ЗМІСТ
Вступ
1. Базова частина. Загальні Відомості про екологічний стан Чернігівського району
1.1 Фізико-геграфічна частина району
1.2 Екологічний стан атмосферного Повітря
1.3 Населені пункту, району
1.4 Екологічний стан грунтів и відходів
1.5 Рослін и Тварини світ та заповідні об `єкти
1.6 Техносфера
1.7 Демографія
2. Практична частина
2.1 Екологічна стежка
2.2 Природоохорони робота в регіоні
2.3 Історико-географічні та екологічні маршрути
3. Економічна частина
4. Вивчення Рослін світу вздовж річкі Десна
Висновки
Перелік використаних джерел
Вступ
Найважлівішім Засоба екологічної освіти є організація різноманітніх відів діяльності школярів безпосередню в природному середовіщі, в Світі природи. Дяни положення вімагає Створення В«Учбово кабінету в природіВ».
складового цього є екологічна стежка - спеціально обладнана в освітніх цілях природна територія, на якій створюються умов для виконан Певної відів Завдання. Завдання виконують Під годину екскурсій, а кож Польових практикуму.
Маршрут екологічної стежки вібірається так, щоб у ньому булі представлені НЕ Тільки ділянкі незайманої В«дікоїВ» природи, альо и антропогенних ландшафтів. Це дозволяє проводитись порівняльне Вивчення природного и перетвореності середовища, вівчаті характер пріродовідтворюючої діяльності людини, вчитува прогнозуваті всілякі Наслідки Такої діяльності.
Екологічна стежка розрахована на три категорії відвідувачів:
1) педагогів и студентів;
2) старших дошкільніків, шкіл, Що вчаться, и ПТУ;
3) Батьків, відпочіваючіх, організованіх в екскурсійні групи и ін.
Особливо широко екологічні стежки дозволяють розвернуті Екологічне виховання Серед молоді. Добре відомо, Що далеко не Завжди батьку вдається пріщепіті дітям любов до природи, Бажання її берегті І, Що галі складніше, порушіті в шкірного майбутнього громадянина "Відчуття" відповідальності за її долю.
Особлівість процесу екологічного навчання и виховання на стежках природи полягає в тому, Що ВІН будується на Основі невімушеного засвоєння інформації, ціннісніх орієнтації и ідеалів, норм поведінкі в природному оточенні. Досягається Це шляхом органічного Поєднання відпочинку и пізнання Під годину руху за маршрутом стежки, в тому чіслі екологічної.
Методика Розробка екологічної стежки за Своєю дидактичності конструкцією є інтегративною. Коженов крок алгоритму передбачає Розробка орігінальної або Використання традіційної часткової методики, Що мают самостійне наукове значення. Як правило, розробка екологічної стежки вімагає Поєднання творчого потенціалу різноманітніх фахівців - Науковців, інженерно-технічних працівніків, творчих працівніків та представніків Громадський екологічних організацій.
В Україні існує Досвід Створення навчально, навчаль-пізнавальііх та загальноосвітніх екологічних стежок, іцо булі організовані станціямі ДИТЯЧИЙ та Юнацьке туризму, шкільнімі туристсько-краєзнавчімі гуртка, турклуб та аматорами Еколог-краєзнавцямі. З'являються Перші Наукові Розробка педагогічних колектівів віщіх навчально закладів та наукових установ. Серед них Досить Вдалині дидактичності конструкцією та Наукова розробка вірізняється модельного стібка Лісники, Що розташована в зеленій Смузі на південь від м. Києва.
Основне призначення екологічних стежок та маршрутів Складається з таких взаємопов'язаніх компонентів, Як оздоровлення, рекреація, просвіта, навчання и виховання.
Традіційно стібки прокладаються по буферних зонах навкруг заповідніків, зонам організованого туризму національніх парків, ландшафтних заповіднікам. Крім того, для Створення Навчально стібок підходять, Наприклад, Міські лісі, лісопаркі, зони відпочинку, Зелені зони міст и навіть лісі промислового вікорістовування и нелісові площі: тундра, степ, напівпустеля, тобто теріторії, Що не відносяться до тихий, Що особливо охороняються.
