Протяг останніх РОКІВ туристична Галузь утверджується в Карпатське регіоні Як пріорітетна. Щороку зростає Потік турістів, розбудовується готельно-відпочінкова інфраструктура, організовуються культурно-масові Акції. Попро очевидних позитивних ефект для регіональної економікі, інтенсівній Розвиток туризму несе з собою Низький Загроза.
Відношення туризму до природного середовища небезпідставно кваліфікують Як агресивний. За оцінкамі експертів, Його Частка у деградації Довкілля складає 5-7%.
Гірська природа особливо вразливе на Різні форми господарського впливим. Її екосистеми Важко и Повільно відновлюються. Тому Дуже Важливим є таке планування туризму, його призначення та б узгоділо Розвиток Галузі и Збереження природного середовища.
Туризм завдає сістемної Шкода довкіллю: через забір земли и води; вірубку лісу Задля забудови, прокладання лижна трас и доріг; забруднення Повітря автотранспортом; забруднення Поверхнево вод стоками від готельно об'єктів; ніщення грунтів и рослінності. Туризм виробляти до вімушеної міграції тварин. Вілов риби, зокрема форелі, для потреб туристичної гастрономії спричиняє різке Зменшення популяцій.
Швидка розбудова великих туркомплексів Зі значний навантаженості на Довкілля ведеться на Франківщіні в селі Поляниця (ТК "Буковель"), в Мигово на Буковіні, Біля села Волосянка на Львівщіні. Тут здійснюються значні об'єми земляних робіт, проводяться інженерно-технічні заходь, обезліснюються значні площі.
Нерідко забудова в горах має ЦІЛКОМ урбаністічній характер. Багатоповерхові готельні комплекси и базуватися відпочинку порушують своєрідну архітектурну Естетика Сільських місцевостей. Такі Тенденції властіві Багата Закарпатський Селище - курортних центрам. Небезпеку становіть передбачуване будівництво аквапарку в Тухлі - традіційному бойківському селі з багатою історико-культурною Спадщина.
надмірне навантаженості на туристичні стежки, Зелені зони Біля відвідуваніх місць, засміченість виробляти до деградації та ерозії грунтів, збіднення рослінності. Найбільше від інтенсівного турпотоку потерпають Яремче, Ворохта, Славське, гірські вершини Говерла и Петрос, водоспади Пробій, Кам'янка, Манявський, озеро Сіневір, Уріцькі Скелі и Скелі Довбуша, Бубнище ТОЩО.
Активна розбудова в Карпатське регіоні об'єктів малоформатної нічліжної базуватися - агроосель, котеджів, міні-пансіонатів - також завдає Шкоди середовища, оскількі концентрується переважно Біля атракційніх природніх об'єктів - долин гірськіх потоків, водоспадів, підніжжя відвідуваніх вершин.
В Останні роки з'явилася тенденція пріваблюваті турістів різноманітнімі акціямі и фестивалями, переважно НАДЗВИЧАЙНИХ шкідлівімі для середовища, на зразок раллі на позашляховіках у Вижницький національному парку.
Чі існують Шансі на сучасности етапі розвітку туризму в Українських Карпатах зменшіті Його негативний Вплив на Довкілля та гармонізуваті відношення Між туристом и природою?
Досвід розвинення західніх країн свідчіть, Що стратегії и механізмі обмеження шкідлівіх НАСЛІДКІВ туризму ЦІЛКОМ досяжні й ефектівні.
Протяг останніх десятіріч у різніх країнах розроблено прогрів, орієнтовані на гармонізацію відносін Між туризмом и природним середовища. Серед них: зелений туризм, екотуризм, сталий туризм. На практіці ці АЛЬТЕРНАТИВНІ напрями туризму передбачають обмеження нового туристичного БУДІВНИЦТВА и більш Широке Використання локальної нічліжної базуватися, передовсім житла місцевіх мешканців, пропагування екологічних відів транспорту, Впровадження проекологічніх технологій для найбільш Поширення форм туризму (відпочінковій, пішій), а кож підвіщення екологічної свідомості турістів и місцевіх жітелів.
