РЕФЕРАТ
за курсом В«ПриродокористуванняВ»
по темі: В«Техногенний вплив на природу В»
1. Види і масштаби негативного впливу людини і промисловості на природне середовище
До кінця XX в. забруднення навколишнього середовища відходами, викидами, стічними водами всіх видів промислового виробництва, сільського господарства, комунального господарства міст придбали глобальний характер, що доставило людство на грань екологічної катастрофи.
Джерела забруднюючих речовин різноманітні, також багаточисельні види відходів і характер їхнього впливу на компоненти біосфери. Біосфера забруднюється твердими відходами, газовими викидами і стічними водами металургійних, металообробних і машинобудівних заводів. Величезної шкоди завдають водним ресурсам стічні води целюлозно-паперової, харчової, деревообробної, нафтохімічної промисловості. Розвиток автомобільного транспорту призвів до забруднення атмосфери міст і транспортних комунікацій токсичними металами і токсичними вуглеводнями, а постійне зростання масштабів морських перевезень викликало майже повсюдне забруднення морів і океанів нафтою і нафтопродуктами, особливо в центрі Європи.
Масове застосування мінеральних добрив і хімічних засобів захисту рослин призвело до появи отрутохімікатів в атмосфері, грунтах і природних водах, забрудненню біогенними елементами водойм і сільськогосподарської продукції. При розробках на поверхню землі витягаються мільйони тонн різноманітних гірських порід, утворюють пилять і палаючі терикони і відвали. В процесі експлуатації хімічних заводів і теплових електростанцій також утворюється величезна кількість твердих відходів (недогарок, шлаки, золи), що складуються на великих площах, роблячи негативний вплив на атмосферу, поверхневі і підземні води.
За статистичними даними, на початку 80-х рр.. XX в. на нашій планеті видобувалося близько 100 млрд. т різних руд горючих копалин, будівельних матеріалів. При цьому в результаті господарської діяльності людини в атмосферу надійшло понад 200 млн. т СО 2 , близько 53 млн. т оксидів азоту та інших хімічних сполук. Побічними продуктами діяльності промислових підприємств з'явилися також 32 млрд. м 3 неочищених стічних вод та 260 млн. т пилу.
2. Вплив на природне середовище хімічного, нафтохімічного і металургійного комплексів
Друга половина XX в. характеризувалася бурхливим розвитком хімічної промисловості. У свій час успіхи хімізації принесли безперечну користь. У тому числі стали очевидні негативні наслідки разом процесу.
перше, з кожним роком збільшується викид хімічних сполук у навколишнє середовище. За оцінкою ВООЗ, з більш ніж 6 млн відомих хімічних сполук, практично використовуються до 500 тис. сполук, з них близько 40 тис. мають шкідливими для людини властивостями, а 12 тис. є токсичними.
друге, заміна природних матеріалів на синтетичні призводить до цілого ряду непередбачених наслідків. В біохімічні цикли включається великий перелік синтетичних з'єднань, не властивих для цілинних природних середовищ. Наприклад, якщо в водойма потрапляє мило, основою якого є природні сполуки - жири, то вода самоочищається. Якщо ж у воду потрапляють синтетичні миючі засоби, що містять фосфати, це призводить до розмноження синьо-зелених водоростей і водойма гине.
Підприємства хімічної та нафтохімічної промисловості є джерелами цілого ряду різноманітних токсичних речовин. До них, в першу чергу, слід віднести органічні розчинники, аміни, альдегіди, хлор, оксиди сірки та азоту, сполуки фосфору, ртуті.
Основними джерелами забруднення нафтою і нафтопродуктами грунтів та поверхневих вод є нафтопромисли на суші і континентальному шельфі.
Причиною забруднення є, як правило, грубі порушення технології видобутку, переробки та системи розподілу нафти і нафтопродуктів, різні аварійні ситуації.
