Введення
Курсова робота складається з двох частин: теоретичної і розрахункової частин.
Метою даної курсової роботи є розкриття такого поняття, як оплата праці: найбільш повне розгляд принципів, форм і систем оплати праці; мотивації персоналу при організації трудового процесу, а також практичний досвід підприємств при організації оплати праці в цілому.
Вивчення цих понять дуже актуально, тому що практично будь-яка людина вступає в трудові відносини і знання того, за що і як буде оплачуватися його праця, в чому може визначити його місце роботи та вид діяльності.
У найбільш загальному вигляді оплата праці працівників являє собою компенсацію роботодавцем праці найманого працівника на підприємстві роботодавця, відповідну кількості і якості виконаної роботи. Розміри цієї компенсації мають цілком певні кількісні межі, оскільки, з одного боку, вони повинні забезпечити працівникові певний рівень задоволення його особистих і соціальних потреб, а роботодавцю - отримання на даному робочому місці від працівника результату, необхідного для досягнення кінцевої мети підприємства.
Як соціально-економічна категорія оплата праці відображає протилежність інтересів найманого працівника і роботодавця в їх відносинах з приводу виконаної працівником роботи. Для працівника заробітна плата - головна і основна частина його особистого доходу, засіб відтворення його як носія здібностей до праці і члена суспільства. Для роботодавця оплата праці працівників - Це завжди витрата на робочу силу як задіяний у виробничому процесі ресурс.
В економічних моделях, заснованих на опосередкованому через ринок праці відношенні між працівником і роботодавцем, на рівні оплати праці позначається дію ринкових факторів (Попит, пропозиція, ринкова кон'юнктура - територіальна, галузева, професійна) та їх громадських регуляторів (законодавчих норм, угод між працівниками і роботодавцями, суспільно політичних впливів і т.п.).
Метою розрахункової частини роботи є визначення договірної ціни на будівництво В«Триповерховий 12 квартирний житловий будинокВ».
Глава 1. Економічний зміст оплати праці
1.1. Сутність оплати праці
Оплата праці - це систем відносин, пов'язаних із забезпеченням виплат працівникам за їх працю відповідно із законами про працю, нормативними правовими актами, колективними договорами, угодами, локальними нормативними актами, трудовими договорами.
Системи оплати праці служать для створення мотивації у збільшенні виробітку, підвищення якості виконання СМР, ефективності виробництва в цілому.
Заробітна плата - це насамперед винагороду за трудові показники, в залежності від кваліфікації працівника, складності, кількості, якості виконаної роботи, умов праці, компенсаційних і стимулюючих виплат за складні, небезпечні та шкідливі умови.
Мінімальний розмір оплати праці - це гарантований федеральним законом розмір місячної заробітної плати за працю не кваліфікованого працівника, повністю відпрацьованого робочого часу при виконанні простих робіт в нормальних умовах на робочому місці.
У найбільш загальному вигляді оплата праці являє собою компенсацію роботодавцям праці найманого працівника, відповідну кількості і якості виконаної роботи. Розміри компенсації мають цілком певні кількісні межі, оскільки, з одного боку, вони повинні забезпечити: працівнику - певний рівень задоволення його особистих і соціальних потреб; роботодавцю - отримання від працівника результату, необхідного для кінцевої мети підприємства.
Розрізняють грошову і негрошову (натуральну) форми оплати праці.
Заробітна плата виконує багато функцій, які в сукупності дозволяють правильно зрозуміти її сутність:
Відтворювальну, яка полягає в забезпеченні можливості відтворення робочої сили;
Стимулюючу (Мотиваційну), спрямовану на підвищення зацікавленості в розвитку виробництва;
Соціальну, сприяла реалізації принципу соціальної справедливості;
Обліково-виробничу, характеризує міру участі живої праці в процесі утворення ціни продукту, його частку в сукупних витратах виробництва.
1.2 Основні елементи організації оплати праці
Технічне нормування праці є процес встановлення технічно обгрунтованих норм витрати праці, необхідних для кількісної оцінки витрат праці і його результатів.
До кількісних оцінок відносяться: норми часу, чисельність персоналу, вироблення нормованих завдань.
Вихідною оцінкою міри затраченої праці служить норма часу. Саме вона відображає кількість робочого часу, який повинен затратити працівник відповідної кваліфікації на виконання одиниці обсягу робіт у певних організаційно-технічних умовах. Важливе значення має також якість норм. Використання ненапружених норм приводить до завищеної оцінки трудового внеску працівника, а значить і заробітної плати, що невигідно підприємству, оскільки необгрунтовано підвищується собівартість виробленої продукції і знижується прибуток. Крім того, заниження норми негативно позначається на стимулюючих функціях.
Таким чином, норми використовуються для встановлення розцінок, тобто розмірів оплати праці на одиницю відрядно-виконуваних робіт. При погодинній оплату праці норми необхідні для розрахунків нормованих завдань. Норми чисельності службовців зумовлюють поряд з іншими факторами розмір посадових окладів.
Система тарифного нормування являє собою сукупність нормативних матеріалів, за допомогою яких встановлюється рівень заробітної плати працівників на підприємстві залежно від кваліфікації працівників, умов праці, географічного розташування підприємства та інших галузевих особливостей.
Тариф означає ставку плати за будь-які послуги, в тому числі і ставку заробітної плати. Тарифне нормування заробітної плати - це встановлення ставок заробітної плати робітників і службовців на основі певних тарифних нормативів (тарифних ставок нижчого кваліфікаційного розряду, тарифних сіток, схем посадових окладів, тарифно-кваліфікаційних довідників). Тарифна система служить інструментом, що дозволяє з певним ступенем наближення до реальним показникам оцінювати якість праці. На основі тарифної системи розробляються й інші форми оплати праці працівників підприємств, організацій, установ. Серед них істотну роль відіграють доплати до тарифної частини заробітної плати та надбавки до неї.
Форми системи заробітної плати - це механізм встановлення розміру заробітку в залежності від кількісного результату і якість праці (його складності, інтенсивності, умов).
Для визначення розмірів заробітної плати робітників підприємства (Організації), що використовують традиційні підходи до організації оплати праці, застосовують:
Тарифна система - сукупність нормативів за допомогою яких здійснюється диференціація заробітної плати працівників різних категорій.
Тарифна ставка - фіксований розмір оплати праці працівника за виконання норми праці (обов'язків) визначеної складності (кваліфікації) за одиницю часу.
Тарифікація роботи - віднесення видів праці до тарифних розрядів у Залежно від складності виконуваних робіт.
Тарифний розряд - величина, що відображає складність праці і кваліфікацію працівника.
Кваліфікаційний розряд - величина, що відображає рівень професійної підготовки працівника.
Тарифна сітка - сукупність тарифних розрядів, визначених у залежно від складності робіт і кваліфікаційних характеристик працівників за допомогою тарифних коефіцієнтів.
Тарифний коефіцієнт - це годинна тарифна ставка відповідного розряду до годинної тарифної ставки першого розряду.
Тарифна сітка
Розряди плати праці
1
2
3
4
|
