ЗМІСТ
Введення .. 2
Глава 1: ЗМІ. Природа. Товариство. 7
1.1. Засоби масової інформації в області захисту природи .. 7
ЕКОЛОГІЯ, ТОВАРИСТВО, ЗМІ .. 11
1.2. Соціологічне дослідження. 11
Висновки з аналізу екологічної діяльності ЗМІ .. 14
1.3. Вплив ЗМІ на становлення екології. 16
Глава 2: Загальні та "Зелені" ЗМІ .. 18
2.1. Загальні та "зелені" ЗМІ: в чому різниця. 18
2.2. Актуальні екологічні теми в сучасних ЗМІ .. 20
2.3. Проблемні статті про глобальної екології. 38
Глава 3: Екологічна журналістика. 40
3.1. Що таке екологічна журналістика. 40
3.2. Основні визначення. 41
3.3. Екологічна журналістика - навіщо вона потрібна?. 44
3.4. Функції екологічної журналістики. 45
ВИСНОВОК .. 48
Додаток № 1. 50
Список використаної літератури ... 57
Введення
В даний час, як ніколи раніше, ЗМІ представляє собою один з основних ключів до успіху в будь-якому діловому підприємстві цивілізованого світу.
Виникає потреба в рекламній інформації. Великі рекламні агентства стають ще більшими. Великі асигнування на рекламу сприяють придбанню більшої комерційної популярності. Все це, дуже, і в більш гострою формі характерно для Росії. Увага до рекламної діяльності стрімко зростає.
І тому актуальність даної теми безперечна. Так як сучасні засоби масової інформації (ЗМІ) відіграють важливу роль у поширенні екологічних знань серед населення. Журналістика займає провідне місце в формуванні екологізованих світогляду широкої читацької та глядацької аудиторії. З кожним роком стає все актуальнішою культурообразующая, виховна функція журналістики, по мірі того, як світ починає усвідомлювати важливість і складність екологічних проблем.
Часто екологи й організації, що займаються екологічними проблемами, недооцінюють засоби масової інформації як потужне джерело сили, здатної багато чого вирішувати в області охорони навколишнього середовища, а ЗМІ приділяють недостатньо уваги проблемам екології, а часом допускають помилки й неточності при подачі екологічної інформації.
Іноді журналісти прагнуть створити сенсацію будь-яку ціну, підносячи "Смажені" факти. Це надає шкідливий вплив на масову свідомість. До жаль, радіо і телебачення не дуже радують аудиторію, так як екологічних передач на радіо і телебаченні залишилося дуже мало. До типових помилок відносять стилістичні помилки, створення міфологічних уявлень у читачів і глядачів, нечітке володіння журналістами спеціальною термінологією. Сюди ж слід віднести недостатню інформованість журналістів, рясне і неточне використання ними цифр і спеціальної термінології. Не сприяє хорошому сприйняттю тексту зайва емоційність авторів, що висвітлюють екологічні теми. Наприклад, до стилістичних недоліків ставляться вираження: "Погана екологія", "ми дихаємо всякою вихлопною гидотою".
Місцеві або регіональні екологічні проблеми, крім загальновідомих, як правило, менше відомі читачам, ніж глобальні. До останніх слід віднести озонові діри, наступ пустель, кислотні дощі і ін Однак недостатньо матеріалів, підкреслюють, що глобальні екологічні проблеми часто починаються з локальних проблем. Відомо, що регіональна проблема Байкалу давно стала глобальною. Про це пишуть багато видання. Треба відзначити, що завдяки зусиллям територіальних природоохоронних органів місцеві й регіональні ЗМІ в останнє десятиріччя приділяють увагу екологічній проблематиці. З'явилися спеціальні екологічні видання, у ряді ЗМІ - екологічні сторінки або постійні рубрики.
Велике значення для екологізації ЗМІ має Всеросійський конкурс журналістів "Екологія Росії", який проводиться з 1996 р. Гільдією екологічної журналістики і спрямований на залучення різних ЗМІ до висвітлення екологічних питань.
