Міністерство освіти і науки
Снежинськ фізико-технічний інститут-
філія федерального державного бюджетного освітньої установи вищої професійної освіти
"Національний дослідницький ядерний університет" МІФІ "
(СФТІ НІЯУ МІФІ)
Предметна комісія економічного циклу
Курсова робота
З дисципліни: Аналіз фінансово-господарської діяльності
На тему: Види економічного аналізу
Студент: Якуніна_Елена_Ярославовна
Група: Е-38Д
Спеціальність: 080110-3
Керівник: Агафонова Олеся Олександрівна
Дата 14.03.11 Оцінка ______________
Зміст
Введення
Глава 1. Види економічного аналізу
1.1 Поняття видів економічного аналізу
Глава 2. Аналіз форми № 1 "Бухгалтерський баланс"
2.1 Загальні положення
2.2 Загальна оцінка фінансового стану підприємства по даними бухгалтерського балансу
2.3 Оцінка фінансової стійкості підприємства
2.4 Аналіз фінансової стійкості за допомогою фінансових коефіцієнтів
2.5 Оцінка платоспроможності підприємства
2.6 Діагностика ймовірного банкрутства підприємства
Висновок
Список використаної літератури
Додаток 1
Додаток 2
Введення
Економічний аналіз як метод обгрунтування управлінських рішень, встановлення взаємозв'язку подій, процесів та їх результатів, формування програмно-орієнтованих масивів інформації охоплює всі стадії процесу відтворення, всі рівні господарських суб'єктів та напрями їх діяльності. Для впорядкування основних методів і методик економічного аналізу необхідна його науково обгрунтована класифікація, яка дозволяє виявити взаємозв'язки, наступність і відособленість різних видів аналізу, тобто його типологія.
У будь-якій галузі наукових знань, в будь-якій сфері людської діяльності (політичної, міжнаціональної, суспільної, соціальної, екологічної, культурно-побутовий і ін) обійтися без аналізу-синтезу неможливо.
Предметом економічного аналізу є вся доступна досліднику реальність, прийнята в сукупності предметів і явищ, що знаходяться в тих чи інших зв'язках один з одним і постійному русі і розвитку.
Також під предметом економічного аналізу розуміються господарські процеси підприємств, об'єднань, асоціацій, соціально-економічна ефективність і кінцеві фінансові результати їх діяльності, що складаються під впливом об'єктивних і суб'єктивних факторів, що одержують відображення через систему економічної інформації.
Значенням, змістом і предметом економічного аналізу визначаються і стоять перед ним завдання. До числа найважливіших з них слід віднести:
1) підвищення науково-економічної обгрунтованості бізнес-планів і нормативів (у процесі їхньої розробки);
2) об'єктивне і всебічне дослідження виконання бізнес-планів і дотримання нормативів (за даними обліку та звітності);
3) визначення економічної ефективності використання трудових, матеріальних і фінансових ресурсів (окремо і в сукупності);
4) контроль за здійсненням вимог комерційного розрахунку (у його повній і незавершеній формі);
5) виявлення і вимір внутрішніх резервів (на всіх стадіях виробничого процесу);
6) випробування оптимальності управлінських рішень (на всіх щаблях ієрархічної градації).
Глава 1. Види економічного аналізу 1.1 Поняття видів економічного аналізу
В основі типології аналізу, перш за все, лежать його цілі, які визначаються рівнем аналізованих об'єктів, особливістю досліджуваних явищ і процесів, спрямованістю аналізу.
Найбільш загальна класифікація економічного аналізу дана на малюнку.
В її основі лежать дві ознаки: мета і рівень. В залежності від мети пропонується виділяти теоретичний (політекономічний) аналіз, завданням якого є розкриття сутності досліджуваного явища або процесу і причинно-наслідкових зв'язків його зміни. При цьому досліджуваний об'єкт може вивчатися як результат або як фактор, що впливає на зміни інших явищ. Наприклад, можна вивчати ефективність відтворювального процесу, орієнтуючись на побудову його моделей, визначення факторів його зміни і умов успішного розвитку. А можна вивчати ефективність відтворювального процесу як фактор підвищення рівня життя, науково-технічного прогресу. Оскільки будь-яке економічне дослідження може розглядатися як результат і фактор, важливо визначити їх діалектичну взаємозв'язок і взаємозалежність. Теоретичний аналіз, як правило, завершується встановленням логічних моделей.
Схема економічного аналізу діяльності підприємств
Конкретно-економічний аналіз, по-перше, прив'язаний до конкретних суб'єктів господарювання - галузям, регіонам, організаціям і, по-друге, припускає кількісну оцінку виявлених взаємозв'язків, конкретні висновки стосовно до сформованим умовам і можливостям розвитку аналізованого об'єкта. Конкретно-економічний аналіз, як правило, кілька різний у залежності від організаційно-правової форми та спеціалізації суб'єктів господарювання.
В залежності від рівня аналізованого об'єкта виділяють макроекономічний аналіз, який охоплює народне господарство або носить межстрановой характер, і мікроекономічний аналіз діяльності конкретного суб'єкта господарювання - підприємства або об'єднання підприємств (Холдингу, фінансово-промислової групи тощо).
Особливе місце займає аналіз окремих галузей народного господарства або їх блоків, спрямованих на виробництво взаємозамінних продуктів (наприклад, галузі паливно-енергетичного комплексу, галузі харчової промисловості і т.п.)
Самостійне значення для низки економічних явищ і процесів має регіональний аналіз. Наприклад, якщо необхідно проаналізувати використання трудових ресурсів або забезпеченість трудовими ресурсами створеного або розвивається комплексу виробництва, то аналіз доцільно вести в прив'язці до конкретної території. Та ж ситуація виникає, якщо мова йде про аналіз водних ресурсів, земельних угідь і т.п.
При проведенні програмно-цільового аналізу часто необхідно використовувати різні матеріали по групі галузей і регіонів. Так, якщо аналізується рівень життя, оцінюється соціальна забезпеченість населення, доводиться інтегрувати дані про розвиток реальних галузей (охорона здоров'я, освіта, культура і т.п.), дані про різні доходи населення, оцінці споживчого кошика, соціальних пільгах і т.п.
Слід зазначити, що для кожного напрямку аналізу необхідно формування спеціальної інформації. У тому випадку, коли мова йде про макроекономічному аналізі, найбільш часто використовується статистична інформація; при галузевому та регіональному аналізі також переважає статистична інформація; при проведенні конкретно-економічного аналізу окремих суб'єктів господарювання джерелом інформації, насамперед, є дані бухгалтерського (Фінансового та виробничого) обліку на конкретний період і в динаміці.
Економічний аналіз діяльності конкретних суб'єктів господарювання отримав назву аналізу господарської діяльності, а в умовах ринкової економіки та розширення їх господарської самостійності - Аналіз фінансово-господарської діяльності.
Разом з тим всі частіше для конкретних умов виділяються цільові напрямки аналізу, що особливо важливо для великих організацій, де доводиться обгрунтовувати складні і багатогранні управлінські рішення.
Розвиток ринкової економіки породжує потреба за аналогією з бухгалтерським обліком в диференціації аналізу на внутрішній управлінський і зовнішній фінансовий аналіз.
Внутрішній управлінський аналіз базується на даних управлінського обліку, тобто інформаційно-аналітичного забезпечення адміністрації, керівництва підприємства необхідною інформацією. Зовнішній фінансовий аналіз, що базується на даних бухгалтерської ...
