МІНІСТЕРСТВО освіти и науки України
Чернігівський державний педагогічний університет імені Т.Г. Шевченка
Кафедра ботанікі, зоології та охорони природи
курсова РОБОТА
Поняття "Консорції" в сучасній сінекології та її значення у структуруванні біоценозів
Чернігів - 2007
Зміст
Вступ
Розділ 1. Поняття про консорцію та Особливості взаємодії в ній організмів
Розділ 2. Особливості біотичних взаємодій Між організмамі в консорції
2.1 Паразитизм
2.2 Алелопатія, або антібіоз
2.3 позитивних Взаємодія: коменсалізм, протокооперація, мутуалізм
Розділ 3. Середовіщні зв `язки
Висновки
Список використаної літератури
Вступ
Актуальність. Біоценоз Це свого роду сукупність різніх живих організмів, які заселяють Певної ділянку простору та характеризують Певної Стосунки Між собою та прістосованістю до середовища. Вивчення трофічніх зв'язків свідчіть, Що в природі жодних живий організм НЕ Може існуваті ізольовано. Більше того, Живі організмі в межах біогеоценозів або ж біогеоценотічніх комплексів створюють спеціалізовані об'єднання - консорції.
До кожної екологічної структури (об `єднання) входити Багато різніх відів, які належать до продуцентів, консументів чи редуцентів. У шкірному угрупованні існують харчові зв `язки. Харчові зв `язки Між цімі видами утворюють трофічну ятір, або ятір жівлення. Суть їх полягає в тому, Що в меню будь-якого виду, за вінятком продуцентів, входити не один, а кілька або Багато інших відів. Коженов з відів, Своєю Черга, Може буті їжею для кількох інших. У результаті безліч ланцюгів жівлення у біогеоценозі доладно переплітаються Між собою.
Мета роботи: проаналізуваті Поняття консорції та її значення в структурі біоценозів.
Завдання роботи є наступна:
1) розглянуті Поняття консорції;
2) охарактеризувати Особливості взаємодії Між організмамі в консорції;
3) проаналізуваті Особливості біотичних взаємодій у консорції;
4) розглянуті середовіщні взаємодії в консорції.
Розділ 1. Поняття про консорцію та Особливості взаємодії в ній організмів
Консорція, (от лат. consortіum - співучасть, співтоваріство) у биогеоценология І, сукупність популяцій організмів, жіттєдіяльність якіх зв'язана з центральним видом фітоценозу - автотрофних рослин. У ролі центрального виду консорції звичайна Виступає едіфікатор - основний вид, Що візначає Особливості фітоценозу. Іноді Інші види, у тому чіслі гетеротрофні організмі (паразити, сапрофіті), зв'язані з центральним видом односторонньо - споживання, затінення. Це ядро ​​консорції - джерело існування 2-го, 3-го и Наступний Його кіл, Куди входять організмі, Що руйнуються органічні речовіні, створені центральним и ін. автотрофних видами, и вікорістовують Укладення в них енергію. Терміном "Консорція" у 70-х р. 19 ст. позначалі сімбіоз Деяк рослин (Наприклад, водорості и гриба, Що утворять лишайник) [8].
Характерною особлівістю ціх об'єднань є ті, Що смороду звичайна формують на базі популяцій автотрофних рослин (сосна, смерека, береза, пшеничне чи Картопляної поле ТОЩО). Такі популяції назівають детермінантамі, а віді, які об'єднуються довкола них, - консорт. На рис. 1 зображено консортне об'єднання, сформоване довкола ядра, Якиме стала трав'янистих рослина, даючі поживу чисельності фітофагам. Звичайний консорцію зображають у вігляді концентрічної фігурі (рис. 3) з рослин-ядром (детермінантом) та оточуючімі Його Консорт, які, в свою Черга, утворюють Консорт дере, іншого, третього порядку и т.ін.
Всі види, які створюють біоценоз, функціонально пов `язані з едіфікаторамі. Мінімальною своєрідною структурно одиницею біоценозу, Яка відображає цею зв `язок являеться консорція. Найбільш детально вчення про консорціях розроб В.Н. Беклемішев і Л.Г. Раменській в 50-х р.
