Зміст
1. Введення
2. Особливості ставки рефінансування в Росії
3. Історія зміни ставок рефінансування Центрального Банку Російської Федерації
4. Ставка рефінансування в інших країнах
4.1 Ставка рефінансування в США
4.2 Ставка рефінансування в Японії
5. Макрорегулювання грошово-кредитної політики
6. Теорія криз і циклічність розвитку економічних систем
7. Висновки
8. Список використаних джерел
1. Введення
В цій курсовій роботі розглядається питання про зміни ставки рефінансування в умовах кризи. Для початку визначимося з основними термінами.
Рефінансування - залучення кредитними організаціями дешевих короткострокових міжбанківських позик або кредитів центрального банку для забезпечення виданих банком кредитів. Щоб видати кредит, необхідно володіти відповідним фінансовим ресурсом. Зазвичай цю роль грають депозити. У випадку нестачі або скорочення ресурсної бази (частина депозитів забрали), щоб не вдаватися до дострокового розриву кредитних договорів, потрібно терміново привернути новий ресурс взамін вибулому. Рефінансуванням також є повне або часткове погашення кредиту за рахунок отримання нових кредитів. Найбільш доцільно це робити, якщо нові кредити можна взяти під менші відсотки. В області цінних паперів рефінансуванням є випуск нових цінних паперів для заміщення та/або погашення цінних паперів більш старих випусків. Зазвичай нові папери випускаються з більш низьким відсотком або з іншим терміном погашення.
Ставка рефінансування (англ. Federal funds rate) - розмір відсотків у річному вирахуванні, що підлягає сплаті центральному банку країни за кредити, надані кредитним організаціям. Ці кредити є рефінансуванням тимчасової нестачі фінансових ресурсів. Через такі кредити забезпечується регулювання ліквідності банківської системи при нестачі у кредитних організацій коштів для здійснення кредитування клієнтів і виконання прийнятих на себе зобов'язань. Зазвичай під ставкою рефінансування подразумевают ставку кредитування на одну ніч (В«овернайтВ», надається кредитної організації в кінці дня в сумі непогашеного внутрішньоденного кредиту), розмір якої найбільший у порівнянні з встановленими ставками кредитування на інші строки.
У статті 40 Федерального закону № 86-ФЗ В«Про центральний банк Російської Федерації (Банку Росії) В»від 10 липня 2002 р визначено, що під рефінансуванням розуміється кредитування Банком Росії кредитних організацій.
Ставка рефінансування є інструментом грошово-кредитного регулювання, за допомогою якого Центральний банк впливає на ставки міжбанківського ринку, а також ставки по депозитах юридичних і фізичних осіб і кредитів, що надаються їм кредитними організаціями.
У зарубіжній практиці часто використовується термін В«Облікова ставка В».
Інші визначення ставки рефінансування Центрального Банку:
Процентна ставка, застосовувана центральним банком у його операціях з комерційними банками та іншими кредитними інститутами при покупці державних короткострокових зобов'язань і переобліку приватних комерційних векселів. (Сучасний економічний словник)
Розмір платежу, виробленого клієнтами банку при погашенні старої заборгованості за кредитами шляхом їх заміни новими кредитами. (Новий економічний і юридичний словник)
Ставка, під яку Центральний Банк дає кредити комерційним банкам. Ставка рефінансування є однією з процентних ставок, які центральний банк використовує при наданні кредитів банкам у порядку рефінансування.
Центральний банк - посередник між державою і решті економікою через банки. В якості такої установи він покликаний регулювати грошові й кредитні потоки за допомогою інструментів, які закріплені за ним в законодавчому порядку. В різних державах такі банки називаються по-різному: народні, державні, емісійні, резервні. Центральний банк є органом регулювання, що поєднує риси банку і державного відомства.
Центральний банк абсолютної більшості країн не належить державі. Фактично, держава найчастіше є лише формальним власником використовуваного центральним банком устаткування, проте правом його використання володіють приватні особи - акціонери центральних банків. Нерідко держава навіть формально не володіє капіталом центрального банку (США, Італія, Швейцарія) або володіє ним частково (Бельгія - 50%, Японія - 55%). По суті, центральний банк виконує функції державного органу в інтересах приватних осіб. За своїм становищем в кредитній системі центральний банк грає роль В«банку банківВ», тобто зберігає обов'язкові резерви і вільні засоби комерційних банків та інших установ, надає їм позики, виступає в Як В«кредитора останньої інстанціїВ», організовує національну систему взаємозаліків грошових зобов'язань або безпосередньо через свої відділення, або через спеціальні розрахункові палати.
Грошово-кредитна політика в промислово розвинених країнах розглядається як інструмент В«тонкої настройкиВ» економічної кон'юнктури, як оперативне і гнучке доповнення бюджетної політики. Сформована світова практика показує, що через грошово-кредитну політику держава впливає на грошову масу і процентні ставки, а вони, в свою чергу - на споживчий та інвестиційний попит. Грошово-кредитна політика - це проводиться урядом країни курс і здійснювані заходи в галузі грошового обігу та кредиту, спрямовані на забезпечення сталого, ефективного функціонування економіки, підтримання в належному стані грошової системи.
Цілями кредитно-грошової політики є економічне зростання, повна зайнятість, стабільність цін, стійкий платіжний баланс.
Для досягнення цієї мети застосовуються такі інструменти грошово-кредитної політики як:
а) ліміти кредитування;
б) зміна норми обов'язкових резервів;
в) операції на відкритому ринку;
г) зміна ставки рефінансування.
У відповідності з темою курсової роботи розглянемо такий інструмент як зміна ставки рефінансування в умовах кризи.
2. Особливості ставки рефінансування в Росії
У Росії ставка рефінансування є фіскальної заходом (Для розрахунку податкових та ін штрафів) крім функції економічного регулятора, як в інших економіках. Роль ставки рефінансування в Росії виконує ставка одноденного кредиту РЕПО.
Угода РЕПО (від англ. repurchase agreement) - угода купівлі (продажу) цінних паперів із зобов'язанням зворотного продажу (купівлі) через певний термін за заздалегідь визначеною ціною. Інакше, угоду РЕПО може розглядатися як короткострокова позика під заставу цінних паперів, найчастіше короткострокових боргових паперів грошового ринку.
Для прикладу в середині 2007 року мінімальна ставка, встановлена ​​ЦБ РФ по операціях одноденного прямого РЕПО становила 6%. За даними опитування комерційних банків, проведеного ЦБ Росії, одноденні РЕПО кредити є другими по затребуваності після внутрішньоденних кредитів. Мінімальна ставка, встановлена ​​ЦБ за операціями одноденного прямого РЕПО Комерційні банки також можуть надавати кредити РЕПО по аналогічним правилам.
Тенденції руху ставок за банківськими кредитами визначаються ставкою рефінансування і станом ринку кредитних ресурсів. Конкретне значення ставки рефінансування коливається навколо ставки банку Росії під впливом ставок на інших ринках, змін у стані економіки і політичної обстановки. Якщо видача кредитів і, відповідно, залучення грошових коштів проводяться за високими ставками, істотно збільшується і ризик по проведеним операціям. Прагнення до отримання високого доходу від вкладення коштів у банк пов'язане не тільки з недоотриманням відсотків, але і з втратою самого вкладу.
Регулюючи рівень ставок по рефінансуванню, Банк Росії впливає на величину грошової маси в країні, сприяє підвищенню або скорочення попиту комерційних банків на кредит. Спосіб використання його процентної політики виз...
