ЗМІСТ
ВСТУП
1. Причини економічної кризи
2. Економічні кризи та циклічний розвиток економіки
ВИСНОВОК
ЛІТЕРАТУРА
ВСТУП
Існує точка зору, що кризи є характерною рисою капіталістичного способу виробництва і повинні бути відсутні при соціалістичному. У минулому малися навіть такі теоретичні положення, що при соціалізмі не існують кризи - є тільки В«труднощі ростуВ».
Поняття кризи найтіснішим чином пов'язане і з поняттям ризику, яке в тій чи іншій мірою впливає і на методологію розробки будь-якого управлінського рішення. Виключіть з управління припущення і очікування кризи - і пропаде гострота сприйняття ризику і стануть несподіваними (і від цього ще більш важкими) не тільки кризові ситуації, але й цілком звичайні помилки.
Соціально-економічна система в будь-якому своєму вигляді і будь-якій формі, будь то громадська організація, фірма або підприємство, має дві тенденції свого існування: функціонування та розвиток.
Функціонування - Це підтримку життєдіяльності, збереження функцій, що визначають її цілісність, якісну визначеність, сутнісні характеристики.
Розвиток - Це придбання нової якості, що зміцнює життєдіяльність в умовах мінливого середовища.
Функціонування соціально-економічної системи характеризує обов'язкова наявність предмета праці, засобів праці і людини, що здійснює трудову діяльність. При цьому функціонування соціально-економічної системи можливе лише при визначеному відповідно цих ознак: засоби праці можуть змінювати його предмет, людина повинна володіти засобами праці, результат повинен відповідати інтересам і потребам людини. Все це умови функціонування.
Розвиток характеризує зміни предмета, засобів праці і людини. Критерієм цих змін є поява нової якості, що зміцнює стабільність і гармонійність функціонування соціально-економічної системи або створює принципово нові умови її функціонування. Фактом розвитку є підвищення продуктивності праці, зміна її характеру, виникнення нової технології. При цьому, звичайно, змінюються і умови функціонування соціально-економічної системи. Функціонування і розвиток найтіснішим чином взаємозалежні один з одним, відображають діалектичну єдність основних тенденцій соціально-економічної системи. Цей зв'язок можна бачити в її характеристиках і показниках (рис. 1.1).
Рис. 1.1. Виникнення небезпеки кризи в соціально-економічній системі (організації)
1. причини економічної кризи
економічний криза циклічність
Криза - це крайнє загострення протиріч у соціально-економічній системі, загрозливе її життєстійкості в навколишньому середовищі.
Причини кризи можуть бути різними. Вони поділяються на об'єктивні, пов'язані з циклічними потребами модернізації і реструктуризації, і суб'єктивні, відображають помилки і волюнтаризм в управлінні, а також природні, характеризують явища клімату, землетрусу та ін
Причини кризи можуть бути зовнішніми і внутрішніми. Перші пов'язані з тенденціями і стратегією макроекономічного розвитку чи навіть розвитку світової економіки, конкуренцією, політичною ситуацією в країні, другі - з ризикованою стратегією маркетингу, внутрішніми конфліктами, недоліками в організації виробництва, недосконалістю управління, інноваційною й інвестиційною політикою.
Якщо розуміти криза таким чином, то можна констатувати, що небезпека кризи існує завжди, що його необхідно передбачати і прогнозувати.
В розумінні кризи велике значення мають не тільки його причини, але і різноманітні наслідки: можливе відновлення організації чи її руйнування, оздоровлення чи виникнення нової кризи. Наслідки кризи можуть вести до різких змін чи м'якого тривалого і послідовного виходу. Різні наслідки кризи визначаються не тільки її характером, але й антикризовим управлінням, яке може пом'якшувати кризу або загострювати його.
Наслідки кризи можуть призвести до різких змін чи м'якого, тривалого і послідовному виходу з нього.
Рис. 1.2. Причини криз
Кризові зміни в розвитку організації бувають довгостроковими і короткостроковими, якісними і кількісними, оборотними і необоротними.
Різні наслідки кризи визначаються не тільки її характером, але й характером антикризового управління, яке може чи пом'якшувати, або загострювати кризу. Можливості управління в цьому відношенні залежать від мети, професіоналізму, мистецтва управління, характеру мотивації, розуміння причин і наслідків, відповідальності (рис. 1.3).
Під багатьох випадках рятує ентузіазм. Але ентузіазм не може давати тривалого ефекту, хоча виключати його з програми антикризового управління не слід. При цьому треба розуміти, що ентузіазм буває різним за своїми джерелами, національних особливостей, традицій культури і т. д. Якщо ентузіазм використовується для прикриття грубих помилок і корисливих цілей, але не сприяє зняттю кризових напруг.
Економічний криза (др.-греч. Krisis - поворотний пункт) - серйозні порушення в звичайній економічної діяльності. Однією з форм прояву кризи є систематичне, масове накопичення боргів і неможливість їх погашення в розумні терміни. Причину економічних криз часто вбачають у порушенні рівноваги між попитом і пропозицією на товари та послуги.
Основні види - криза недовиробництва (дефіцит) і криза перевиробництва.
Криза недовиробництва, як правило, викликається позаекономічними причинами і пов'язаний з порушенням нормального ходу (економічного) відтворення під впливом стихійних лих або політичних дій (різних заборон, воєн і т. п.)
Криза надвиробництва характеризується наявністю великої кількості товарів, які перевищують попит споживачів. Зазвичай виникає через невиявлення сукупного попиту і неможливості в умовах вільного ринку планування сукупного виробництва. У підсумку для конкретного виробника зазвичай невідомо, чого і скільки потрібно ринку. Перші великі кризи подібного роду проявилися в Англії в XVII столітті.
З розвитком ринкової індустріальної економіки кризи надвиробництва придбали циклічний характер і на сьогодні складають одну з фаз економічного циклу.
2. ЕКОНОМІЧНІ КРИЗИ І циклічне РОЗВИТОК ЕКОНОМІКИ
Можливість і необхідність виникнення економічних криз визначаються суперечностями між виробництвом і споживанням товарів. У міру розвитку ринкової економіки, товарного та грошового обігу збільшується ймовірність загострення цієї суперечності.
Поділ праці, розвиток спеціалізації і кооперації загострюють протиріччя між виробництвом і споживанням. Це протиріччя виявляється також у розриві виробництва і споживання як у часі, так і в просторі. Загострення протиріччя стає не тільки помітним, але і регулярним і протікає як періодично наступаючі економічні кризи.
Суперечність між виробництвом і споживанням - головна, але не єдина причина економічних криз. Витоками економічних криз є комплекси протиріч, які накопичуються й загострюються в різноманітних процесах економічного розвитку. Багато суперечності і їх загострення можна передбачити, але не завжди можна повністю їх усунути. Зміна потреб та інтересів людини, а отже, і попиту на ті чи інші види продукції, природно і закономірно. Виробництво до певної міри є інертним і може лише періодично перебудовуватися. Науково-технічний прогрес, який визначає виникнення нових технологій, також має імпульсивний характер: накопичення потенціалу нових відкриттів і - реалізація його в технологічних рішеннях; він же, на думку багатьох фахівців, визначає і тривалість циклів.
Але безпосередніми причинами економічних криз можуть бути різноманітні події не лише економічного, а й соціально-політичного характеру. В цьому виявляється зв'язок економіки і соціально-політичному житті суспільства...
