кафедра економіки
Курсова робота
з дисципліни В«Діагностика кризового стану підприємстваВ»
Тема: В«Діагностика банкрутства підприємстваВ»
Виконав:
Студентка 5 курсу
Спеціальність антикризове управління
2009
ЗМІСТ
ВСТУП
1. Загальні положення.
1.1 Поняття і критерії банкрутства.
1.2 Процедури банкрутства.
2. Методика діагностики банкрутства підприємства.
2.1 Інформаційне забезпечення діагностики банкрутства.
2.2 Методи діагностики банкрутства підприємства.
2.2.1 Інтегральні показники фінансової стійкості.
2.2.2 Система формалізованих і неформалізованих критеріїв оцінки становища підприємства.
2.2.3 Аналіз і оцінка обмеженої кількості показників платоспроможності підприємства.
3. Шляхи виходу підприємства з кризової ситуації.
ВИСНОВОК
ДОДАТОК
ЛІТЕРАТУРА
ВСТУП
Одним з основних елементів механізму правового регулювання ринкових відносин є законодавство про неспроможність (банкрутство).
В даний час ринковій економіці Росії притаманні такі явища як спад промисловості, економічна криза, відсутність інвестицій, жорсткість грошово-кредитних відносин, що, безсумнівно, призводить до неспроможності (банкрутства) господарюючих суб'єктів. Підприємства різних організаційно-правових форм опинилися у важкому економічному становищі. Однак це пов'язано не тільки з загальною ситуацією в країні, але і слабкістю фінансового управління на підприємствах. Виходячи з цього, знання методів діагностики ймовірності настання банкрутства, підходів до аналізу фінансово-господарської діяльності і вміння розробити план оздоровлення підприємства стало необхідно для ефективного управління.
Актуальність і значущість теми дослідження обумовлена ​​рядом причин.
1. Ключовий проблемою в російській економіці є криза неплатежів, і багато підприємства можна оголосити банкрутами. Однак якщо просто їх ліквідувати і реалізувати майно, то буде зруйновано виробничий потенціал економіки. Якщо ж не вживати ніяких заходів, то підвищити ефективність роботи промисловості без процедури банкрутства просто не вдасться.
2. Проблема банкрутства підприємств знаходиться на стику двох наук - юриспруденції та економіки. Банкрутство - факт юридичний, банкрутом підприємство можуть визнати тільки в суді. Однак для цього необхідно проаналізувати цілий комплекс економічних питань.
3. Процедура банкрутства зачіпає інтереси багатьох сторін - кредиторів підприємства-боржника, власників, керівників, трудових колективів, державних органів.
В даний час будь господарюючий суб'єкт може виявитися банкрутом або жертвою В«чужогоВ» банкрутства. І тільки правильна економічна стратегія, грамотний аналіз результатів фінансово-господарської діяльності і прийняті на основі цих досліджень управлінські рішення дозволяють підприємствам зберегти ділову активність, прибутковість, платоспроможність і репутацію надійного партнера і виробника якісної продукції. Діагностика банкрутства націлена на виявлення якомога раніше збоїв та упущень в діяльності підприємства, потенційно небезпечних з точки зору ймовірності настання банкрутства.
Метою написання даної роботи є дослідження ролі і місця діагностики ймовірності настання банкрутства для підприємства. Обрана мета дослідження визначила рішення наступних основних завдань:
- вивчення поняття, критеріїв та процедури банкрутства;
- опис існуючих методик діагностики банкрутства;
- розкриття можливих шляхів виходу підприємств із кризи.
1. Загальні положення
1.1 Поняття та критерії банкрутства
Неспроможність (банкрутство) підприємства - це нездатність задовольнити вимоги кредиторів по оплаті товарів (послуг, робіт), забезпечити обов'язкові платежі в бюджет з перевищенням зобов'язань боржника над вартістю його майна або в силу незадовільної структури його балансу.
Банкрутство - це визнана у судовому порядку або оголошена боржником його нездатність у повному обсязі задовольнити вимоги кредиторів за грошовими зобов'язаннями та щодо сплати інших обов'язкових платежів.
Критеріями банкрутства є:
- Збитки від поточної та іншої діяльності. Підприємство в стані збитковості лише деякий час може виконувати свої зобов'язання в зв'язку з розбіжністю моментів надходження грошових коштів за реалізовану продукцію і здійснення належних платежів. Але надалі збиткова діяльність призведе до неплатоспроможності підприємства. Однак збитковість може бути перехідним явищем, тому цей критерій рекомендується розглядати про тимчасове аспекті.
- Наявність простроченої заборгованості. Даний критерій вказує на фінансові труднощі підприємства, так як воно несвоєчасно погашає заборгованість по позиках банку, позиками, інших кредитах.
- Перевищення загальної суми фінансових зобов'язань над вартістю активів. Цей критерій свідчить про відсутність або недостатність коштів підприємства для покриття всіх зобов'язань. Дане підприємство не в змозі оплатити свої зобов'язання навіть при реалізації всього майна.
- Нездатність погасити короткострокові зобов'язання за рахунок наявних оборотних активів. Цей критерій характеризує стан неплатоспроможності підприємства. У цій ситуації на погашення короткострокових зобов'язань підприємство змушене направляти довгострокові фінансові вкладення, основні засоби та інші необоротні активи, що може призвести до зниження виробничого потенціалу, скорочення обсягу продажів, а також - до неплатежів і банкрутства.
- Дефіцит власних обігових коштів. Недолік або відсутність власних оборотних коштів обмежує ділові можливості підприємства, збільшує ризик непогашення боргів.
- Низьке якість дебіторської заборгованості, тобто наявність значних сум простроченої заборгованості. Цей критерій свідчить про заморожування коштів у розрахунках з дебіторами, що призводить до уповільнення оборотності активів, нестачі фінансових ресурсів для придбання матеріалів, виплати заробітної плати та ін
- Падіння ринкової вартості цінних паперів підприємства. При виявленні даного критерію можна говорити про зниження інвестиційної привабливості, а значить і ринкової активності підприємства.
- Наявність наднормативних запасів сировини і готової продукції. Цей критерій свідчить про зниженні активності підприємства. Наявність залежаних запасів і продукції, не користується попитом, призводить до уповільнення оборотності оборотних коштів, збільшення складських витрат, зниження платоспроможності підприємства.
- Недостатня диверсифікація діяльності підприємства. Незначне вкладення коштів у виробництво різноманітної продукції може збільшити ймовірність банкрутства підприємства в умовах насиченості ринку продукцією основного виробництва.
- Порушення ритмічності роботи підприємства і тривалі зупинки виробництва. Нерівномірний впуск і реалізація продукції призводять до збільшення обсягів незавершеного виробництва, невиконанню постачань по договорах, сплаті штрафних санкцій за несвоєчасне відвантаження продукції і, як наслідок до підвищення собівартості продукції, зменшенню суми прибутку, погіршення фінансового стану підприємства.
- Недалекоглядна інвестиційна політика. Прикладом такої політики може бути вкладення коштів у низьколіквідні цінні папери інших підприємств. Нераціональне вкладення коштів підприємства знижує його платоспроможність.
- Неефективні довгострокові угоди. Витрачання підприємством значних коштів на реалізацію неефективного довгострокового проекту може спричинити істотне погіршення фінансового стану підприємства.
- Втрата стабільних клієнтів і постачальників. У такій ситуації, перш ніж налагодяться зв'язку з іншими контрагентами, підприємство знаходиться в стані ...
