ДНІПРОПЕТРОВСЬКА АКАДЕМІЯ УПРАВЛІННЯ БІЗНЕСУ І ПРАВА
Кафедра соціології, філософії і психології
Контрольна робота
з дисципліни "Основи екології"
на тему:
УКРАЇНА - ЗОНА ЕКОЛОГІЧНОГО ЛИХА .
ЕКОКРІЗІСНИЕ РЕГІОНИ - ПРИДНІПРОВ'Я
Виконав:
*****************
Перевірив:
****************
Дніпропетровськ
2001
ЗМІСТ
ВСТУП
1. ЗАБРУДНЕННЯ АТМОСФЕРНОГО ПОВІТРЯ
2. ЗАБРУДНЕННЯ ВОДНИХ ОБ'ЄКТІВ
3. ЗАБРУДНЕННЯ ГРУНТІВ
4. СТАН ЗДОРОВ'Я НАСЕЛЕННЯ
ВИСНОВОК
ЛІТЕРАТУРА
ВСТУП
Екологічна ситуація як у всьому світі, так і в нашій країні постійно погіршується. По Україні на 1 км 2 території рівень забруднення навколишнього середовища в 6,2 рази вище, ніж у США, і в 3,5 рази більше в порівнянні з країнами ЄЕС. Промислові підприємства України щороку викидають в атмосферу мільйони тон шкідливих речовин, з яких четверта частина припадає на частку підприємств металургійної промисловості.
Придніпровський економічний регіон - один з найбільших на Україні. За рівнем деградації навколишнього середовища він займає провідне місце в країні. Питома вага екологічного навантаження Придніпров'я на Україні в цілому сягає 42%. Відмінною рисою цього регіону є висока інтенсивність взаємодії виробництва та природних комплексів. Найбільшу частину цього регіону складає Днеропетровская область, площа якої складає 631,9 тис. м 2 або 5,3% від площі України, а чисельність населення 7,5% від населення країни при загальній чисельності 3,6 млн. жителів. Міське населення в цій області, проживає в екологічно несприятливих умовах, складає 86%.
зростає техногенне навантаження на навколишнє середовище обумовлюють висока концентрація підприємств гірничо-металургійного комплексу (з енергоємними недосконалими технологіями) в урбанізованих індустріальних центрах області, розвиток енергетики, зростання чисельності транспорту та ряд інших факторів. Понад 40% території Дніпропетровській області знаходиться під промисловим використанням.
Оскільки, всі компоненти навколишнього середовища промислового Придніпров'я відчувають деградаційні явища, то метою роботи є комплексне вивчення стану повітря, грунту і води як основних компонентів техногенно перетворених біогеоценозів і впливу рівня їх забруднення на здоров'я населення.
1. ЗАБРУДНЕННЯ АТМОСФЕРНОГО ПОВІТРЯ
Під забрудненням атмосферного повітря розуміють будь-які зміни його властивостей у зв'язку зі скиданням у них аерозольних, твердих і газоподібних речовин, які заподіюють шкоди народному господарству, здоров'ю або безпеці населення. (Капінос, Панасенко, 1989).
Головними джерелами забруднення атмосферного повітря є недостатньо очищені викиди промислових підприємств, усіх видів транспорту, розсіювання забруднювачів виробництва при розробці рудних і нерудних копалин, при сільськогосподарської обробці полів і т.д.
В області налічується близько 700 підприємств - основних джерел забруднення атмосферного повітря. В межах санітарно-захисних зон промпідприємств, тобто в умовах особливо високої шкідливості, проживає близько 70 тис. населення. Валовий обсяг викидів в атмосферне повітря становив за 2000 рік близько 800 тис. тонн, при цьому 75% загальної емісії забруднень припадає на такі великі міста, як Кривий Ріг, Дніпродзержинськ і Дніпропетровськ, де розташовується основний промисловий потенціал області (Деркачев, Огір, Шевченко та ін, 2001).
Основними забруднювачами є оксиди вуглецю, близько 20% від загальної частки викидаються шкідливих речовин припадає на пилові частинки, по 10% на сірчистий газ і вуглеводи, решта оксиди азоту та інші домішки. Через кожні 10 років рівень токсикантів в атмосфері збільшується в двоє.
