Введення
21 квітня 2009 року в Москві відбулася презентація результатів дослідження московського офісу міжнародної консалтингової компанії McKinsey & Company і McKinsey Global Institute (MGI) - В«Ефективна Росія: продуктивність як фундамент зростання В».
За результатами дослідження почалася в 2008 році світова фінансова криза знову привернув увагу до російської економіки, поставивши під сумнів стійкість її досягнень останніх років. Економічне зростання останніх років дався країні В«Достатньо легкоВ» і був в значній мірі забезпечений завантаженням наявних вільних потужностей. Втім, ці джерела економічного зростання виявилися практично вичерпані ще до початку кризи. Фундаментом подальшого економічного зростання стане підвищення продуктивності: країна повинна навчитися ефективніше розпоряджатися своїми трудовими ресурсами і капіталом. Це найкращий шлях до досягнення стійкого економічного зростання і конкурентоспроможності, вважають експерти. В умовах економічної кризи стає ясно, що завдання підвищення продуктивності - вже не бажане, а необхідна умова відновлення та збереження економічного зростання. Модель ж, що забезпечувала до 2008 року зростання в російській економіці, вичерпала всі ресурси, її підтримують. Росії потрібна нова парадигма зростання, заснована на високій продуктивності, а не на сприятливій кон'юнктурі сировинного ринку, пишуть автори доповіді.
Висока продуктивність - основа сталого економічного зростання. Однак на сьогоднішній день продуктивність в Росії, незважаючи на помітну позитивну динаміку останнього часу, як і раніше низька: у середньому по проаналізованими дослідниками секторам вона становить лише 26% від рівня продуктивності в США. Це відставання, на думку аналітиків, пояснюється низкою факторів, кожен з яких всебічно аналізується в дослідженні на конкретних прикладах.
В результаті дослідження були виявлені основні причини низької продуктивності в Росії:
1. Неефективна організація праці.
2. Непрозоре і надмірне регулювання.
3. Застарілі потужності і методи виробництва.
4. Рідкісне застосування комплексного підходу до планування розвитку територій.
5. Дефіцит професійних навичок.
6. Нерозвиненість фінансової системи.
Сохраняющееся відставання в продуктивності від інших країн в більшій мірі обумовлено відсутністю серйозних стимулів до її підвищення. Що зумовило актуальність вивчення теми В«Фактори і резерви росту продуктивності праці на промисловому підприємстві В».
Для максимально повного розкриття теми був визначений наступний перелік завдань:
1) розглянути сутність економічного поняття В«продуктивність праціВ»;
2) розглянути і охарактеризувати фактори підвищення продуктивності;
3) розглянути і охарактеризувати резерви зростання продуктивності праці.
Розкриття поставлених нами завдань дозволить виконати головну мету написання даної роботи.
Мета - Самостійно вивчити матеріали щодо виявлення факторів і резервів зростання продуктивності праці на промисловому підприємстві та зробити основні висновки.
1. Сутність економічного поняття продуктивність праці
Продуктивність праці - вельми важливий і ємний показник в економіці. Класики економіки рацію, що до економії робочого часу зводиться всяка економія. Продуктивність праці - один з найважливіших показників економічної ефективності. [7, С. 93]
Продуктивність праці - це вироблення продукції на одного працюючого в одиницю часу або затрати праці на виробництво одиниці продукції. [15]
Продуктивність праці є приватним показником продуктивності в загальному вигляді, порівнюйте результати діяльності з витратами живої праці. [6, С. 80]
Підвищення продуктивності праці дозволяє:
- знизити витрати на виробництво і реалізацію продукції, якщо зростання продуктивності праці випереджає зростання середньої заробітної;
- збільшити обсяг виробництва і реалізації продукції за інших рівних умов, а отже, забезпечити зростання прибутку;
- підвищити оплату праці працівникам;
- підвищити конкурентоспроможність продукції підприємства. Для виміру продуктивності праці використовуються такі основні показники, як виробіток і трудомісткість. [11, С. 166]
Виходячи з такого визначення продуктивності праці, слідують і її показники і вимірники. До найважливіших з них відносяться наступні.
1. Вироблення продукції в одиницю часу одним працівником:
(1.1.)
де: П - обсяг виробленої продукції (у натуральному, умовно-натуральному і грошовому вираженнях), Ч - чисельність працюючого персоналу, чол. Якщо на підприємстві промисловості виробляється однорідна продукція (), то обсяг продукції і відповідно показник продуктивності праці вимірюються в натуральному вираженні:
(1.2.)
Якщо на підприємстві виробляється різнорідна, але фізично співмірна продукція (Пу-н), то обсяг продукції і відповідно виробіток на одного працюючого вимірюються в умовно-натуральному вираженні (умовні банки, машини, тонни):
(1.3.)
Якщо ж на підприємстві промисловості в галузі проводиться неоднорідна і фізично несумірна продукція, то обсяг продукції і продуктивність праці вимірюються в грошовому вираженні (товарна, умовно-чиста, чиста):
(1.4.)
2. Трудомісткість продукції:
(1.5.)
де: - витрати праці в людино-днях, людино-годинах.
Це загальноприйняті в цілому в народному господарстві та промисловості показники продуктивності праці. В окремих галузях промисловості використовуються специфічні для даної галузі показники. Так, в цукрової промисловості рівень і динаміку продуктивності праці більш прямо і точно характеризує показник затрат праці на 100 тонн переробленої буряків, цукру-сирцю. У машинобудуванні найчастіше використовують показник трудомісткості в людино-годинах.
Численні фактори підвищення продуктивності праці можна звести до двох - продуктивній силі праці (Зовнішні, що не залежать від працівника, чинники) і напруженості, інтенсивності праці (внутрішні, залежні від працівника фактори).
Численні ж резерви зростання продуктивності праці в залежності від сфери діяльності можна звести до міжгалузевим, галузевим і внутрішньогосподарським (внутризаводским).
Шляхи підвищення продуктивності праці будуть також численними і конкретними в кожній галузі промисловості. Однак загальними для них будуть наступні.
1. Поліпшення якості перероблюваної сировини і забезпечення достатнього його обсягу для повного завантаження виробничої потужності при наявності попиту на що випускається продукт. Поліпшення якості сировини - підвищення корисних речовин в ньому і ізвлекаемості їх при тому ж обсязі сировини і затребуваною чисельності працюючих збільшить вихід продукції, а значить підвищить продуктивність праці.
2. Зниження витрат сировини і корисних речовин в ньому на всіх етапах видобутку, вирощування, збирання, зберігання, переробки, транспортування. Збільшуючи обсяг сировини і корисних речовин в ньому, відповідно збільшується і кількість вироблюваної продукції, а значить підвищується продуктивність праці.
3. Механізація і автоматизація виробничих процесів як основних, так і допоміжних. Це прямо вивільняє чисельність, а значить підвищує продуктивність праці.
4. Масштабне впровадження ресурсозберігаючих, безвідходних і маловідходних технологій. При цьому зростає обсяг продукції, що випускається продукції, отже й підвищується продуктивність праці.
5. Використання трудосберегающей техніки та технології. Зниження трудовитрат забезпечує зростання продуктивності праці. Впровадження більш продуктивного обладнання також підвищує продуктивність праці.
6. Збільшення масштабів виробництва, концентрація виробництва. Продуктивність праці зростає за рахуно...
