План роботи
Вступ
1. Особливості державного регулювання Ринку праці:
1.1 Характеристика Ринку праці
1.2 Заходь державного регулювання Ринку праці
2. Напрями прямого економічного впливим держави на Розвиток Ринку праці в Україні
Висновок
Список використаної літератури
Вступ
ринок праця державне регулювання
Тема роботи: Державне регулювання Ринку праці.
Мета роботи: візначіті Поняття Ринку праці та державного регулювання Ринку праці; охарактеризувати заходь державного регулювання Ринку праці; описати напрями прямого економічного впливим держави на Розвиток Ринку праці в Україні.
Державне регулювання економікі становіть Своєю Головною ціллю Дотримуватись інтересі держави, суспільства в цілому, соціально незахіщеніх верств населення, не забуваючі при цьому про права та свободи особістості. Держава слідкує за тім, щоб у умів економічної свободи суспільні інтересі НЕ булі утіснуті устремліннямі та інтересамі Окрема регіонів, соціальніх груп, Галузо, монополій, підпріємців, приватність ОСІБ. Державне регулювання спрямоване на захист інтересів майбутніх поколінь, охорону НАВКОЛИШНЬОГО середовища, застереження її забруднення, загібелі природи.
Існують, застосовуються різноманітні форми державного регулювання економікі, основними з якімі являються: безпосереднє Державне управління, податкова, грошово-кредитне, бюджетні, цінове, соціальне регулювання, соціальне страхування, регулювання умів праці, трудових відносін, оплати праці, державне антимонопольне регулювання та Інші.
Державне регулювання Ринку праці звичайна здійснюється за допомог державного законодавства про працю та зайнятість. Таке законодавство покликане забезпечуваті охорону праці, дотримання трудових контрактів, мінімальну заробітну плату, виплату допомог з Безробіття. Держава кож має право встановлюваті тарифи оплати праці. Воно пріймає на собі навчання безробітніх.
1. Особливості державного регулювання Ринку праці
1.1 Характеристика Ринку праці
Важливим групу об'єктів державного регулювання становляит ринок праці України та її регіонів, а кож зайнятість населення.
Ринок праці - ції соціально-економічна підсістема в сістемі ринкових відносін, Що базується на збалансованості попиту й Предложения робочої сили, основних важелі регулювання якої є ціна робочої сили.
Основним Показники оцінювання Ринку праці є співвідношення Між наявний вільнімі Робочий місцямі та кількістю ОСІБ, які шукають роботу. Така складаний соціально-економічна підсістема, Як ринок праці, в Україні Тільки почінає формуватіся.
Зважаючі на Особливості суспільно-економічного роз В¬ витку ринок праці в Україні набірає спеціфічніх ознайо, якіх НЕ мают Країни Зі стійкімі ринковий відносінамі и ті з них, Що розпочалі регулюваті ці Відносини. До таких особливая належать:
- Довгострокова (Протяг Формування кількох поколінь) існування суспільства в умів гарантованого, а то й примусового Залучення до праці;
- неготовність державних структур (від законодавця до Урядового віконавця найніжчого державного органу) бачіті в безробітному об'єкт ЗАХИСТУ та піклування з боку держави;
- нездатність Частина громадян оцініті пропоновану роботу Як вищу соціальну гарантію и їхнє Прагнення будь-Якою ціною "відпочіті" за рахунок допомог по безробіттю;
- залежність роботодавця (здебільшого керівника державного підпріємства) від суспільного Глянь, згідно з яким негативно трактується стан Безробіття та стійбища безробітного. Це негативно впліває на державну політіку зайнятості в Україні, спеціфічно позначається на проблемі Безробіття та її соціальніх наслідках.
Згідно з теорією рінкової економікі "безпечності" для суспільства Рівень Безробіття становіть 2-6 %, Однак Це передбачає Рівень повної зайнятості, тобто природний Рівень Безробіття, коли кількість ОСІБ, які шукають роботу, дорівнює кількості вільніх робочих місць. Безробіття в цьому разі вінікає внаслідок того, Що професійно-кваліфікаційна структура (структура Безробіття) не відповідає пріродній плінності.
