МІНІСТЕРСТВО освіти и науки України
Суть кейнсіанської революції в Економічній науці
Рівне-2010
План
Вступ
1. Економічне вчення Дж. М. Кейнса
2. Методологія макроекономічної Теорії Дж. Кейнса
3. Еволюція кейнсіанства
4. Концепція ефективного попиту и теорія державного регулювання економікі
5. Кейнсіансько-неокласичний синтез и Його Представники
Вступ
Світова економічна кризу 1929-1933 рр. з небаченою силою вдарило по всій сістемі рінкової економікі, продемонструвавші безсілля знекровленого монополістічнім пануванням ринкового економічного механізму в її саморегулюванні. Настав годину кінця старої рінкової цівілізації, Яки ґрунтувалась на безмежній конкуренції суб'єктів господарювання.
ЯКЩО неокласичного теорія кінця XIX - початку XX ст. спіралі, Головним чином, на мікроекономічній аналіз, то після глібокої кризи початку 30-х РОКІВ и в ході наступної трівалої депресії з її небаченім рівнем Безробіття постала необхідність іншого - макроекономічного - аналізу, фундатором Якого ставши видатний економіст XX ст., Англійський теоретик Джон Мейнард Кейнс (1883-1946). Доба панування неокласічної Теорії, створеної А. Маршаллом, Дж.Б. Кларком, В. Парето та їх послідовнікамі, закінчілась. Вона віявілась не в змозі передбачіті Виникнення нових суперечностей рінкової системи. На зміну неокласічній Теорії мала прийти Інша, Яка б Більше відповідала новим реаліям економічного життя. Такою теорією й стало Кейнсіанство - економічне вчення Дж.М.Кейнса.
Світова економічна кризу зумов Виникнення нових проблем наукових досліджень, які НЕ Втрата актуальності й доніні, Аджея Основний їх Зміст пролягав у державному регулюванні рінкової економікі. Саме з 30-х РОКІВ беруть Свій початок два основних теоретичних напрями, пов'язані з вірішенням цієї проблеми: економічний дирижизм, уявлень дерло за все кейнсіанством, та економічний лібералізм Більше з такою альтернативні кейнсіанству течією, Як неокласичний теорія з усіма її сучасности варіаціямі - неолібералізмом, монетаризмом ТОЩО.
1. Економічне вчення Дж. М. Кейнса
Із середини 30-х РОКІВ XX ст. кілька десятіліть Розвиток економічної Теорії відбувався Під впливим вчення Джона Мейнарда Кейнса.
Дж. Кейнс (1883-1946) - видатний Англійський економіст, державний діяч, Закінчив университет у Кембріджі, Згідно вікладав у ньому економіку и математику. Співдіректор Англійського банку, голова багатьох урядових комісій и автор проекту Створення Міжнародного валютного фонду (МВФ) i Світового банку реконструкції и развития (СБРР), лорд Англії (за економічні Дослідження). Його Основні праці - "Грошовий обіг и фінанси Індії" (1913 p.), "Трактат про копійчаних реформу" (1923 p.), "Кінець вільного підпріємніцтва "(1926 p.)," Загальна теорія зайнятості, відсотка и грошів "(1936 p.).
З Дж. Кейнс погоджуваліся, Його концепцію уточнювалі ї доповнювалі, її спростовувалі, альо в будь-якому випадка Ніхто Із серйозніх економістів НЕ МіГ пройти повз Ідеї англійського дослідніка.
з'явилися вчення, Що здобуло за ІМЕНЕМ Його творцем Назва В«КейнсіанствоВ», можна датуваті 1936 р., коли Було Опубліковано книгу Кейнса В«Загальна теорія зайнятості, відсотка и грошів В».
Кейнсіанство Набуль світової слави не Тільки у зв'язку з теоретичність побудова и Тлумачення природи економічний явищем, скількі внаслідок своєї головної політико-економічної Настанови - обгрунтування необхідності державного регулювання господарських процесів. Концепція Кейнса склалася після світової кризи 1929-1933 рр. и відображала Загальне розчарування в Концепції, Яка панували раніше, про Ефективна саморегуляцію ринкового господарства.
У центре Увага Дж.Кейнса булі Дві внесок, Що віступають на Перший план самє в періоді Економічних депресій: попиту и Безробіття.
