Введення
У світі майже немає країн, де б у другій половині XX в. не існувала інфляція. Інфляція була характерна для грошового обігу: Росії - з 1769 до 1895 р. (за винятком періоду 1843 - 1853 рр..); США - в період війни за незалежність 1775 - 1783 рр.. і громадянської війни 1861 - 1865 рр.; Англії - під час війни з Наполеоном на початку XIX в.; Франції - в період Французької революції 1789 - 1791 рр.. Особливо високих темпів інфляція досягла в Німеччині після першої світової війни, коли восени 1923 р. грошова маса в обігу досягала 496 квінтильйонів марок, а грошова одиниця знецінилася в трильйон разів.
Наведені історичні приклади доводять, що інфляція не є породженням сучасності, а мала місце і в минулому.
Останнім часом переважна більшість вчених в довгостроковій перспективі розглядають інфляцію як негативний процес, який призводить до зниження купівельної спроможності національної грошової одиниці, виникненню проблем у сфері державного регулювання на макроекономічному рівні, ускладнень в ході проведення структурних перетворень в економіці в цілому і в окремих секторах економіки, зокрема, виникнення стійких інфляційних очікувань у економічних суб'єктів. Випереджаюче зростання цін на товари, незалежно від довжини інфляційної хвилі, являє собою вкрай болючий процес для будь-якого, навіть високорозвиненої, національного господарського комплексу.
В даний час інфляція - один із самих небезпечних процесів, що негативно впливають на фінанси, грошову і економічну систему в цілому. Інфляція означає не тільки зниження купівельної спроможності грошей, вона підриває можливості господарського регулювання, зводить нанівець зусилля по проведенню структурних перетворень, відновленню порушених пропорцій, спотворює реальну картину фінансових результатів виробництва, рівень і динаміку споживання товарів і послуг, не дозволяє правильно визначати і стягувати податки, оцінити майно, реально визначити доходи і витрати населення і підприємств.
Зміст цього складного явища становить масове і неконтрольоване перерозподіл національного доходу і суспільного багатства: інфляція прямо позначається на реальних доходах домашніх господарств та фірм, призводить до перерозподілу багатства між господарськими суб'єктами. Причому, як правило, бідніють бідні, а багатіють багаті. Таким чином, інфляція неминуче посилює соціальне розшарування в суспільстві і загострює соціальні конфлікти. До негативних наслідків інфляційних процесів відносяться також втрата у виробників зацікавленості в створенні якісних товарів, обмеження продажу сільськогосподарських продуктів в місті сільськими виробниками в силу падіння зацікавленості, в очікуванні підвищення цін на продовольство.
Сучасній інфляції властивий ряд відмінних особливостей: якщо раніше інфляція носила локальний характер, то зараз - повсюдний, всеосяжний; якщо раніше вона охоплювала більший і менший період, тобто мала періодичний характер, то зараз - хронічний; сучасна інфляція знаходиться під впливом не тільки грошових, але і негрошових чинників.
З початку 90-х років країни колишнього В«Соціалістичного таборуВ», в тому числі і Киргизстан, вступили в період кардинальних реформ в економіці. Цей період характеризується дуже складними соціально-економічними процесами. Сучасна економічна теорія виявилася нездатною ні передбачити, ні, тим більше, вирішити проблеми перехідних економік. При цьому прогноз інфляції був в тисячі разів менше її реальних показників. Тому сьогодні дуже важливо вдосконалювати методи вивчення інфляції для проведення якісного аналізу соціально-економічного становища економіки для ефективної боротьби з інфляційними процесами.
1. Поняття інфляції
1.1 Інфляція
Термін інфляція вперше став вживатися в Північній Америці в період громадянської війни 1861-1865 рр.. і позначав процес розбухання паперово-грошового обігу. У XIX столітті цей термін вживався також в Англії і у Франції. Широке поширення в економічній літературі поняття інфляція отримало в ХХ столітті відразу після Першої світової війни. В історії світової економіки відзначалися два випадки стрибкоподібного росту цін, пов'язаних з падінням вартості благородних металів.
Після відкриття Америки в європейські країни стало надходити багато золота і особливо срібла з Мексики і Перу. За 50 років з початку XVI століття виробництво срібла зросла більш ніж у 60 раз. Це викликало підвищення товарних цін до кінця століття в 2,5-4 рази.
Після того, як наприкінці 40-х років XIX століття почалася розробка каліфорнійських (а потім і австралійських) золотих копалень. Видобуток золота при цьому зросла більш ніж у 6 разів, а ціни на 25-50%. Інфляція цього виду спостерігалася по всьому світу. З підвищенням цін у результаті припливу великих мас золота і срібла безпосередньо пов'язане виникнення кількісної теорії грошей, згідно якою збільшення кількості грошей в обігу виступає причиною зростання цін. В Насправді ж зростання грошової маси відображає зниження вартості благородних металів, так як при цьому вартість товарів виражається в більшій кількості золота або срібла.
З відмовою від золотого стандарту в 1971-1976 роках при реорганізації Бреттон-Вудської системи інфляція стала цілком природним явищем.
Інфляція - це знецінення грошей, зниження їх купівельної спроможності, дисбаланс попиту і пропозиції. В буквальному перекладі термін "інфляція" (від лат. inflatio) означає "Здуття", тобто переповнення каналів обігу надлишковими паперовими грошима, не забезпеченими відповідним зростанням товарної маси. Інфляція - комплексна соціально-економічна категорія, характеристика якої передбачає дослідження її трьох основних аспектів:
• інфляція як прояв знецінення грошової маси (як фінансовий індикатор);
• інфляція як вимірювач зниження купівельної спроможності доходів населення (як індикатор життєвого рівня населення);
• інфляція як вимірювач зростання цін (Як макроекономічний індикатор).
З точки зору статистичного спостереження за інфляцією в Киргизстані найбільш переважним напрямком її вивчення є третій варіант, оскільки основним проявом інфляції в нашій країні стало саме підвищення цін. З точки зору інфляційних процесів на споживчому ринку також найбільш вивченим є її прояв в зміні цін на споживчі товари (включаючи послуги).
Інфляційні процеси, органічно пов'язані зі зростанням цін, є основними причинами зростання цих цін, тому в статистичній науці поняття "інфляція" і "зростання цін" практично синонімічні, рівень інфляції розглядається як вимірювач динаміки цін. Однак, будучи складною економічною категорією, інфляція несе в собі інформацію не тільки про темпи зростання цін, але і про характеристику загальної економічної ситуації, про знецінення грошової маси і емісії грошей, зміні реальних доходів населення, їх купівельної спроможності (і як наслідок, зміни поляризації доходів населення та рівня життя в цілому), про рентабельності виробництва і зміні структури споживання, дозволяє виконувати міжтериторіальні порівняння.
Будучи одним з основних макроекономічних процесів, інфляція спричиняє за собою певні соціальні і економічні наслідки. Прямим наслідком інфляції є підвищення цін: споживчих, оптових, зовнішньоторговельних та інших. Однак більш важливими з суспільної точки зору є соціальні наслідки інфляції, в Зокрема, зміна і перерозподіл доходів населення. При відносно стабільному рівні цін номінальні грошові доходи населення (за вирахуванням податків та обов'язкових платежів) дорівнюють реальним доходам. При цьому номінальний дохід показує, якою кількістю грошових коштів в перерахунку на національну валюту розпорядженні споживач, а реальний дохід - яке кількість товарів можна купити на цю суму. З появою інфляції купівельна спроможність колишнього рівня номінальних доходів знижується, оскільки підвищуються ціни на товари. Анал...
