Введення
Зовнішньоекономічна діяльність підприємств являє собою сферу господарської діяльності, пов'язану з міжнародною виробничою та науково-технічною кооперацією, експортом та імпортом продукції, виходом підприємства на зовнішній ринок.
Зовнішньоекономічну діяльність вправі здійснювати об'єднання, підприємства та організації промисловості, сільського господарства, переробних галузей агропромислового комплексу, транспорту, зв'язку, будівництва, навчальні установи, туристично-екскурсійні організації, комерційні структури, торгово-посередницькі організації і т.д.
Однією з найважливіших сфер діяльності російських підприємств на сучасному етапі є саме зовнішньоекономічна.
До падіння адміністративно-командної системи економіка держави являла собою замкнутий механізм. Довгі роки органами влади проводилася політика автаркії, що була гальмом економічного і технічного прогресу. При такій політиці вітчизняні підприємства не потребували у виході на зовнішні ринки, і розвиток зовнішньоекономічної діяльності не представляло для них інтересу. Після падіння В«залізної завіси В»у підприємств з'явилися можливості використання переваг зовнішньоекономічних зв'язків, а також входження в світовий процес інтеграції та кооперації виробництва. Вітчизняні підприємства стали проявляти активність у зовнішньоекономічній діяльності.
В результаті цього виникла об'єктивна необхідність у вивченні зовнішньоекономічної діяльності. Адже для найбільш ефективного її здійснення дуже важливо володіти достатніми теоретичними і практичними знаннями в цій області, яких, до жаль, не є у багатьох керівників на російських підприємствах.
Зовнішньоекономічна діяльність почала активно вивчатися тільки в кінці 80-х початку 90-х років, коли планова економіка зжила себе і зруйнувався В«залізна завісаВ». До цього часу вона не представляла інтересу для вивчення, так як вітчизняні підприємства здійснювали свою діяльність тільки в масштабах нашої країни і не потребували у виході на зовнішні ринки. Зараз ситуація докорінно змінилася.
На сьогоднішній день в структурі зовнішньоекономічної діяльності Російської Федерації, як і у всій економіці країни, відбуваються глибокі зміни.
Якщо раніше зовнішньоекономічна діяльність, а значить і імпорт товарів і послуг, була монопольною сферою діяльності держави, то сьогодні ситуація змінилася: Російська Федерація пішла шляхом лібералізації зовнішньої торгівлі, відкривши вільний доступ до участі в ній підприємств, організацій та інших господарюючих суб'єктів.
Саме це і відбувається у зовнішньоекономічних відносинах на сучасному етапі, а саме:
В· розширення прав галузевих міністерств і відомств підприємств, об'єднань, організацій по виходу на зовнішній ринок;
В· розширення числа учасників зовнішньоекономічної діяльності;
В· формування стабільної нормативної бази зовнішньоекономічної діяльності.
Російські підприємства і фірми в даний час мають можливість самостійно здійснювати зовнішньоекономічні операції і несуть відповідальність за організацію та управління своєю зовнішньоекономічною діяльністю. Організовуючи її, вони зобов'язані чітко визначати, які службові підрозділи виконують ті чи інші функції по здійсненню зовнішньоекономічних операцій і яким чином координується їх зовнішньоекономічна робота. Управління зовнішньоекономічною діяльністю на рівні фірми передбачає вирішення таких найважливіших завдань, як розробка стратегічних напрямів зовнішньоекономічної політики та поведінки фірми на зарубіжних ринках, складання планів зовнішньої торгівлі і формування оптимальної структури органів управління зовнішньоекономічною діяльністю, її координація з іншими видами роботи фірми, облік і контроль ефективності операцій на зовнішніх ринках, інформаційне забезпечення рішень в області економічних відносин з іноземними партнерами.
Розвиток зовнішньоекономічної діяльності дає підприємству нові можливості, такі як використання переваг міжнародної кооперації виробництва та свобода в прийнятті рішень для здійснення своїх виробничих завдань. Для російських підприємств це такі завдання, як:
В· вільний вибір виробничих ресурсів з опорою на можливості світового ринку;
В· свобода вибору напрямків і форм реалізації виробленої продукції з максимальною прибутковістю;
В· свобода вибору виробничого партнера по кооперації, в найбільшою мірою відповідає економічним інтересам підприємства;
В· свобода вибору шляхів і можливостей підвищення технічного рівня виробництва та конкурентоспроможності виробленої продукції, зміцнення експортного потенціалу;
В· включаючись в міжнародну кооперацію виробництва, підприємство стає учасником міжнародного відтворювального процесу як єдиного цілого, окремі елементи якого взаємопов'язані і взаємозалежні. Це створює основу для економічної стабільності окремих його ланок.
У зв'язку з цим, тема даного дослідження представляється досить актуальною і потребує у вивченні.
Мета дипломної роботи - виявити особливості та проблеми організації і управління зовнішньоекономічною діяльністю ТОВ В«ПорталВ», визначити результативність зовнішньоекономічної діяльності підприємства та розробити заходи щодо підвищення ефективності в сучасних економічних умовах.
Об'єктом дослідження є зовнішньоекономічна діяльність ТОВ В«ПорталВ».
Предметом дослідження є оцінка ефективності здійснення зовнішньоекономічних операцій працівниками ТОВ В«ПорталВ».
В роботі активно використовувалися методи маркетингового дослідження, а також специфічні прийоми і методи економічного аналізу.
На основі аналізу виробничо-господарської діяльності компанії був розроблений комплекс заходів з удосконалення організації імпортних операцій на ТОВ В«ПорталВ». Результатом їх впровадження стане більш ефективна робота, розширення сфери діяльності підприємства на зовнішніх ринках. У свою чергу, це дозволить поліпшити конкурентоспроможність продукції, а отже, сприятиме збільшенню ефективності зовнішньоекономічної діяльності ТОВ В«ПорталВ».
В процесі виконання роботи мною були використані різний різні бібліографічні джерела: нормативні акти, наукова і навчальна література, мережеві джерела, внутрішньофірмові документи ТОВ В«ПорталВ».
У першій чолі була розглянута зовнішньоекономічна діяльність російських і зарубіжний підприємств. Вивчено особливості включення національних економік у світовій ринок на прикладі розвинутих країн та Китайської Народної Республіки. Так само озвучені тенденції та проблеми розвитку економік російських підприємств та шляхи їх рішення.
Друга глава була присвячена аналізу зовнішньоекономічної діяльності на підприємстві ТОВ В«ПорталВ». Вивчена виробничо-господарська діяльність, організація ЗЕД і проведена оцінка фінансового стану підприємства.
І, нарешті в третьому розділі описуються основні напрямки вдосконалення ЗЕД на підприємстві, а саме поліпшення зовнішньоекономічної політики та оновлення структури управління зовнішньоекономічними зв'язками.
1. Становлення та розвиток зовнішньоекономічної діяльності підприємств: зарубіжний досвід і російська практика
зовнішньоекономічний світовий ринок підприємство
1.1 Зовнішньоекономічна діяльність підприємств в розвинених країнах
Підсистема розвинених капіталістичних країн займає панівне становище в світовому господарстві. До них відносяться 28 держав, що входять до ОЕСР. Всі вони, за винятком Японії та Південної Кореї, є європейськими чи похідними від Західної Європи. Їх відрізняють єдиний в соціально-економічному плані відтворювальний процес у рамках національних господарств, інтенсивний тип розвитку економіки, високий рівень розвитку продуктивних сил. У країнах цієї підсистеми проживає 15,6% населення світу, але вона зосереджує переважну частину економічного і наук...