Загальна маса нафтопродуктів, щорічно потрапляють в моря й океани, приблизно оцінюється в 5-10 млн т. Нафтопродукти, потрапляючи у воду, завдають серйозної шкоди водним живим організмам.
Підприємства нафтопереробної промисловості забруднюють атмосферу таким небезпечним з'єднанням, як сірчана кислота, яка в великих кількостях використовується в нафтохімічних технологіях.
Чорна та кольорова металургія і металообробна промисловість займають одне з перших місць за обсягом забруднень, що викидаються в навколишнє середовище.
Виробництво чавуну і стали в Росії щорічно супроводжується утворенням більш 70 млн. т металургійних шлаків, з яких використовується більше 50%.
Металургійні шлаки являють собою силікатні системи з різним вмістом заліза. Ті ж шлаки містять важкі метали, миш'як і інші домішки, які з відвалів та інших накопичувачів відходів потрапляють у навколишнє середовище.
Кольорова металургія є другим після теплоенергетики забруднювачем біосфери діоксидом сірки. В процесі випалу та переробки сульфідних руд, цинку, міді, свинцю і деяких інших металів в атмосферу викидаються гази містять 4-10% S02. Крім діоксиду сірки ці гази містять трихлорид миш'яку, хлорид і фторид водню та інші токсичні сполуки.
3. Техногенна ситуація в Росії
Пі сьогоднішній день в Росії налічується більше 150 тис. підприємств або більше 2,5 млн. небезпечних об'єктом, стан промислової безпеки яких викликає серйозну тривогу і погіршується з кожним роком (наприклад, шахти, рудники, трубопровідний транспорт і ін).
Причина такого становища - старіння виробничих фондів (по деяких галузях воно доходить до 80%).
У Росії традиційно небезпечною вважається професія шахтаря. За скорботної неофіційною статистикою, 1 млн. т видобутого вугілля коштує людського життя. У наших сусідів на Україні це показник складає 5 людських життів.
Зі скасуванням багатьох галузевих міністерств система управління промисловою безпекою була практично зруйнована.
Йде закриття шахт, причому часом шляхом затоплення. Сьогодні і реконструкції і технічному переозброєння потребує 50% шахт Росії.
Також складною є промислова безпека ні підприємствах нафто-і газодобувній промисловості. Зростаючу без кінця небезпеку представляють тисячі безгоспних свердловин, яких вже 7500.
Па сьогоднішній день багато трубопровідні системи нафтовидобувних підприємств і компаній РФ знаходяться і передаварійному стані. Протяжність цих систем становить 350 тис. км, на яких щорічно відбувається понад 50 тис. аварій з викидом нафти, в тому числі і наші водойми.
А ось факти, вже безпосередньо стосуються кожного громадянина Росії. У нашій країні експлуатується 60 тис. ліфтів, більшість з яких виробили свій ресурс і застаріли.
Щоб усе це вирішити, необхідно вже сьогодні максимально послабити вплив негативних факторів, посилити вимоги до порушників виробничої і технологічної дисципліни, терміново відновити практично зруйновану систему управління промисловою безпекою.
Якщо не вжити термінових і дієвих заходів, то через 5-10 років небезпечні об'єкти стануть не придатні для експлуатації та викличуть техногенні ситуації та катастрофи від Калінінграда до Владивостока з численними жертвами. У державному доповіді 1994 говориться: В«На території РФ відбулися 134 аварії і катастрофи з екологічними наслідками, в яких загинули 1050 осіб ... В»Тому не можна допустити, щоб все це повторилося ще в більших масштабах.
4. Оцінка якості природного середовища
Під якістю природного середовища розуміють такий стан її екологічних систем, при якому постійно забезпечуються обмінні процеси енергії і речовин між природою і людиною на рівні, що забезпечує відтворення життя на Землі.
У новому Законі Російської Федерації В«Про охорону навколишнього природного середовищаВ» (січень 2002 р.) питань нормуванн...