З метою підвіщення навчальної и виховної функцій екологічної стежки на маршруті встановлюються щити з різноманітною пізнавальною інформацією екологічного, історічного, правового характеру, вікладеною в цікавій, емоційній формі. Цею метод дозволяє пов'язати теоретичні знання з реаліямі об'єктивної дійсності, розвіваті на безпосередніх прикладах Прагнення до актівної пріродоохоронної діяльності, віховуваті почуття відповідальності за її Наслідки.
1. Базова частина. Загальні Відомості про екологічний стан Чернігівського району
1.1 Фізико-географічна частина району
Утворення у: 1923 р. Площа: 254,0 тис.га. Населення: 59,0 тис.чол. Центр: м.Чернігів
Межує з Ріпкінськім, Городнянськім, Менський, Куліківськім, Козелецька районами Чернігівщини. На заході (по р.. Дніпро та Київському водосховіщу) - з Чорнобильська районом Київщини та Гомельською областями РЕСПУБЛІКИ Білорусь.
Через район пролягають міжнародний автошлях Одеса - Санкт-Петербург, Південно-Західна залізниця.
128 населених пунктів.
Поверхня - нізовінна слабохвіляста рівніна, подекуді розчленована долинами річок. Корисні копалини: торф, Піски, глина. Річкі - Дніпро з Київським водосховіщем, Десна (з притоками Снов, Білоус). Грунти - в основному, дерново-підзолісті. Змішані лісі (Сосна, береза, вільха, дуб, Осика) займають 48,4 тис. га.
Центр району - місто Чернігів.
Чернігівський район є одним з найбільшіх в області.
Основною галуззя економікі району є сільськогосподарське виробництво, у якому Працюють 109 сільськогосподарськіх підпріємств, Що дають 95% Загальної валової продукції. Далеко за межами району відомі ДОСЛІДНЕ господарство "Чернігівське" у с. Ягідне та ЗАТ НВО "Еліткартопля" у смт. Седнів.
ГОСПОДАРСТВО спеціалізуються на вірощуванні зернових, картоплі, Льона, овочів, кормових культур, віробніцтві молока и м'яса Великої рогатої худоби, свинини та яєць.
Територія Чернігівського району лежить в межах Чернігівського Полісся. Для теріторії району характерні поліські - 63% та лісостепові - 37% ландшафти.
Райони моренно-зандрових піщаніх рівнін з островами опіль - ції Чернігівський и Менській. Розташовані ці райони по Правобережжя річок Десни и Снів, а кож на Снов-Деснянська. Їх відрізняє складаний ландшафтної структури.
ландшафтів лісів ерозійніх рівнін-опіль. Перший тип найбільш Поширення в Чернігівському фізико-географічному районі. Ландшафт іншого типу найбільш характерні для Чернігівського району. Найбільшій лісів В«ОстрівВ» розташованій в Менський районі, а два менших - в околицях Чернігова, на правобережжі знову [27].
У oпільськіх ландшафтах Чернігівського Полісся домінують теріторіальні комплекси трьох відів. Це, дере за все, плоскі и слабохвілясті межіріччя, складені лесовидних суглинках, з сірімі и темно-сірімі лісовімі опідзоленімі чорноземамі. До іншого виглядах відносяться плоскі ускладнені западинами вододільні простори, характерні лесовидних oпісчаненімі суглинками з комплексом сіріх и темно-сіріх лісовіх типових и обглеєніх суглинистих грунтів. Третій вид об'єднує крайні слабо-і полого нахілені міжярно-балочні вододільні простори. Смороду складені лесовидних суглинках з сірімі, темно-сірімі лісовімі легко-і середньо суглинистих грунтами, еродованімі на схилах.
Своїм Походження міжярно-балочні комплекси зобов'язані розчленовуванню країв опіль ярами и балками. Інші фонові теріторіальні комплекси Певної чином пріурочені до окремого частин лісів В«островівВ», комплекс Першого типу розташовуються в центральних частин цієї теріторії, тоді Як плоскі Із западинами вододільні простори, Як правило, прілягають до тіловіх частин комплексів.
земли Всіх вододільніх комплексів опіль розорані Майже повністю (80 відсотків), лісі тут Зведені, боліт мало, яри и балки використовують для віпасанн...
