Зміст
1. Система показників аналізу господарської діяльності
2. Аналіз складу, структури та динаміки добірних активів
Література
1. Система показників аналізу господарської діяльності
У процесі економічного аналізу господарсько-фінансової діяльності постійно доводиться мати справу з системою показників.
Господарсько-фінансова діяльність промислових, будівельних, сільськогосподарських, торгових та інших підприємств вимірюється численними економічними показниками, які можна звести в певну систему. Їх можна підрозділити на: а) вартісні і натуральні - в залежності від покладених в основу вимірників; б) кількісні та якісні - у залежності від того, яка сторона явищ, операцій, процесів вимірюється; в) об'ємні та питомі - у залежності від застосування окремо взятих показників або ж їх співвідношень. Вартісні показники відносяться в Нині до числа найбільш поширених. Використання вартісних показників, грошового вимірника випливає з наявності товарного виробництва і товарного обігу, товароденежних відносин і дії закону вартості в умовах вільного ринку. Одним з найважливіших вартісних показників на промислових підприємствах є показник реалізованої продукції. Встановлення завдань в бізнеспланів за обсягом реалізації продукції обумовлено необхідністю більш тісного зв'язку виробництва і споживання, виробництва та ринку. Планування діяльності промислових підприємств в умовах, коли за основу брався показник валової продукції, страждало серйозними недоліками, воно досить часто створювало протиріччя між інтересами виробника і споживача, між промисловістю і торгівлею. Що мали місце гонитва підприємств за В«валомВ» виключала зацікавленість виробників у подальшій долі випущеної ними продукції: потрапила вона безпосередньо в руки споживача або ж осіла мертвим вантажем в посередницьких ланках. В умовах товарного виробництва промислова продукція по суті і по формі є товаром і проводиться для ринку. Однак колишній порядок планування господарської діяльності був таким, що ринок і його кон'юнктура виробників цікавили мало. Ринок в уявленні багатьох виробничників був поняттям абсолютно абстрактним, вельми розпливчастим, здатним поглинути все, що виробляється; при цьому забувалося, що об'єктивний економічний закон попиту і пропозиції має діяти і в наших умовах.
Важливим вартісним показником, що використовується при аналізі, є показник товарної продукції. До складу товарної продукції входять готові вироби, які реалізуються напівфабрикати, виконані роботи та надані послуги промислового характеру. Показник товарної продукції в більшій мірі, ніж валовий, дозволяє зробити в аналітичному дослідженні перехід до показника реалізованої продукції. В вартісному вираженні дається оцінка валової і товарної продукції сільськогосподарських підприємств, що необхідно і для підрахунку сукупного суспільного продукту. Слід зазначити, що економічна сутність понять В«ВаловаВ» і В«товарна продукціяВ» в сільському господарстві відрізняється деякими особливостями. Ці особливості полягають, по-перше, в тому, що до валового і товарної продукції сільського господарства більше місце займає новостворена, а не перенесена вартість, по-друге, в тому, що до складу товарної продукції включається на практиці не тільки так званий внедеревенскій оборот, але й оборот внутрідеревенскій. Широко застосовуються вартісні показники в торгівлі і громадському харчуванні. У грошовому вимірі виражаються, природно, оптовий і роздрібний товарообіг В»витрати обігу, прибуток, фінансовий стан. Грошовий, вартісної, вимірювач витікає з економічної суті перерахованих категорій; він найбільш, ніж який-небудь інший, виражає особливості ринкової економіки. Натуральні показники використовуються в плановій і обліково-аналітичній практиці всіх підприємств. У промисловості вони застосовуються для кількісної характеристики випущеної і реалізованої продукції в її матеріально-речовинному змісті. Застосування того чи іншого конкретного вимірювача залежить від фізичних властивостей продукції. В сільськогосподарському виробництві ці показники використовуються для натурального вимірювання збору зерна, картоплі, овочів, виходу продукції тваринництва (Молока - в центнерах, худоби - в живій вазі). Кількісно виражається поголів'я тварин (в цілому, за видами і групами); в натуральних показниках характеризуються земельний фонд і його використання. Значення натуральних показників з часом буде зростати. Використання електронно-обчислювальної техніки дозволяє проводити глибокий економічний аналіз в натуральних показниках діяльності промислових, сільськогосподарських, торгових та інших підприємств. Поряд з натуральними показниками в аналітичне практиці використовується та їх різновид - умовно-натуральні показники. Ці показники застосовують при плануванні та аналізі діяльності підприємств, випускають вироби різноманітного асортименту, при використанні натуральних вимірників для узагальнюючої характеристики обсягу виробництва, для порівняльного вивчення випуску всієї продукції за ряд років. Кількісні показники використовуються для вираження абсолютних і відносних величин, характеризують обсяг виробництва і реалізації продукції, його структуру і інші сторони роботи підприємств-Кількісні показники можуть виражатися як у вартісному, так і натуральному вимірниках. Якісні показники використовуються для оцінки випущеної продукції з точки зору се відповідності встановленим вимогам (стандартам, технічним умовам, зразкам), для оцінки економічної ефективності трудових, матеріальних і грошових витрат.
Важливе значення в умовах ринку придбають показники, що характеризує якість роботи торгових підприємств. До якісних показників роботи підприємств оптової та роздрібної торгівлі можна, на наш погляд, віднести наступні:
показники питомої ваги товарів, проданих із застосуванням прогресивних методів торгівлі;
показники, характеризують ритмічність торгівлі всіма товарами, особливо продовольчими, товарами повсякденного попиту;
виконання плану товарообігу по заданій структурі товарів (з урахуванням і внутрішньогрупового асортименту);
повне задоволення попиту покупців на товари (відсутність випадків незадоволеного попиту);
вивчення купівельного попиту і його прогнозування на майбутнє (у зв'язку з явищами сезонності, зміною смаків споживачів, змінами моди, пропозицією нових товарів. виробниками, конструкторськими і моделюючими організаціями);
швидке і культурне обслуговування покупців (відсутність скарг на черги і неуважне відношення);
дотримання вимог санітарного нагляду (особливо в торгівлі продовольчими товарами).
У громадському харчуванні якісними показниками вважаються: ритмічність виробництва і реалізація обідньої продукції; достатній набір страв, допоміжної продукції і покупних товарів в щоденному меню; суворе дотримання рецептури і технології приготування страв; калорійність та поживна повноцінність власної продукції; дотримання санітарних правил при виготовленні та реалізації продукції; швидке та культурне обслуговування населення. Все вищесказане можна віднести до майбутнього, коли виробництво і торгівля будуть економічно нормалізовані; коли ринкове господарство в нашій країні отримає стійкість і придбає цивілізований характер. Величини оптового і роздрібного товарообігу, оборотних коштів, витрат обігу, прибутку - все це об'ємні показники. Питомі показники є вторинними, похідними від відповідних об'ємних показників. Випуск продукції і кількість робітників - об'ємні показники, а відношення першого до другого, тобто виробіток продукції на одного робітника, - питома показник. Широко застосовуються в економічних розрахунках та інші відносні величини, що характеризують виконання бізнес-плану, структуру, динаміку, інтенсивність розвитку. Кожен з розглянутих вище показників має свій певний сенс і своє ...
