Теми рефератів
Авіація та космонавтика Банківська справа Безпека життєдіяльності Біографії Біологія Біологія і хімія Біржова справа Ботаніка та сільське гос-во Бухгалтерський облік і аудит Військова кафедра Географія
Геодезія Геологія Держава та право Журналістика Видавнича справа та поліграфія Іноземна мова Інформатика Інформатика, програмування Історія Історія техніки
Комунікації і зв'язок Краєзнавство та етнографія Короткий зміст творів Кулінарія Культура та мистецтво Культурологія Зарубіжна література Російська мова Маркетинг Математика Медицина, здоров'я Медичні науки Міжнародні відносини Менеджмент Москвоведение Музика Податки, оподаткування Наука і техніка Решта реферати Педагогіка Політологія Право Право, юриспруденція Промисловість, виробництво Психологія Педагогіка Радіоелектроніка Реклама Релігія і міфологія Сексологія Соціологія Будівництво Митна система Технологія Транспорт Фізика Фізкультура і спорт Філософія Фінансові науки Хімія Екологія Економіка Економіко-математичне моделювання Етика Юриспруденція Мовознавство Мовознавство, філологія Контакти
Українські реферати та твори » Экономика » Показники використання робочого часу

Реферат Показники використання робочого часу

Категория: Экономика
Зміст

Введення

1. Показники використання робочого часу

2. Розрахунковий розділ

2.1 Завдання 1

2.2 Завдання 2

Висновок

Список використаних джерел


Введення

Трудовий потенціал підприємства служить основним джерелом і вихідним принципом розвитку організації. У зв'язку з цим управління трудовими ресурсами є універсальної завданням і основною функцією керівника, який управляє тими співробітниками, яким він делегував повноваження, задачі, компетентність.

Від рівня ефективності використання трудових ресурсів підприємства залежать темпи розвитку промислового виробництва, збільшення заробітної плати і доходів, розміри зниження собівартості продукції.

Одним з найважливіших елементів управління трудовими ресурсами є якість використання робочого часу персоналом підприємства.

Актуальність дослідження показників використання робочого часу на сучасному етапі розвитку національної економіки обумовлена ​​що відбуваються перетвореннями суспільного ладу, реорганізацією форм власності, заміною адміністративних методів управління економічними, переведенням економіки на ринкові відносини. Всі ці обставини надають якісно новий зміст процесу формування трудових ресурсів, а, отже, і якості використання робочого часу.

Основним завданням аналізу використання робочого часу є знаходження слабких місць у виробництві, пов'язаних з використанням робочої сили, а його метою - вироблення таких рекомендацій, які не дозволять підприємству зниження обсягу та якості випускається їм продукції. Правильна оцінка господарської діяльності дозволяє встановити найбільш дієвий, відповідне витраченому праці, матеріальне заохочення, виявити наявні резерви, які не були враховані плановим завданням, визначити ступінь виконання завдань і на цій основі визначати нові завдання, орієнтувати трудові колективи на прийняття більш напружених планів.

Метою роботи є дослідження показників використання робочого часу, а також дослідження залежності між кількістю інвентарних одиниць встановленого обладнання і фондом оплати праці за допомогою кореляційно-регресійного методу; дослідження даних про економічну діяльність підприємств нафтогазової промисловості регіону.


1. Показники використання робочого часу

Робочий час є частина календарного часу, що витрачається на виробництво продукції або виконання певного виду робіт. Для характеристики його використання застосовують спеціальні показники. Вихідним служить показник календарного фонду часу - число календарних днів місяця, кварталу, року, що припадають на одного робітника або на колектив робітників. Наприклад, календарний річний фонд часу одного робітника дорівнює 365 (366) дням, а колективу з 1000 робітників - 365000 (366000) люд.-днів. Структура календарного фонду часу як вихідного показника для визначення фонду робочого часу представлена ​​на малюнку 1.1 [12, c.252].

Малюнок 1.1 - Структура календарного фонду робочого часу.


Показник календарного фонду часу відображає робочий та позаробочий час, тобто число людино-днів явок і неявок на роботу.

Людино-дні явок на роботу - це фактично відпрацьовані людино-дні і людино-дні цілоденних простоїв. У число фактично відпрацьованих людино-днів включаються людино-дні робітників, фактично працювали на підприємстві, включаючи працювали неповний робочий день або неповний робочий тиждень, людино-дні робочих, які працювали за нарядам свого підприємства на іншому підприємстві, і т.д. У число людино-днів цілоденних простоїв включаються відповідно людино-дні простоїв робітників, які весь робочий день не працювали з причин простою (наприклад, через відсутність енергії або сировини) і не були використані на інших роботах в основної діяльності підприємства. До цілодобових простоїв слід відносити також людино-дні невиходів на роботу, дозволених адміністрацією у зв'язку з простоєм на підприємстві.

Людино-дні неявок на роботу - це дні невиходу на роботу з поважних і неповажних причин. Людино-дні неявок на роботу з поважних причин включають дні щорічних відпусток, святкові та вихідні дні, неявки через хворобу і у зв'язку з виконанням громадських, загальнодержавних обов'язків, а також інші неявки, дозволені законом (для народних депутатів, народних засідателів, якщо ці працівники враховуються в середньооблікової чисельності працівників підприємства), людино-дні неявок на роботу у зв'язку з доглядом за хворими, оформлених довідками лікувальних установ, і т.д.

Людино-дні неявок на роботу з неповажних причин - це дні невиходів з дозволу адміністрації та прогули.

У число людино-днів неявок з дозволу адміністрації включаються неявки на роботу з поважних особистих причин: дні короткочасного відпустки без збереження заробітної плати, надаються працівникам при вступі в шлюб, народження дитини та по інших сімейними обставинами. У число людино-днів прогулів включаються людино-дні працівників, які не з'явилися на роботу без поважної причини або відсутніх на роботі без поважної причини більше трьох годин (безперервно або сумарно) протягом робочого дня. Основними одиницями відпрацьованого і не відпрацьованого робітниками часу служать людино-дні і людино-години. Відпрацьованим людино-днем вважається день, коли робочий з'явився на роботу і приступив до неї, незалежно від її тривалості (якщо в цей день не відзначений прогул); відпрацьованим вважається також день, проведений у службовому відрядженні за завданням підприємства. Відпрацьованим людино-годиною вважається годину фактичної роботи. За даними обліку робочого часу в людино-днях визначають фонди робочого часу [12, c.258]. Розглянемо методику розрахунку фондів робочого часу в людино-днях на прикладі відомостей по умовному промисловому підприємству, відображених у таблиці 1.1.

Таблиця 1.1 - Вихідні дані

Найменування показника Значення показника Среднесписочное число робітників, чол. 500 Відпрацьовано робочими людино-днів 110790 Число людино-днів цілоденних простоїв 10 Число людино-днів неявок на роботу, всього 71700 У тому числі: щорічні відпустки 9000 навчальні відпустки 120 відпустки у зв'язку з пологами 480 неявки через хворобу 5000 інші неявки, дозволені законом (виконання державних обов'язків і т.д.) 250 неявки з дозволу адміністрації 300 прогули 50 Число людино-днів святкових і вихідних 56500 Число відпрацьованих людино-годин, всього 875241 У тому числі надурочно 11079

За цими даними можна визначити насамперед величини календарного, табельного та максимально можливого фондів робочого часу.

Календарний фонд робочого часу розраховується як сума ч...


Страница 1 из 9Следующая страница

Друкувати реферат
Замовити реферат
Товары
загрузка...
Наверх Зворотнiй зв'язок