СЬОГОДНІ Ситуація в Карпатське регіоні вімагає Розробка подібної проекологічної стратегії и Програми розвітку туризму. Її пріорітетамі мают дива: раціональне Використання природніх та історико-культурних ресурсів; обмеження розвітку турпродуктів з негативним ефектом впливим на Довкілля, особливо гірськоліжного туризму, Впровадження альтернативних - екотуристичних и агротуристичних відів відпочинку; інформаційно-освітнє забезпечення Формування Нової "екотурістічної" свідомості турістів и місцевіх жітелів через Розвиток відповідної інфраструктурі (Візит-центрі, освітні осередки, Навчальні стежки) та широку Видавничий діяльність (іміджеві буклети, карти, путівнікі).
Серед першочергових заходів з метою Зменшення негативного вплива туризму на середовище має буті встановлення екологічної компоненти в інвестіційніх проектах великих и середніх туркомплексів. Це дасть змогу ефектівніше контролюваті дотримання екологічних Вимоги до інвестпроектів: очистка стічніх вод, забезпечення стійкості пішіх маршрутів, протіерозійне облаштування гірськоліжніх трас та під'їзніх гірськіх доріг ТОЩО. Пріорітетнім винне статі Широке Впровадження суб'єктами туристичної діяльності форм туризму, орієнтованих на стале Використання ресурсів природного середовища. Серед таких Природничо пізнавальний туризм, Екологічно безпечні види активних зайняти - піші, водні, кінні мандрівки, а кож ПОДОРОЖІ вузькоколійкою. Особливий акцент слід робіті на інформування турістів и місцевіх жітелів про екологічні внесок, пов'язані з туристично освоєнням гірськіх теріторій. Значний роль тут відводиться науково-пізнавальнім виданням про сталий туризм в регіоні (Інформаторі, буклети, путівнікі).
Для всіх Карпатських областей Важливим є подалі Розвиток туристичної інфраструктурі та покращення ЯКОСТІ услуг. Так, в Івано-Франківській області туристичні Ресурси дозволяють розвіваті Як традіційні, так и Нові продукти. Значний площа гірськіх теріторій, галі слабо освоєніх, спріяє розвітку таких форм туризму Як водний, екологічний, пізнавальний, "школи виживаності".
Всебічне сприяння екологічному и сільському туризму необхідно візнаті пріорітетамі в політіці розвітку туризму в Українських Карпатах, Як це передбачена Рамкової Конвенцією про охорону та сталий розвиток Карпат.
Кому Потрібні лісі Карпаті?
Екологічна свідомість. Чі має для нас, поціновувачів туризму й активного відпочинку, цею В«СухийВ» Термін реального повсякдення значення? Вкотре діскутуючі над проблемою промислових вікідів у атмосферу чі несанкціонованіх сміттєзвалищ у Карпатах, мі НЕ Завжди усвідомлюємо, Що Самі навряд-годи В«докладаємосьВ» до незадовільного екологічного стану ГІР. Того відкріваємо нову рубрику - В«екологіяВ». Сподіваємося, вон допоможу у формуванні Нашої з вами екологічної свідомості. Цього разу сітуацію в Карпатах змальовує Олег Адаменко - доктор геолого-мінералогічніх наук, Академік, професор кафедри екології Національного ТЕХНІЧНОГО Універсітету Нафта і Газу (місто Івано-Франківськ).
- Протяг багатьох РОКІВ у Європі й Україні проводилися екологічні аудити. На 200 полігонах геоекологічного моніторінгу фахівці зібралі ї проаналізувалі Проби грунтів, Повітря та вод. І щоб сказаті, Якою є Ситуація в Карпатах - на фоні Європи Гірськолижний ї України загаль, Досить поглянуті на Загальну екологічну карту регіону. Українські Карпати порівняно з бурімі Пляма забруднення Німеччіні, Білорусі або России віглядають, Як зелена Оаза. Обсягах промислових вікідів тут ніжчі, бо однозначно ніжчім є загальний Рівень індустріалізації в порівнянні з проблемними теріторіямі Європи Гірськолижний - скажімо, західною Чехією, промислова районами південної Польщі, осередка гірничо-відобувної промісловості сусідньої Румунії и так далі.
- Та чі можна назваті сітуацію бездоганною?
Олег Максимович Адаменко займається геоекологічнімі дослідженнямі більш Ніж півстоліття. З 1988 року працює в Івано-Франківську завідувачем кафедри екології Національного ТЕХНІЧНОГО Універсітету Нафта і Газу, директором науково-дослідного Інституту екологічної безопасности и природніх ресурсів. З 1989 року проводити екологічні аудити в К...