Технічна ефективність роботи наявних газо-пилоочисного споруд дуже низька і не перевищує 50-65%. Більше 30% викидів не вловлюється і не знешкоджуються; практично не очищаються технологічні викиди від небезпечних газових компонентів - діоксиду сірки, азоту, вуглеводнів. Не вирішене питання детоксикації та нейтралізації викидів автотранспорту, питома вага яких від загальної кількості забруднень досягає 60-70%. Як наслідок, на сельбищних територіях населених місць концентрації специфічних шкідливих речовин (пилу, діоксиду сірки, фенолу, сірководню та ін) в повітрі перевищують гігієнічні регламенти в 3 рази (Деркачев, Огір, Шевченко та ін, 2001).
В атмосфері сірчистий газ поступово окислюється до сірчистого ангідриду або вступає у взаємодію з іншими сполуками, наприклад з вуглеводнями. Цей процес відбувається в атмосфері при фотохімічних і каталітичних реакціях. В обох випадках кінцевим продуктам є аерозоль або розчин сірчистої кислоти в дощовій воді (Ількун, 1978). Як результат на 65% території області випадають кислі дощі з середнім показником кислотності 5,4 - 5,5 рН. На решті території цей показник або наближається до нейтральних значень або знижується в лужну сторону на 0,1 - 0,2 рН (Горб, 1997).
У складі атмосферних забруднювачів поряд з газоподібними речовинами представлені важкі метали. Їх асортимент досить широкий. Найбільш поширеними серед них є марганець, свинець і хром, концентрації яких вище гранично допустимих (ГДК).
Повітря Дніпропетровська більше всього містить хрому і марганцю. Повітряне середовище Павлограда відрізняється досить високим вмістом свинцю, Кривого Рогу - марганцю, Дніпродзержинська-міді, нікелю та свинцю (Білицька, 1996).
Таким чином, аналіз стану атмосферного повітря Придніпровського регіону свідчить про значному його забрудненні неорганічними та органічними речовинами, концентрація яких у ряді випадків перевищує гранично допустиму. В сформованих умовах можна очікувати прояву специфічного і неспецифічного шкідливої вЂ‹вЂ‹дії атмосферних забруднювачів на умови життя і здоров'я населення, особливо дітей, що призводять не тільки до порушення адаптаційно-прісопобітельних механізмів, але і до виражених органічним поразкам.
2. ЗАБРУДНЕННЯ ВОДНИХ ОБ'ЄКТІВ
Під забрудненням водних ресурсів розуміють будь-які зміни фізичних, хімічних і біологічних властивостей води у водоймищах у зв'язку із скиданням у них рідких, твердих і газоподібних речовин, які заподіюють або можуть створити незручності, роблячи воду даних водоймищ небезпечною для використання, завдаючи збитку народному господарству, здоров'ю або безпеці населення. (Капінос, Панасенко, 1989).
Якість природних вод визначається загальнофізичної показниками, концентрацією неорганічних і органічних речовин, а також біологічними факторами. Вода в джерелах повинна бути доброякісною, тобто допустимою до використання людиною.
Головними джерелами забруднення і засмічення водойм є недостатньо очищені стічні води промислових і комунальних підприємств, великих тваринницьких комплексів, відходи виробництва при розробці рудних і нерудних копалин; води шахт, рудників, нафтопромислів; відходи деревини при заготівлі, обробці й сплаві лісоматеріалів, скидання водного і залізничного транспорту; відходи первинної обробки льону, пестициди і т.д.
У поверхневі водойми області щорічно надходить близько 800 млн. м 3 забруднених стічних вод. Дніпропетровськ скидає понад 6 млн. куб. м на добу стічних вод, у тому числі 224 тис. куб. м забруднених. Дніпродзержинськ - 640 тис. куб. м недостатньо очищених і 120 тис. куб. м неочищених стоків (Койл, 1990). При цьому більше 50% обсягу скиду не відповідають технічним і екологічним ...
