1. Поняття правового режиму використання та охорони тваринного світу. Завдання законодавства України про тваринному світі
Тваринний світ є одним з основних компонентів навколишнього природного середовища, національним багатством України, джерелом духовного та естетичного збагачення і виховання людей, об'єктом наукових досліджень, а також найважливішою базою для отримання промислового і лікарської сировини, харчових продуктів та інших матеріальних цінностей.
В інтересах нинішнього і майбутніх поколінь в Україні за участю підприємств, установ, організацій та громадян здійснюються заходи щодо охорони, відтворення і науково обгрунтованому використанню тваринного світу.
Таким чином, правовий режим використання і охорони тваринного світу являє собою систему правових норм, що регулюють суспільні відносини в галузі раціонального використання, відтворення та охорони об'єктів тваринного світу.
Відносини в області охорони, використання і відтворення тваринного світу, об'єкти якого перебувають у стані природної волі, у неволі чи напіввільних умовах, на суші, у воді, грунті, в повітрі, постійно чи тимчасово населяють територію України або належать до природних багатств її континентального шельфу та виключної (морської) економічної зони регулюються Законом України В«Про тваринний світ В», Законом УкраїниВ« Про охорону навколишнього природного середовища В», а також іншими законодавчими актами України і Республіки Крим. У свою чергу відносини в галузі охорони, використання і відтворення сільськогосподарських, домашніх та інших тварин, які використовуються для господарських, наукових, культурно-освітніх, виховних, естетичних та інших цілей, регулюються аграрним, цивільним та іншим законодавством України і Республіки Крим.
Ст. 2 Закону України В«Про тваринний світВ» визначає, що завданням законодавства України в області охорони, використання і відтворення тваринного світу є регулювання відносин у галузі охорони, використання і відтворення об'єктів тваринного світу, збереження та поліпшення середовища існування диких тварин, забезпечення умов постійного існування всього видового і популяційного різноманіття тварин у стані природної волі, неволі чи напіввільних умовах.
У відповідності зі ст. 3 Закону України В«Про тваринний світВ» об'єктами тваринного світу є:
- хребетні, у тому числі хребетні (ссавці, птахи, плазуни, земноводні, риби та ін) і безхребетні (членистоногі, молюски, голкошкірі та інші) тварини в усьому їх видовому і популяційному розмаїтті та на всіх стадіях розвитку (ембріони, яйця, лялечки тощо), які перебувають у стані природної волі;
- частини диких тварин (роги, шкура і т.д.);
- продукти життєдіяльності диких тварин (мед, віск і т.д.);
- останки копалин тварин;
- нори, хатки, лігва, мурашники, боброві греблі й інше житло і споруди тварин.
Об'єкти тваринного світу, а також місця токування, линяння, гніздових колоній птахів, постійних чи тимчасових скупчень тварин, інші території, які є середовищем існування об'єктів тваринного світу, підлягають охороні.
Законодавство України також встановлює перелік об'єктів тваринного світу, які належать до природних ресурсів загальнодержавного значення. Зокрема, ст. 4 Закону України В«Про тваринний світВ» встановлює, що дикі тварини, які перебувають у стані природної волі, а також інші об'єкти тваринного світу, які знаходяться в межах територіальних і внутрішніх морських вод, континентального шельфу та виключної (морської) економічної зони, водойм, які знаходяться на території більш як однієї області, державних мисливських угідь, територій природно-заповідного фонду України і лісів державного значення, належать до природних ресурсів загальнодержавного значення.
Законодавство України про тваринний світ визначає основні вимоги та принципи охорони, раціонального використання і відтворення тваринного світу. Так, ст. 7 Закону України В«Про тваринний світВ» передбачає, що під час проведення заходів по охорони, раціонального використання і відтворення тваринного світу, а також під час здійснення будь-якої діяльності, яка може впливати на середу мешкання тварин та стан тваринного світу, повинно забезпечуватися додержання таких основних вимог і принципів:
- збереження умов існування видового і популяційного різноманіття тваринного світу в стані природної волі;
- неприпустимість погіршення середовища існування, шляхів міграції та умов розмноження диких тварин;
- збереження цілісності природних груп тварин;
- дотримання науково обгрунтованих нормативів і лімітів використання об'єктів тваринного світу, забезпечення раціонального використання диких тварин та їх відтворення;
- раціональне використання корисних властивостей і продуктів життєдіяльності диких тварин;
- платність за спеціальне використання об'єктів тваринного світу;
- регулювання чисельності тварин з метою охорони здоров'я населення і запобігання заподіяння шкоди природі та народному господарству;
- облік висновків екологічної експертизи, народногосподарських об'єктів, які можуть впливати на стан тваринного світу.
З метою забезпечення реалізації всіх вищезазначених вимог, законодавство України встановлює основні права і обов'язки громадян у сфері охорони, використання і відтворення тваринного світу. Зокрема, ст. 9 Закону України В«Про тваринний світВ» визначає, що кожен громадянин України має право:
- на загальне і спеціальне використання тваринного світу;
- мати в колективній або приватній власності окремі об'єкти тваринного світу;
- на компенсацію шкоди, заподіяної дикими тваринами, відповідно до законодавства України.
Відповідно до зазначеної статтею громадяни України також зобов'язані:
- охороняти тваринний світ і середовище перебування диких тварин;
- сприяти відтворенню відновлених об'єктів тваринного світу;
- використовувати об'єкти тваринного світу відповідно до вимог Закону України В«Про тваринний Світ В».
Громадяни України мають також і інші права та обов'язки, передбачені Законом України В«Про охорону навколишнього природного середовища В»та іншими актами законодавства України.
2. Право власності на тваринний світ та право користування об'єктами тваринного світу
У відповідності зі ст. 10 Закону України В«Про тваринний світВ» використання об'єктів тваринного світу здійснюється на праві власності і на праві користування.
Законодавство України передбачає три форми власності на об'єкти тваринного світу: державну, колективну і приватну.
Ст. 5 Закону України В«Про тваринний світВ» передбачається, що суб'єктом права загальнодержавної власності на тваринний світ є держава в особі Верховної Ради України, яка може делегувати свої окремі повноваження власника тваринного світу органам державної виконавчої влади в галузі охорони, використання і відтворення тваринного світу.
У свою чергу, ст. 6 Закону України В«Про тваринний світВ» встановлює, що дикі тварини та інші об'єкти тваринного світу, вилучені із стану природної волі або природного середовища, розведені (отримані) у неволі чи напіввільних умовах, або здобуті іншим дозволеним законодавством шляхом, можуть перебувати у колективній або приватній власності. Законність придбання в колективну або приватну власність об'єктів тваринного світу (кроєм добутих у порядку загального користування) повинна бути підтверджена відповідними документами. Форма документа та перелік видів тварин, які можуть міститися на праві колективної чи приватної власності, визначаються Міністерством екології та природних ресурсів України за погодженням із заінтересованими державними органами, які видають зазначені документи. Далі встановлюється, що в передбаченому законодавчими актами порядку права власників об'єктів тваринного світу м...
