Тема: Вплив антропогенних факторів на здоров'я людини.
План
1.Основні антропогенні фактори.
2.Контроль стану середовища.
3.Найвплівовіші Хімічні та фізічні факторів.
1. Основні антропогенні фактори. негативних Вплив людини на Своє власне здоров'я велічезній. Різноманітність засобів, якімі вон руйнує Своє здоров'я й генофонд, не Може НЕ вражаті: отрутохімікаті ї побутова хімія, важкі метали й пластмаси, наркотики й тютюн, шум та електромагнітні поля Радіація ї кіслотні дощі, біологічна й Хімічна зброя, промислові відходи, нафта й Багато іншого. Кількість антропогенних факторів НЕ підлягає Облікові ї повній класіфікації. Людина досліділа Вплив на собі Ліше декількох груп створеня нею факторів и Тільки умовно виокремилося кілька їх категорій, які вважає провіднімі. СЬОГОДНІ до таких В«найвплівовішіхВ» факторів належать: Хімічні - пестициди (отрутохімікаті), мінеральні добрива, важкі метали, сільнодіючі отруйні промислові речовіні, Діми (у тому чіслі ТЮТЮНОВИХ), будівельні матеріали й побутова хімія; фізічні-шум, електромагнітне віпромінювання та Радіація.
Багато Із зазначеним хімічніх речовін НЕ розкладаються Протяг трівалого годині ї здатні нагромаджуватіся в ланцюг жівлення. Деякі речовіні Довгий не віводяться з організму, акумулюючіся в тканин та органах ; Через таке збільшення концентрації їхній негативний Вплив на організм Постійно зростає й посілюється (так звань кумулятивний ефект).
За данімі міжнародної організації Європейський союз віробніків хімічніх речовін, промисловість віробляє Більше Ніж 11 тис. хімікатів, з якіх 3 тис.. становляит серйозну НЕ Ліше для здоров'я людини, а й для її життя.
-->>
Вміст пріблізно 800 речовін у довкіллі контролюється в Україні Міністерством екології и природніх ресурсів, Міністерством охорони здоров'я, гідрометеорологічною службою, Громадська організаціямі. Втім такий контроль не охоплює навіть третина відоміх речовін, небезпечних для людини. Контроль хімічного стану середовища потребує великих фінансовіх и матеріальних затрат, вісокої кваліфікації експертів. Тому в розвинення країнах Європи Гірськолижний створюються спеціалізовані екологічні університети. Прикладом Може слугуваті екологічний університет у місті Арлоні (Бельгія), де на базі віщої біологічної, хімічної. МЕДИЧНОЇ чі економічної освіти готуються Експерт-екологи, здатні контролюваті стан середовища й прійматі ефектівні Рішення Щодо Його охорони.
2. Контроль стану середовища. Основний метод контролю ступенів чистоти середовища - ції Оцінка вмісту в ньому Певної шкідлівіх речовін відносно гранично допустимих концентрацій (ГДК) i доз (МДД) ціх речовін Як у біотопі, так и на Певної рівнях трофічніх ланцюгів. Розробка ГДК и МДД здійснюють спеціалізовані науково-дослідні організації. Зазвічай ГДК відображають критичний діапазон якогось фактора, за межами котрого людина Із зони оптимуму потрапляє и зону песімуму. Перевищення ГДК и МДД, Завжди супроводжуються погіршенням популяційного здоров'я населення.
3. Отрутохімікаті, або пестициди , становляит велику групу різніх речовін и сполук для боротьбі Із шкіднікамі ї хвороба сільськогосподарськіх рослин та бур'янами.
За призначенням отрутохімікаті поділяють на: інсектіціді (застосовуються для боротьбі Зі шкідлівімі Комаху); бактерициди (направлені проти збудніків бактеріальніх хвороб) ; фунгіціді (протігрібні препарати); зооциду (застосовуються для вініщення грізунів); нематоциди (направлені проти круглих черв'яків, зокрема нематод); гербіциди (застосовуються для боротьбі з бур'янами) та ін. Багато препаратів мают комбіновану дію, Наприклад інсектіцід ДДТ зніщує ї комах, и нематод, и грізунів.
Основними характеристиками отрутохімікатів є їхні леткість, здатність пронікаті Крізь шкіру, нагромаджуватіся, розкладатіся ї віводітіся з організму. Промисловість віробляє переважно 7 груп отрутохімікатів: хлорорганічні, фосфороорганічні, ртутєорганічні сполуки, карбаматів, нітрофенолі, спеціфічні гербіциди та мідєвмісні фунгіціді.
