найбільших мислителів, присвячених обраній тематиці, інші актуальні джерела інформації.
Методологічною основою дослідження є загальні методи пізнання, як: системне та комплексне дослідження.
1. Ставлення людини до природи
Це одна зі сфер суспільної життєдіяльності людини, що містить у собі морально-ціннісний зміст. Ставлення до природи залежить від пануючого в суспільстві способу виробництва, здійснюється на основі суспільних зв'язків між людьми. У суб'єктивному плані ставлення до природі - своєрідна проекція тих критеріїв і оцінок, які застосовуються в міжособистісному спілкуванні.
Можна виділити три основних історичних типу, а відповідно і три ціннісні моделі ставлення до природи.
На початковій стадії розвитку, коли виробництво здійснювалося головним чином у формі полювання і збирання, ставлення до природи носило по перевазі пристосувальний характер. Об'єктивна залежність від готівки багатств природного середовища знайшла відображення в суб'єктивному світовідчутті стародавнього людини, в його ставленні до природи з забобонним страхом. Природа при такому підході осмислюється як вищий початок, виступає об'єктом благоговіння і релігійного поклоніння.
З ростом продуктивних сил людина поступово підпорядковує собі природні сили, пристосовує їх до своїх потреб, перетворить форми природного речовини за своїм розсудом. Панування людини над природою надзвичайно зростає з переходом від ручного знаряддя до машинного виробництва (Промислова революція). Однак приватновласницька форма розвитку продуктивних сил обумовлює перетворення експлуатації природи в її хижацьке пограбування. На цій основі складається уявлення про природну середовищі лише як про зовнішній об'єкті користування. Утилітарно-торгашеське свідомість повністю позбавляє природу ціннісного статусу, зводить її до рівня засобу для досягнення економічної вигоди.
У сучасний період активізується боротьба світової громадськості за збереження середовища існування, в ході якої затверджуються нові норми ставлення до природи. Подолання труднощів у взаємодії суспільства і природи, що виникли із зростанням масштабів і інтенсивності господарської діяльності людини в період науково-технічної революції, поряд з новими технологічними рішеннями, соціально-економічними перетвореннями вимагає також істотної зміни культурно-ціннісних орієнтацій.
Багатство людської чуттєвої природи є виразом і різноманіття природних зв'язків, тому збереження середовища існування в її цілісності, турбота про рослинний і тваринний світ мають безпосереднє гуманістичне значення. Екологічна криза у вирішальній мірі є результат вузькоутилітарного підходу до світу природи. Тому вихід з кризи передбачає вироблення такого ставлення до навколишнього середовища, яке виходить з загальнолюдських інтересів, включаючи інтереси прийдешніх поколінь. Іншими словами, вирішення глобальних екологічних проблем, крім усього іншого, залежить від вихідних соціально-моральних позицій. Так екологія підводить до етики.
Історично етика насамперед мала справу з обов'язками людини по відношенню до суспільства, до інших людей і до самого себе. Обов'язки по відношенню до природи залишалися поза полем її зору. Разом з тим існували теорії, що додавали моралі універсально-космічний сенс. Як відповідь на сучасну екологічну ситуацію на Заході виникає ідея подолання традиційно-гуманістичних обріїв моралі і відродження так званої універсальної етики, яка не проводить в ціннісному відношенні розмежування між людиною та іншими живими істотами. Універсальна етика суперечить труду специфічного виду обміну речовин, в ході якого людина перетворює природу і пристосовує її до своїх постійно підноситься потребам. Крім того, її нормативні висновки (не їсти м'яса і т. п.) далекі від загальновизнана і не можуть знайти тієї міри дієвості, яка характерна для моральних вимог. Ідеї вЂ‹вЂ‹універсальної етики, які в Минулого розроблялися, як правило, діячами культури (Г. Торо, Толстой, Ганді, Швейцер та ін), існували скоріше не у вигляді розгорнутої етичної концепції, а в формі життєвих ідеалів і соціально-психологічних настроїв, будучи часто перетвореною формою критики класового суспільства.
В дійсності етика включає в себе екологічний аспект, але об'єктом моральної оцінки та регулювання стає не природа сама по собі, а ставлення людини до природи, яке по суті своїй є суспільним відношенням.
Тільки принципово гуманістична орієнтація в етиці створює таку моральну атмосферу, яка дозволяє долати екологічні труднощі на шляху поступального розвитку суспільства та відповідального ставлення до природи. Визнання відповідальності людини за збереження природного середовища не тільки реальний факт суспільної свідомості, але і важлива задача, яка вирішується громадськістю в боротьбі проти узкохозяйственного прагматизму, відомчих інтересів, планового фетишизму, національної вузькості, інших форм групового егоїзму.
2. Закони взаємовідносин В«люд...
