МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ І НАУКИ
державних освітніх УСТАНОВА
ВИЩОГО ПРОФЕСІЙНОГО ОСВІТИ
В«Кемеровський державний університетВ»
ФАКУЛЬТЕТ ПОЛІТИЧНИХ НАУК І СОЦІОЛОГІЇ
Кафедра економічної теорії
КУРСОВА РОБОТА
на тему: В«Мотивація підприємницької діяльності В»
Виконав студент групи Сл - 063
Мазурак І. Є.
Науковий керівник:
Курбатова М. В., д. е.. н., проф.
Кемерово 2010
Зміст
Введення
Глава 1. Підприємницька діяльність
1.1 Зміст підприємницької діяльності
1.2 Особливості підприємницької діяльності
Глава 2. Структура мотивації підприємницької діяльності
2.1 Теоретичні основи мотивації підприємницької діяльності
2.2 Мотиви підприємницької діяльності та їх види
Висновок
Список літератури
Введення
Підприємницька діяльність (підприємництво) є найважливішим елементом будь-якої ринкової економіки, оскільки вона забезпечує економічне зростання, виробництво зростаючої маси різноманітних товарів, покликаних задовольнити кількісно і, що важливіше, якісно нові потреби суспільства, різних його верств і індивідів. Це - рушійна сила розвитку сучасного ринкового господарства, тому важливо розібратися в різних аспектах підприємництва як соціально-економічного феномена.
Основним двигуном розвитку та оновлення економічного життя на сучасному етапі є ініціатива і творчість підприємців, що здійснюють ту чи іншу діяльність. Виходячи з цього, особливої вЂ‹вЂ‹актуальності набуває дослідження і аналіз мотивації сучасного підприємця зокрема і підприємницької діяльності в цілому.
Ринкова система господарювання, все більше утверджується в Росії, грунтується на підприємницькому типі економічної системи зі збереженням в руках держави регулюючих функцій. В даний час підприємницький тип економічної системи висунув підприємця в число найбільш значимих суб'єктів економічного процесу.
Підприємництво є головною опорою для ринкової економіки країни. Саме тому державні органи намагаються стимулювати розвиток малого та середнього бізнесу, що б у підсумку податкові платежі цих підприємств стали лептою державного бюджету, і відчувався приріст ВВП в економіці країни.
З економічної точки зору передбачається, що господарське дія мотивована економічним інтересом.
Визначальною рисою соціології є сфокусованість на мотивації підприємця до тієї чи іншої господарської діяльності. При такому підході мотивація підприємців перетворюється в соціологічну проблему.
Об'єктом роботи є підприємницька діяльність.
Предметом є мотивація підприємців в їх економічній діяльності.
Мета роботи полягає в теоретичному і методологічному аналізі мотивації підприємницької діяльності.
Для досягнення даної мети передбачається вирішити наступні завдання:
1. Дати визначення підприємницької діяльності та бізнесу;
2. Розглянути структуру підприємницької діяльності;
3. Описати теоретичні та методологічні основи мотивації підприємництва, основні мотиви підприємницької діяльності;
4. Виявити оцінку ефективності підприємницької діяльності.
У даній роботі спробуємо розкрити сутність і зміст поняття підприємництва, виділити особливості підприємницького бізнесу, підприємницьких структур. І визначити загальний стан справ підприємницької діяльності в Росії.
В основу роботи покладені наукові праці Радаева В. В., Халіна С. М., Шевченко І. К.
Глава 1. Підприємницька діяльність: поняття, структура
1.1 Підприємництво і бізнес
Спочатку проблема підприємництва була поставлена ​​політичною економією як проблема пояснення джерел економічного зростання і природи прибутку (термін В«підприємництвоВ» введений Р. Кантільон у XVIII ст.). Визначення підприємця як власника капіталу панує в працях класиків політичної економії - Ф. Кене, А. Сміт. При цьому у Ж. Тюрго, а пізніше у німецьких істориків (В. Рошер, Б. Гільдебранд) він не тільки управляє своїм капіталом, але і суміщає функції власника з особистим продуктивною працею.
З часом підприємця все рідше ототожнюють з капіталістом. Ж.Б. Сей і Дж.С. Мілль розглядають підприємця як організатора виробництва, який не обтяжений правами власності. Функціональне розмежування між власником і підприємцем проводить К. Маркс. Неокласики - А. Маршалл, Л. Вальрас, К. Менгер, Ф. Візер дають визначення підприємця як менеджера.І з тих пір нейтральність по відношенню до володіння власністю стає звичайним елементом більшості теорій підприємництва - класичних (Й. Шумпетер) і сучасних (А. Коул, П. Дракер) [1].
Підприємництво є сферою професійної діяльності особливої вЂ‹вЂ‹групи людей - підприємців. Підприємець є самостійним економічним агентом, діючим на свій власний страх і ризик і під свою відповідальність, в тому числі і матеріальну. Він повинен володіти правами на використання функціонуючого капіталу, скажімо, В«пучкомВ» з чотирьох прав:
1) права володіння, тобто права виключного фізичного контролю над благами;
2) права використання, тобто права застосування корисних властивостей благ для себе;
3) права управління, тобто права вирішувати, хто і як буде забезпечувати використання благ;
4) права на дохід, тобто права володіти результатами від використання благ.
Щоб отримати можливість використовувати зазначені права, він повинен сплатити повного власнику відчуження цих прав на його користь (наприклад, у вигляді орендної плати). Крім цього, потрібно ще й певного розміру оборотний капітал (Наприклад, витрати на сировину, матеріали, робочу силу тощо). Приступаючи до підприємницької діяльності (або до видозміни колишньої діяльності), підприємець повинен вирішити одвічні проблеми ринкової економіки: що виробляти, як виробляти, для кого виробляти?
Найбільш типове і ємне визначення підприємництва дано в роботі американських вчених Р. Хизрич і М. Пітерса: В«Підприємництво - це процес створення чогось нового, володіє цінністю; процес, який поглинає час і сили, передбачає прийняття на себе фінансової, моральної та соціальної відповідальності; процес, що приносить грошовий дохід та особисте задоволення досягнутим В»[2].
Істотне значення у розвиток теорії і практики підприємництва внесли видатні зарубіжні вчені-економісти: Ф. Хайєк, Й. Шумпетер та П. Дракер, а також російські вчені, що присвятили наукові дослідження цих проблем: А.І. Агєєв, А.В. Бусигін, В.В. Радаєв, Ю.М. Осипов, М.Г. Лапуста, А.Г. Поршнєв та ін
Велике теоретичне і практичне значення має точка зору П. Дракера про сутності понять В«підприємницька економікаВ», В«підприємницьке суспільство В»,В« підприємницьке управління В». Він досліджує проблеми формування підприємницького середовища, мотивації підприємців, умов здійснення ними свого бізнесу.
П. Дракер вважає, що підприємництво засноване на економічній і соціальній теоріях, згідно яким зміна - цілком нормальне і природне явище. Нові ідеї якраз і складають смислову основу терміна В«підприємництвоВ», тому підприємницької завданням є В«творче руйнуванняВ». Підприємців, підкреслює П. Дракер, відрізняє інноваційний тип мислення. І далі - підприємницьким є підприємство не тому, що воно нове, і не тому, що воно невелике (дрібне), хоча і швидко розвивається, а тому, що в основі його діяльності лежить усвідомлення того факту, що випускаються вироби мають індивідуальні характеристики, попит на них зріс до такої ступеня, що утворилася В«ринкова нішаВ», а нова техніка робить можливим перетворення складних операцій в науковий процес. [3]
Визначення підприємця у інституціональної ...
