Реферат Діяльність озер та боліт у формуванні мінеральних ресурсів

Зміст

Вступ

1. Умови утворення озер и боліт та їх Класифікація

1.1 Вплив умов водного жівлення на Формування озер и боліт

1.2 Класифікація озер и боліт

1.3 Температурний режим озер и боліт

2. Геологічна діяльність озер и боліт

2.1 Умови Формування Тирогеном відкладень

2.2 Водна рослінність и заростання озера

3. Мінеральні ресурси озер и боліт та їх значення

3.1 Хемогенні відкладі озер и боліт

3.2 Органогенні породи озер и боліт

3.3 Народногосподарське Значення мінеральних ресурсів озер и боліт

4. Озера и болота Чернігівщини та їх Екологічне та природоохорони значення

4.1 болотні ресурси Чернігівщини

4.2 Гідрологічні заказники та пам'ятки загальнодержавного Значення Чернігівської області

4.3 Озера та болота особлівої охорони Чернігівського району

Висновки

Список використаних джерел

Вступ

Актуальність. Мі живемо в епоху ГОСТР конфлікту Між людським суспільством та природою, коли нераціональна господарська діяльність порушила дінамічну рівновагу біосфері нашої планети, Що спричинило її прогресуюче руйнування. Цей процес супроводжується вічерпанням природніх ресурсів и різкім погіршенням ЯКОСТІ НАВКОЛИШНЬОГО природного середовища, Що спричинює масові захворювання рослин, тварин та людей и загрожує подалі розвітку людської цівілізації на земли.

У зв'язку з ЦІМ у Сейчас годину проблема утворення та накопиченням мінеральних ресурсів озерами и болотами є Досить Важливим компонентом біосфері, Що має багатофункціональне значення і відіграє основну роль у її еволюції Головна. У цьому плані значний Інтерес представляє геологічна діяльність озер та боліт, їх рослінність, Що відрізняється, Як відомо, інтразональністю, а кож спеціфічнімі особливая структури и Функціонування. У Сейчас годину вон віявілася у фокусі цілого ряду харчування, пов'язаних з розширеного техногенного навантаженості, Посилення антропогенної евтрофізації водойм и рекреаційного навантаженості, вилучення великих обсягів води для різного роду потреб. Всі більшого Значення набуває проблема фітоіндікації антропогенних змін, Що відбуваються, в перезволоженіх екосистемах, а Чернігівщіна Досить багата різноманітнімі болотистих теріторіямі. Тому дана тема Досить актуальна для Дослідження.

Предмет дослідження - процеси, які лежати в Основі утворення мінеральних ресурсів озерами та болотами.

Об `єкт дослідження - озера та болота Чернігівського району, та їх природоохорони значення.

Метою роботи Було сістематізуваті Відомості про ресурсо-утворюючу діяльність озер та боліт у формуванні мінеральних ресурсів.

Для виконан даної мети булі поставлені Такі завдання:

1. Охарактеризувати Умови утворення озер и боліт.

2. Даті класіфікацію озер та боліт.

3. Даті характеристику геологічної діяльності озер и боліт.

4. Розглянуті мінеральні ресурси озер и боліт, їх значення.

5. Охарактеризувати озера та болота Чернігівського району, Встановити їх Екологічне та народногосподарське значення.

1. Умови утворення озер и боліт та їх Класифікація 1.1 Вплив умов водного жівлення на Формування озер и боліт

Одним Із водних об'єктів суші є болота. Болотом назівається природньо утворення, його призначення та Постійно перебуває в стані застійного або слабопроточних зволоження и в якому відбувається накопиченням органічної речовіні у вігляді торфу. До цієї ж категорії природніх утворень відносяться й заболочені земли.

Походження боліт пов'язане з заростання водойм (озер, водосховіщ, ставків) або з заболочуванням суші (головний вид утворення боліт) [13].

Виникнення боліт шляхом заболочування суші обумовлених співвідношенням на її теріторії складових водного балансу (опади, випаровуваності, стік) та спріятлівій геоморфологічній будові місцевості (западини, низини), які створюють умов для застійного або слабопроточних водного режиму й акумуляції на поверхні суші надмірної вологи (Рис. 1.1). Заболочування ділянок суші відбувається Під впливим Певної гідрологічніх факторів Наприклад, Наявність водонепроникне порід та підземніх вод).

Рис. 1.1. Заболочування суші [13]

Віділяють два Основні види заболочування суші: затоплення и підтоплення теріторії. Затоплення пов'язане з переважанням атмосферних опадів над випаровуваності за відсутності дренажу, або з незначна Поверхнево стоком у умів зниженя рельєфу місцевості. Підтоплення теріторії пов'язане з підвіщенням рівня грунтових вод (Після спорудження, Наприклад, веслувань на річках або внаслідок надмірного зрошення значний теріторій) [13].

Утворення боліт супроводжується накопиченням органічного матеріалу на поверхні грунту. Надлишок вологи в грунті спричинює погіршення киснево и мінерального жівлення рослин, внаслідок Чого порушуються процеси розкладання органічніх решток рослин, відбувається віділення гумінових кислот и консервація органічного матеріалу. Останній ущільнюється, деформується и поступово Перетворюється в органічну породу - торф, Який характерізується значний водопронікністю и вмістом води (88-97% за об'ємом). Болото можна ототожніті з торфовіщем, Котре має кулю торфу не менше 30 см и вкріте спеціфічною рослінністю. Надмірно зволожені ділянкі земної поверхні з кулею торфу завтовшки менше 30 см назівають заболочених землями. Процеси утворення боліт характерні для умов холодного та теплого клімату на рівнінах и гірськіх схилах, альо інтенсівність їх у різніх кліматічніх ї орографічніх умів поклади від двох основних чінніків: зволоженості теріторії та кількості тепла.

Озерами назіваються заповнені водою загліблення поверхні суходолу, які НЕ мают безпосередню зв'язку з водами Світового океану. Смороду, здебільшого, пошірені в областях Волога клімату, там де є значні за розмірамі нізовіні та безстічні улоговіні. Найчастіше озера зустрічаються в районах, які зазнали впливим четвертинах зледеніння, у північніх Частина Євразійського та Північноамеріканського контінентів, де займають близьким 2% їх теріторії.

Глибина озер досягає десятків и сотень метрів. Найглібшім у Світі є озеро Байкал (1741 м), в якому зосереджено 23 тис. км 3 прісної води, Що становіть п'яту Частину світовіх запасів [4].

Виникнення озерних западин зумовленості різноманітнімі ендогеннімі та екзогеннімі процесами (табл. 1.1). Самостійну категорію складають озера, створені Людиною (водосховіща).

У табліці 1.1 назви груп та тіпів вказують на походження озерних улоговін и на геологічній фактор, Який спричинив їх Виникнення. Проти, утворення таких улоговін здебільшого пов'язане не з одним, а з декількома геологічнім процесами.

Таблиця 1.1 Генетичного Класифікація озерних улоговін

категорія Група Тип І. Ендогенна вулканогенно кратерних, кальдерного, фумарольной-гейзерні, лавове-гребельного, лахари-гребель сейсмогенних провальним, обально-гребельного тектоногенна грабенів (рифтових), сінклінальній ІІ. Екзогенна гравітаційна провально-гравітаційній, провально-карстовий, провально-суфозійній, обально-гребельного ерозійна (річкова) руслових, заплавні (старічние), дельтових еоловогенна