У США, Наприклад, природний Рівень Безробіття становіть 5-6%. Це означає, Що економіка цієї Країни, в якій сукупного робоча сила досягає 121 млн. ОСІБ, спроможна утрімуваті 6-7 млн. незайнятіх, до того ж існує кож невізначена кількість вільніх робочих місць.
1.2 Заходь державного регулювання Ринку праці
Державне регулювання Ринку праці спрямованих на Досягнення раціонального в конкретних соціально-економічних умов рівня зайнятості, найбільшої відповідності професійній структурі займаною робочих місць, пом'якшення НАСЛІДКІВ Безробіття.
Державні заходь, Що вплівають на величину и структуру попиту на робочі силу, - Створення нових робочих місць за рахунок скорочення робочого дня на Вже існуючіх робочих місцях.
Адміністратівні заходь Загальної спрямованості зводяться до регулювання режиму роботи и відпочинку. Державні органи законодавчо встановлюються, Як правило, Максимальна трівалість робочого тижня. Ця величина безпосередню впліває на число робочих місць: скорочення максімальної трівалості робочого тижня, прізведе до утворення Додатковий робочих місць. Застосування цієї мірі в Сучасний умів України потребує певної обережності. З одного боку, вон дозволяє знізіті Рівень Безробіття для тихий, Що галі Працюють и зменшіті існуюче Безробіття, з іншого боку, Може негативно позначітіся на ефектівності економікі в цілому.
Серед спеціалізованіх адміністратівніх заходів регулювання, Що пошірюють свою дію на окремі групи населення, слід віділіті квотування робочих місць для інвалідів. Цей ЗАХІД, природно віклікає негативні відношення роботодавців, оскількі зобов'язує їх прійматі на роботу ОСІБ, які НЕ володіють достатності кваліфікацією и досвідом або Що мают обмеження за станом здоров'я. Тому ця захисна адміністратівна міра звичайна доповнюється економічною Заохочувальний дією на підпріємців, які надають роботу данім групам людей. Сюди дерло за все відносяться Різні пільгі, виплата субсідій.
Слід згадаті Дещо нетрадіційну адміністратівну міру ЗАХИСТУ молоді за допомог зниженя, Як не дивно, в Певної випадка віку виходу на пенсію через старість. Подібні мірі мают ефект в Швеції, Іспанії.
Серед Загальна Економічних заходів державного регулювання віділімо допомог у відкрітті підпріємств, Державні субсидії на Розширення виробництва, Відкриття нових державних підпріємств, надання державних замовлень промісловості в Період спадів, організацію суспільних робіт.
Сприяння в організації власної справи, Що надається службами зайнятості, включає Як Надання консультаційної и матеріальної допомоги, так и допомог у відборі и підготовці працівніків для знов побудованої фірмі. Допомозі в організації власної справи слід пріділяті особливая Увага, тому Що це пов'язана не Ліше з працевлаштуванням людини, охочої організуваті свою праворуч, альо и з створенням нових робочих місць. Відносно Конфіденційність підпріємців держава вікорістовує Різні заходь, стімуліруючі їх розшірюваті Своє виробництво, причому там, де вінікає гостра необхідність в Додатковий робочих місцях.
У чіслі Економічних спеціалізованіх заходів особлива УВАГА в розвинення країнах надається створеня підпріємств так званої захіщеної зайнятості - спеціалізованіх підпріємств для інвалідів. Це Ще один приклад захисних регулювання. Такі підпріємства Менш конкуретноспроможні, чім звічайні, Із-за нізької продуктівності праці, тому вімагають фінансової підтрімкі з боку держави. Альо смороду дають інвалідам можлівість працюваті, тому розглядаються Як ефективна міра для працевлаштування даної соціально уразлівої групи.
Організація суспільних робіт - спосіб Створення Тимчасових робочих місць для тих, хто НЕ знайшов собі застосування на ринку праці. Цей Захід на...
