Введення
Керівництво підприємством починається з вирішення питань: що виробляти, скільки, за якою ціною продавати?
У нових економічних умовах, що визначаються ринковими відносинами, підприємства організують виробництво і збут продукції з метою задоволення потреб ринку і отримання прибутку.
Виробнича потужність є вихідним пунктом планування виробничої програми підприємства. Вона відображає потенційні можливості об'єднань, підприємств, цехів з випуску продукції.
Метою курсової роботи є вивчити питання, що стосуються програми випуску продукції та виробничої потужності, необхідні для вироблення управлінських рішень.
Головними завданнями є:
В· Вивчити сутність і принципи планування
В· Розкрити методи планування
В· Розглянути методологічні основи планування
В· Побачити основні риси виробничої структури підприємства
1. Розробка виробничої програми підприємства
1.1 Сутність і принципи планування
Економічне планування на підприємстві - це спосіб моделювання розвитку підприємства, показників середовища його діяльності: виробництва і поставок продукції і цін, витрат і результатів, грошових потоків та ефективності функціонування.
Результат планування - оформлений та затверджений керівництвом підприємства план.
План - це розроблений на певний період процес реалізації заходу (виду діяльності, технології, розвитку підприємства), що включає його мету, зміст і показники.
Планування на підприємстві підпорядковане цільовим установкам (орієнтирам), які поряд з кінцевою метою максимального вилучення прибутку включають і інші, наприклад:
В· Збільшення обсягу і поліпшення структури продажів;
В· Підвищення ефективності продукції, що випускається, її номенклатури та асортименту;
В· Підвищення технічного рівня продуктивних фондів і технологічних процесів;
В· Зниження негативного впливу підприємства на навколишнє середовище і ліквідація його наслідків;
В· Поліпшення структури капіталу;
В· Поліпшення оплати праці та підвищення його ефективності;
В· Підвищення ефективності використання природних і матеріальних ресурсів і т.д.
Таким чином, сутність планування полягає в науковому обгрунтуванні майбутніх економічних цілей розвитку і форм господарської діяльності, виборі найкращих способів їх здійснення на основі найбільш повного виявлення необхідних ринком видів, обсягів і термінів випуску товарів, виконання робіт і надання послуг і встановленні таких показників їх виробництва, розподілу та споживання які при повному використанні обмежених виробничих ресурсів можуть привести до досягнення очікуваних у майбутньому якісних та кількісних результатів.
Процес планування проходить зазвичай кілька стадій (етапів). Прийнято виділяти чотири основних етапи планування: розробка загальних цілей, визначення конкретних завдань, вибір основних шляхів і засобів їх досягнення, контроль за їх виконанням.
У теорії планування виділяють наступні принципи планування (по А. Файолю): єдності, безперервності, гнучкості, точності. Р. Акофф пізніше обгрунтував ще один ключовий принцип планування - принцип участі.
Принцип єдності зумовлює системність планування, що означає існування сукупності структурних елементів об'єкта планування, що перебувають під взаємозв'язку і підлеглих єдиному напрямку їх розвитку, орієнтованого на загальні цілі. Єдиний напрямок планової діяльності, спільність цілей всіх елементів підприємства стають можливими у рамках вертикальної єдності підрозділів, їх інтеграції.
Принцип безперервності планування грунтується на використанні взаємозв'язку елементів і одночасності внесення змін плану по горизонталі і вертикалі управління.
Регулювання і координація в управлінні процесами планування грунтуються на загальних аксіоматичних правилах:
В· Не можна планувати ефективно, якщо на даному рівні управління планування не пов'язане з плануванням функціональних служб (управлінь, відділів, секторів);
В· Будь зміни в планах одного з підрозділів повинні бути відображені у планах інших по лініях (каналах) взаємозв'язків.
На кожному рівні управління здійснюється інтеграція планової діяльності, і кожний план вищого рівня управління є інтегрованим і більш розширеним (Але менш деталізованим), ніж план нижчого рівня. План функціонального підрозділи на одному рівні управління є складовою частиною загального плану даного рівня.
Передумовами безперервності планування є:
В· Невизначеність і мінливість зовнішніх факторів виробничої, господарської і фінансової діяльності підприємства;
В· Мінливість внутрішніх факторів виробництва, стратегічних цілей, цінностей і можливостей підприємства.
Принцип гнучкості планування пов'язаний насамперед із включенням до методи і процеси планування можливостей внесення змін. Для здійснення принципу гнучкості плану повинні складатися так, щоб в них можна було вносити зміни, пов'язувати їх мінливими внутрішніми і зовнішніми умовами.
Кожен план повинен складатися із заданим ступенем точності, адекватної невизначеності зовнішнього середовища. Іншими словами, плани повинні бути конкретизовані і деталізовані в тій мірі, в якій дозволяють умови діяльності підприємства. Точність планування пов'язана як із визначенням загального та локальних періодів розробки плану підприємства, так і з вимогами деталізації планів та якістю виконавців - розробників плану.
Принцип участі означає, що кожен працівник підприємства в певній мірі ставати учасником планової діяльності незалежно від посади і виконуваної ним функції. Планування, засноване на принципі участі, називаю партисипативного. [2, 88]
1.2 Методи та етапи планування
В Залежно від головних цілей або основних підходів використовуваної інформації, нормативної бази, застосовуваних шляхів отримання та узгодження тих чи інших кінцевих планових показників прийнято розрізняти наступні методи планування: експериментальні, нормативні, балансові, розрахунково-аналітичні, програмно-цільові, звітно-статистичні, економіко-математичні та інші.
Розрахунково-аналітичний метод заснований на розчленовуванні виконуваних робіт і угрупуванні використовуваних ресурсів за елементами і взаємозв'язку, аналізі умов найбільш ефективного їх взаємодії і розробці на цій основі проектів планів.
Експериментальний метод - це проектировка норм, нормативів і моделей планів на основі проведення і вивчення вимірів і дослідів, а також обліку досвіду менеджерів, плановиків та інших фахівців.
Звітно-статистичний метод полягає в розробці проектів планів на основі звітів, статистики та іншої інформації, характеризує реальний стан і зміна характеристики діяльності підприємства. У процесі планування жоден з розглянутих методів не застосовується в чистому вигляді. Основне завдання планування - розробка заходів, які необхідно виконати сьогодні для того, щоб підприємство могло ефективно працювати в майбутньому. Тому засоби й методи обгрунтування планових рішень є сполучною ланкою між сьогоденням і майбутнім. Вони в значною мірою визначають науково-технічний рівень планування та якість планів.
У плануванні під методом звичайно розуміється технічний прийом, процедура або інший інструмент, що має істотне значення для успішного виконання того чи іншого завдання.
Вітчизняна і зарубіжна теорія і практика планування розташовують багатим інструментарієм, який дозволяє вирішувати широке коло різних питань. Із загальноприйнятої точки зору планові працівники підприємств і об'єднань можуть не бути фахівцями в області всіх методів, застосовуваних у процесі планування. Тим не менш, вони повинні мати загальне уявлення про ці методи, знати їх сутність, переваги і недоліки, область застосування.
Слід зазначит...