До Кейнса Прихильники різніх Економічних напрямів (крім марксістів) відкріто чі мовчазно поділялі доктрину Ж.Б.Сей: Коженна товаровіробнік продає, щоб купити, отже, пропозиція породжує відповідній Попит и Загальне надвіробніцтво, загальна криза збуту неможліві. Дж.М. Кейнс відкідає В«закон рінківВ» Ж.Б. Сіючи. Оскількі в рінковій економіці Обмін здійснюється не за формулою В«товар - товарВ», а за формулою В«Товар - гроші - товарВ», продавець Може и не стати покупця, бо ним керує НЕ Тільки Попит, а й Прагнення до заощадження. Тому загальна криза збуту ЦІЛКОМ реальна. Кейнс приходити до узагальнення: обсягах національного доходу и Його дінаміка безпосередню визначаються НЕ Ліше факторами Предложения (тобто факторами, від якіх поклади виробництво), а й факторами попиту. Зазначімо, разом Із тім, Що Кейнс не поділяє Концепції множінності факторів виробництва Як творців цінності. ВІН схільній вважаті єдінім фактором, Що створює Цінність, працю (включаючі працю підпріємця), а устаткування, Оборотній капітал ТОЩО - Ліше умів праці.
Кейнс вводити Поняття функцій сукупної Предложения та сукупного попиту. Перша візначається співвідношенням сукупного (для суспільства) витрат и зайнятості. Протяг відносно коротких періодів годині Це співвідношення НЕ змінюється. Друга функція відображає співвідношення очікуваніх доходів підпріємців (у масштабах суспільства) i зайнятості. Смороду Дуже рухліві. Того дінаміка зайнятості покладів, Головним чином, від функції сукупного попиту, Що візначає доходи підпріємців. Точка Перетин двох функцій характеризує обсягах зайнятості. Кейнс назіває її цяткою ефективного попиту.
ефективного попиту, тобто сукупного платоспроможності Попит, Що візначає ступінь зайнятості, поклади від очікуваного рівня споживання та інвестіцій.
Особисте споживання - Це функція приросту доходу. Альо темпи зростання споживання ніжчі за темпами зростання доходу. Кейнс назіває Основним псіхологічнім законом падіння Частки споживання и підвіщення Частки заощадженнях при зростанні доходу. Наслідком цього закону є відносне Зменшення попиту на предмети споживання. Компенсацією такого Зменшення Може буті Тільки зростання інвестіційного попиту, інакше неминучий зростання Безробіття и падіння темпів зростання національного доходу.
Інвестиції в будь-яку Галузь зумовлюють зростання зайнятості, збільшення доходів и споживання НЕ Тільки в Цій Галузі, а й у суміжніх з нею галузях. У свою Черга, Зміни в ціх галузях породжують зростання зайнятості, доходів и попиту в галузях В«іншого порядком В»(за щаблем віддаленості від сфери первинного інвестування). Вінікає ефект мультіплікатора. Поняття мультіплікатора галі до Кейнса (у 1931 р.) Ввів в економічну теорію Річард Фердинанд Кан, Який досліджував Вплив зростання інвестіцій на зайнятість. Кейнс Розглядає мультіплікатор доходу. Величина цього мультіплікатора М поклади від того, Яки Частка споживання в доході. Вона візначається за формулою:
М = 1/1-К,
де К - гранична Схильність до споживання, Що віражається через відношення приросту споживання до приросту доходу.
В результаті пріріст національного доходу Y дорівнює первісному приросту інвестіцій І, помножені на мультіплікатор:
Y = I * (1/1-K).
Головною проблемою, за Кейнсом, слід вважаті перетворення Частина доходу, Що зберігається, в інвестиції. ЯКЩО очікувана прібутковість інвестіцій ніжча від норми відсотка або дорівнює їй, інвестування для власника коштів є безглуздім. Чім більшій розрив Між нормою відсотка й очікуваною прібутковістю капіталовкладень (Кейнс говорити про граничну Ефективність капіталовкладень), тім актівнішім стає процес інвестування.
Кейнс заперечує Поширення уявлення про ті, Що відсоток - ції ціна заощадження. Заощадження роблять Ліше тоді, коли спожи задоволені, тому підвіщення ставки відсотка НЕ стімулює зростання заощадженнях. Відсоток, за Кейнсом, - ції ціна, Якові сплачують за відмову від лікв...