У Вологді 15 січня 2002 було підбито підсумки огляду-конкурсу серед засобів масової інформації "Екологія-2002" (СеверІнформ), оголошеного департаментом природних ресурсів та охорони навколишнього середовища Вологодської області та обласною організацією ВООП, названі переможці. Мета конкурсу - привернення уваги громадськості до висвітлення екологічних проблем в ЗМІ, витяг позитивного досвіду роботи органів місцевого самоврядування у вирішенні екологічних проблем, заохочення ініціативи юридичних осіб, спрямованої на поліпшення екологічної обстановки на місцях. Серед критеріїв відбору переможців конкурсу були не тільки актуальність і якість друкованих матеріалів, але і результати природоохоронної діяльності. В огляді-конкурсі брали участь 15 районних газет.
Важлива особливість сучасного стану екологічних ЗМІ - Це можливості знайомства з регіональними виданнями цієї спрямованості з допомогою Інтернету. У мережах Інтернету одно присутні як центральні, так і провінційні газети, журнали, агентства. Істотно, що саме регіональна преса лідирує у висвітленні екологічних проблем. Типовим прикладом такого лідерства є офіційний вебсайт Рязанської екологічної групи "Зелений промінь ". Ще недавно це була скромна газета невеликого формату. Тепер це повновага інформаційна структура, яка пропонує якісну екологічну інформацію, якої читачі довіряють. За тематикою, підходам близька Карельська екологічна газета "Зелений лист".
В цілому ЗМІ не залишаються байдужими до екологічних проблемам. Більш того, навіть традиційні ЗМІ, які освоюють мережеву нішу, все більше повертаються обличчям до екологічної тематики. Наприклад, в деяких виданнях є додатки з відповідною тематикою, наприклад, "МК. RU "з додатком" МК-здоров'я ". У ньому багато матеріалів, присвячених проблемам здоров'я людей і навколишнього середовища.
Багато електронні видання користуються добре налагодженої зворотним зв'язком - після викладу матеріалу задається питання: "А що ви думаєте про це? ". З'явилася можливість інтерактивної взаємодії між комунікатором і адресатом. Це електронна пошта, інтерактивні прес-конференції та багато інше. Прикладом такого електронного видання є "Известия. RU ".
Що стосується оперативності ЗМІ, то в цьому плані одне з перших місць посідає "UTRO. RU ": тут передаються найсвіжіші новини з телевізійних каналів, у тому числі найбільш часто надаються екологічні новини. Екологічні проблеми тепер хвилюють не тільки фахівців, вони все активніше вторгаються в повсякденне життя людей. Тому розширюється тематика інформації в ЗМІ, йде пошук рішень екологічних проблем, хоча для цього потрібна взаємодія різних верств суспільства.
"екокультура повинна стати модною" - так називається стаття президента Федерації екологічної освіти Санкт-Петербурга, проректора Університету педагогічної майстерності, професора С.В. Алексєєва (UTRO. RU.12.12.02). Він пише: "Зараз в Петербурзі діє система безперервної екологічної освіти, розроблена провідними фахівцями міста. Вона дозволяє давати екологічні знання на всіх щаблях освіти: від дитячого садка до підвищення кваліфікації працюючих фахівців ".
МПР Росії і його територіальні органи приділяють увагу ЗМІ як джерелу екологічної інформації та засобу екологічного просвітництва широких мас населення. Засідання постійно діючого круглого столу "Екологічна освіта в Російській Федерації: крок у XXI вік ", що відбулися 26 серпня 2002 в Міністерстві, обговорювало тему" Засоби масової інформації в екологічній освіті населення ". У дискусії, що пройшла під егідою Консультативної ради з екологічної освіти МПР Росії, взяли участь представники центральних російських і відомчих (Екологічних) ЗМІ, вчені-екологи, викладачі вищих і середніх навчальних закладів, керівники підрозділів МПР Росії. Учасники круглого столу відзначили важливу роль ЗМІ в екологічній освіті російського суспільства. В дискусії йшлося про те, що "мало приймати на державному рівні принципові та своєчасні рішення. Не менш важливо...