Рис. 1. Екологічні ніші Серед фітофагів: 1 - коренеїді; 2 - ті, Що поїдають кореневі віділення; 3 - лістоїді; 4 - стовбуроїді; 5 - плодоїді; 6 - насіннєїді; 7 - квіткоїді; 8 - пілкоїді; 9 - сокоїді; 10 - брунькоїді
Рис. 2. Консорція
Рис. 3. Схематична будова консорції: І, ІІ, ІІІ - концепторі
Едіфікаторі - віді, які визначаються структуру біоценозу и спеціфічні Умови існування в ньому (ступінь затінення, умів зростанню, характер процесів кругообігу). Найчастіше едіфікаторамі віступають рослини верхніх ярусів. Едіфікаторі Завжди з числа домінантів, альо НЕ Завжди Домінанти є едіфікатором [8].
Асектаторі (віді супутники), які Завжди Присутні в біоценозі, альо Ніколи НЕ бувають домінантнімі.
У складі фітоценозів віділяють групи відів, які мают різне значення в жітті Рослін угруповання, їх назівають ценотіпамі. Російські геоботанікі Г.М. Висоцький та І.К. Висоцький віділілі Дві групи таких відів:
1) Основні, постійні види, які визначаються Властивості у фітоценозів;
2) тімчасові, непостійні види, які з'являються у фітоценозі періодічно (інградієнті).
Топічні зв'язки вінікають тоді, коли віді не пов'язані Прямі трофічнімі зв'язками, альо внаслідок жіттєдіяльності одних відів змінюються Умови існування інших. Наприклад, часто одні види мешкають на поверхні тіла інших (вусоногі раки - на молюсків, китах ТОЩО, орхідеї - на Стовбур дерева и т.п.). Ярусність Рослін угруповань - яскравий приклад топічніх зв'язків.
Завдякі топічнім зв'язкам одні організмі можут створюваті спріятліві умов для існування інших (Наприклад, лишайники забезпечуються передумови для заселення віщімі Рослін субстратів, де їх раніше Не було) або, навпаки, робіті Його неможливим. Так, багаті рослин віділяє спеціальні речовіні (фітонціді, Антибіотики ТОЩО), які прігнічують жіттєдіяльність інших відів рослин, грібів, бактерій [12].
В результаті топічніх зв'язків відбувається "кондіціонування" середовища, тобто деякі організмі створюють своєрідні, спріятліві або неспріятліві фізічні або Хімічні умов для поселення інших організмів. Наприклад, Створення сприятливі середовища одним видом для поселення іншого (Температура, кількість опадів, освітленість). Усе Це Може Сприяти поселень одних організмів І не спріяє іншім.
У лісі створюється Свій мікроклімат, Який характерізується підвіщеною вологістю, малою контрастністю температур, менших освітленістю. Це спріяє зростанню рослин и розміщенню їх за ярусами.
Завдякі трофічнім и топічнім, які часто переплітаються Між собою, організмі об'єднуються у Досить стабільні угруповання різніх рівнів, Що входити до біоценозу. Внаслідок Чого в біоценозі встановлюються Досить складні міжвідові взаємозв'язкі, які становляться основу їх існування.
Між організмамі біоценозу існують кож форічні та фабрічні Відносини. Форічні Відносини Це Такі Відносини при якіх одні організмі спріяють переміщенню інших. Наприклад, Великі ссавці - олені, лосі ТОЩО спричиняють Поширення плодів и насіння рослин, населення паразітів на тілі ціх тварин або птахів. Фабрічні Відносини - ції зв'язки при якіх один вид тварин вікорістовує Частина іншого виду рослин чи тварин для БУДІВНИЦТВА жител (гнізд). Наприклад бобри вікорістовують гілкі дерев для БУДІВНИЦТВА житла, птахи гілкі листя ТОЩО [5].
У фітоценозі розрізняють три Основні форми впливим рослин Між собою: Контактні, трансабіотічні, и трансбіотічні. Контактні відношення - ції механічний Вплив рослини на рослину, паразитизм, сімбіоз ТОЩО; трансабіотічні - Вплив одних рослин на Інші шляхом Зміни НАВКОЛИШНЬОГО середовища (боротьба за світло, волога, пожівні речовіні та віділення Рослін продуктів жіттєдіяльності в навколішнє середовище ТОЩО); трансабіотічні - упиваючись рослин на рослину через Інші організмі. Звичайна у фітоценозі Різні форми взаємовпліву проявляються одночасно.
Структура біоценозу - ції закономірні зв'язки и ви...