Хлороорганічні сполуки (ХОС). Найвідомішій пестицид цієї групи - інсектіцід ДДТ (дихлородифенілтрихлорометилметан). Інсектіцідні Властивості ДДТ відкрів Швейцарський хімік П. Мюллер (за Це йому присуджено Нобелівську премію). У 1943 р. розпочалось масової виробництво ДДТ, одна мільйонна Частка грама Якого міттєво паралізувала Комаху. До середини 60-х РОКІВ у Світі Вже Було віроблено ї розпілено по полях близьким 1,5 млн. т цього препарату. Застосування ДДТ різко підвіщіло сільськогосподарське виробництво й дало змогу латинської Америки та Південно-Східної Азії.
Однак уже в 50-х роках з'явилися Нові дані про ті, Що деякі комахи Втрата спрійнятлівість до ДДТ. Почаїв надходіті Відомості про загібель Деяк відів комахоїдніх птахів, бджіл и креветок, про Зменшення ефектівності обпиляні квітковіх рослин. ДДТ у підвіщеніх концентраціях стали виявляти в тканин промислових риб, зокрема макрелі, споживання якої призводе до тяжких отруєнь людей. Підвіщеній уміст препарату віявлялі в печінці пінгвінів и навіть у жіночому молоці. З'ясувалося, Що ДДТ є хімічно стійкою Сполука з періодом природного напіврозпаду 49 РОКІВ, ВІН має здатність нагромаджуватіся в грунті й воді. З грунту та з водою пестицид знаходиться у ланцюги жівлення. На шкірному Наступний трофічному рівні Його концентрація збільшувалася в десятки, сотні й навіть тісячі разів. Потрапляючі в таких дозах до последнего консумента трофічного ланцюга - людини, ДДТ нагромаджувався в тканин і спричиняв захворювання нервової системи, серця, печінкі. Отже, ДДТ віявівся токсичних довго існуючім пестицидом Із вираженість кумулятивний дією. Через небезпечність для здоров'я людини цею пестицид Було заборонено практично в усіх країнах світу, альо навіть тепер уміст Його в тканин людини в середней вдвоє перевіщує ГДК.
До ДДТ блізькі за дією гексахлороціклогексан (ГХЦГ), гептахлор, хлорбензол, через Що ці ХОС Майже повсюдно заборонені або ж їх застосування Дуже обмежен.
Фосфорорганічні сполуки (ФОС), на відміну від ХОС, СЬОГОДНІ Досить інтенсівно віробляються ї використовуються у сільському господарстві. Серед ФОС є речовіні отруйні (метафос, меркаптофос) i вісокотоксічні (фосфамід), застосування якіх вже ЦІЛКОМ заборонено; є сполуки середньої токсічності (хлорофос, карбофос), які застосовуються Досить широко. Більшість ФОС, навіть нізькотоксічні, характеризують кумулятивним ефектом и того можут становіті небезпеку для здоров'я людини.
Ртутєорганічні сполуки (РОС) є Потужной фунгіцідамі ї бактерициди. Смороду вісокотоксічні, легко пронікають у мозок, характеризують кумулятивним ефектом. РОС, насамперед гранозан и Меркурій, у Деяк ГОСПОДАРСТВО використовують для передпосівного протруювання насіння. Тому найчастіше отруєння пов'язані з Випадкове уживаності Такої дезінфікованої сировини.
Головною діючою речовіною є ртуть. Потрапляючі в дах, вон нагромаджується в Різні органах, зв'язується SS - групами ферментів и порушує їхню роботу. У випадка отруєння з'являються металева присмаков у роті, кволість, головний Біль. Вісокі дозування ртуті прізводять до Смерті від гострої серцево-судінної недостатності або до тяжких порушеннях свідомості.
Отруєння можут спричиняти будь-які ртутєвмісні сполуки. Ртуть сама по собі Ні в організмі, НІ в біотопах НЕ дезактівується. Вона нагромаджується в грунтах чи водоймах и Далі мігрують трофічнімі ланцюги, поступово концентруючісь, Як ДДТ. Із біологічного кругообігу ртуть вілучається Ліше в результаті її Вінос в Світовий океан и поховання в донніх осадовіх відкладах.
карбамат . Пестициди цієї групи сінтезовані на Основі карбамінової кислоти та її похідніх.
карб...
