МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ І НАУКИ РОСІЙСЬКОЇ ФЕДЕРАЦІЇ
НОУ СИБІРСЬКА АКАДЕМІЯ ФІНАНСІВ ТА БАНКІВСЬКОЇ СПРАВИ
Кафедра В«ЕкономікиВ»
Курсова робота
з дисципліни В«Економічна теоріяВ»
на тему: В«Національні моделі ринкової економікиВ»
Новосибірськ 2010р.
Зміст
Введення
I. ЕКОНОМІЧНІ СИСТЕМИ
1.1 Особливості економічних систем
1.2 Суб'єкти економічної системи
1.3 Класифікація типів економічної системи
II. НАЦІОНАЛЬНІ МОДЕЛІ РИНКОВОЇ ЕКОНОМІКИ
2.1 Специфіка національної ринкової економіки
2.2 Американська модель
2.3 Німецька модель
2.4 Шведська модель
Висновок
Список використаної літератури
Введення
Актуальність даної роботи обумовлена ​​тим, що кожна країна має свою унікальну економічну історію; вона (країна) живе своєю економічною життям, за чітко сформульованим законам, які вироблялися сторіччями, синтезуючи свій економічний досвід і спираючись на досвід інших держав. Однак, причини особливостей історичних процесів і специфіки галузевої структури економіки, залежної від природних ресурсів, економічні системи різних країн разом із загальними рисами мають суттєві відмінності. Головна відмінність економічних систем полягає в принципах організації відтворювальних процесів. Доля економіки країни безпосередньо залежить від того, яким чином уряд і народ країни відповідають на три головні питання економічної науки: В«Що, як і для кого виробляти?В»
В Залежно від того, як діють економіка і як нею управляють, розрізняють різні типи економічних систем. Слід зазначити, що економіка кожної країни функціонує як велика автономна система, де кожна ланка цієї системи може існувати тільки тому, що отримує що-небудь від інших ланок, тобто знаходиться з ними у взаємозалежності.
Мета: Шляхом теоретичного дослідження виділити загальну класифікацію економічних систем, а також визначити особливості національних економічних моделей.
Завдання:
- виявити поняття і сутність економічних систем;
- представити основних суб'єктів економічної системи;
- класифікувати основні типи економічних систем;
- проаналізувати моделі ринкової економіки на прикладі США, Німеччини і Швеції, а також виділити їх характерні риси.
I . ЕКОНОМІЧНІ СИСТЕМИ
1.1 Особливості економічних систем
Економічна система - це особливим чином упорядкована система зв'язків між виробниками і споживачами матеріальних і нематеріальних благ і послуг. В«Багатогранність економічної системи дозволяє визначати її по-різному: це і сукупність механізмів та інститутів, що стосуються виробництва, доходів; це і інститути організації; закони і правила, традиції, переконання, що стосуються економічного поведінки і т.п. В»[2,31]. Економічна система виділяється з інших видів систем своїм обміном і розподілом благ в суспільстві. Немає жодної людини, який не брав би в цьому процесі. Ця участь може бути прямою або непрямим. Наприклад, пенсіонери залучені у виконання функцій економічної системи наданням своїх заощаджень або банкам, вкладаючи в них гроші, або акціонерним суспільствам, набуваючи їх акцій і облігацій. Практично всі працездатне населення або служить в державних установах, або має свій бізнес, або працює за наймом, а іноді і суміщає деякі з видів діяльності. В«Таким чином, одні й ті ж люди виступають і як виробники, і як споживачі благ, що створюються усередині економічної системи В»[3; 36].
Економічна система - це сукупність економічних явищ і процесів, що відбуваються в суспільстві на основі діючих в ньому відносин власності та організаційно-правових форм господарювання.
Економічне явище - це діяльність економічних суб'єктів або агентів. До них відносяться домогосподарства, окремі підприємці, керівники банків, фірм, асоціації, об'єднання, урядові органи та установи [4; 28]. Положення і роль кожного економічного агента визначаються його капітал і володіють економічною владою, визначають форми господарювання, беруть участь в управлінні підприємницькою діяльністю.
Інші розпоряджаються лише власною робочою силою, і їх можливості впливу на організацію виробництва, розподіл доходів, участь в управлінні обмежені.
Економічне явище в динаміці (розвитку) є економічний процес. Причинно-наслідкові взаємозв'язки, що виникають між економічними явищами в процесі їх розвитку, називаються економічним механізмом. Вони використовуються економічним суб'єктом для досягнення позитивних результатів економічної діяльності. Економічна діяльність - це виробництво різних життєвих благ і послуг, що є основою існування кожної людини і всього суспільства в цілому. Основним змістом економічної системи є праця в певній суспільній формі, організовувана різним чином, а також умови економічної діяльності.
Основне відмінність економічних систем витікає з характеру розподілу і обміну вироблюваних економічних продуктів. Технологія виробництва, що грунтується на загальних законах фізики, хімії та інших точних наук, знаходиться поза політичного впливу. В значній мірі однотипні потреби людей. Особливо фізіологічні. Але в відношенні того, як розподіляти і обмінювати продукт виробничої діяльності, точки зору можуть істотно розходитися або навіть бути полярно протилежними.
Система завжди знаходиться в розвитку. Сучасний світ характеризується наявністю самих різних економічних систем, які, виникаючи в той чи інший історичний період, не залишалися незмінними, а постійно розвивалися.
Щоб краще зрозуміти чи інше явище в житті суспільства, необхідно спостерігати його не у одного якогось народу і не в одну якусь епоху, а розглядати його в процесі історичного розвитку [5; 51].
1.2 Суб'єкти економічної системи
В економічній системі присутні три основні суб'єкти економіки: домогосподарство, фірми, держава. У розвинених державах дана тріада суб'єктів господарювання завжди доповнюється четвертим елементом - іноземним сектором.
Первинним суб'єктом представляються домашні господарства , тобто приватні господарські осередки, націлених на задоволення своїх власних потреб. У цих осередках формуються всі початкові ресурси економіки, і вони є їх власниками. Продаючи свою працю, надаючи в користування майно і капітал, вони отримують грошовий дохід і направляють його на споживання [20].
Фірми вдають із себе підприємницьку структуру. Вони реалізують ресурси, отримані з домашніх господарств, проводячи масу товарів та послуг і забезпечуючи ними всю різноманітність індивідуальних і суспільних потреб нації. На їх частку в цьому процесі дістається прибуток.
Держава - сукупність органів, що реалізують загальнонаціональні інтереси. Визначальна мета держави - проводити суспільні блага. Головним чином на безкоштовній основі: соціальний захист населення; розвиток науки, освіти і культури; забезпечення безпеки країни та ін державний інтерес полягає в зборі податків і їх витрачанні на національні потреби. У держави є і специфічне економічне завдання: воно випускає в обіг гроші і контролює їх рух в економічній системі.
Іноземний сектор в основному представлений експортно-імпортними операціями із закордоном. Міжнародні економічні відносини будуються на неухильному і чіткому виконанні узятих на себе зобов'язань. Якщо держава їх не може з якої-небудь причини виконати, то наступає дефолт - відмова, і відносно даної країни міжнародні організації роблять заходи примусового характеру.
В кожній країні існують тисячі фірм, ще більше домашніх господарств, крім того, сама держава складається із значної кількості установ та організацій.
Причому ...
