Зміст
Введення
1. Огляд літератури
2. Організаційно-економічна характеристика РСУП "СГЦ" Задніпровський "Оршанського району Вітебської області
3. Аналіз собівартості продукції свинарства
3.1 Аналіз динаміки собівартості продукції
3.2 Аналіз факторів, що впливають на собівартість продукції
3.3 Аналіз прибутку та рентабельності виробництва продукції
3.4 Резерви зниження собівартості продукції
Висновки та пропозиції
Список використаної літератури
Введення
У світовому виробництві та споживанні м'яса свинина незмінно займає провідне місце. Її виробництво постійно збільшується, особливо в країнах Європейського континенту. М'ясо і жир свиней відрізняються високими харчовими і смаковими достоїнствами. Перетравність свинячого м'яса досягає 95%, свинячого сала - 98%. Консервування свинини не погіршує її смакових якостей, що здавна зробило цей продукт незамінним при виробництві ковбас і копченостей. Крім м'яса і жиру від свиней отримують шкури, щетину, кишки, кров, ендокринне й інше цінну сировину для легкої промисловості.
В даний час одним з найважливіших завдань агропромислового комплексу Республіки Білорусь є збільшення виробництва м'яса, у вирішенні якої свинарської галузі належить особлива роль. У порівнянні з іншими видами тварин для свиней характерні такі якості, як скоростиглість, багатоплідність, висока окупність кормів. У зв'язку з цим свинина традиційно займає провідне місце в м'ясному балансі республіки, на свинину доводиться близько 40% в структурі м'ясної продукції.
У Білорусі створено і функціонує близько 110 великих свинарських комплексів, які розраховані на вирощування і відгодівлю 12, 24, 54, 108 тис. голів на рік. У них сконцентровано 1,5-1,6 млн. голів свиней, або 65 - 70% до загального поголів'ю, міститься на сільськогосподарських підприємствах, і проводиться 170 - 180 тис. тонн м'яса або 75 - 80% і потребує принципових підходів і уточнень при його реалізації.
Перевага великого виробництва перед дрібнотоварним давно відомо. Це, перш за все можливість зниження собівартості продукції, підвищення її якості та прибутковості виробництва за рахунок концентрації, інтенсифікації і кооперації, застосування потокового методу організації виробничих процесів і регламентованого ритму, використання виробничого потенціалу тварин, приміщень устаткування і робочої сили з найбільшою віддачею.
Однак наявний потенціал промислового свинарства використовується не повною мірою.
Ситуацію посилює старіння приміщень, висока концентрація тварин на обмежених площах, поява нових інфекційних захворювань (репродуктивно-респіраторний синдром, цірковірусная інфекція та ін). Асоціації цих вірусів і умовно-патогенних бактерій викликають масові захворювання і непродуктивну падіж свиней, що в значній мірі призводить до збільшення собівартості продукції.
Дана курсова робота є актуальним, оскільки відповідно до Програми соціально-економічного розвитку Республіки Білорусь на 2000 - 2005 роки однієї з існуючих цілей і завдань соціально-економічного розвитку Республіки Білорусь та агропромислового комплексу залишаються забезпечення населення продуктами харчування і на цій основі зміцнення продовольчої безпеки країни. Крім того, згідно з Програмою, Мінська область збереже роль найбільшого регіону, що спеціалізується на переробці сільськогосподарської сировини з пріоритетом у м'ясній промисловості.
Все вищевикладене і свідчить про актуальність і важливість обраної теми.
Метою написання даної курсової роботи є вивчення та аналіз виробництва продукції свинарства в РСУП "СГЦ" Задніпровський "Оршанського району Вітебської області.
Основні завдання, поставлені в даній роботі, це вивчення статей, робіт і наукових праць вчених, економістів, розглянути динаміку обсягу виробництва продукції і структури поголів'я, провести аналіз факторів, що впливають на обсяг виробництва продукції, і результативності виробництва, вивчення стану оперативного аналізу, а також вишукування резервів збільшення виробництва продукції свинарства в РСУП "СГЦ "Задніпровський".
Були застосовані наступні прийоми і методи дослідження: порівняння контрольних питань, усне опитування, середніх величин, відносних величин, перерахунку планових показників, ланцюгових підстановок і абсолютних різниць.
Для написання курсової роботи були використані матеріали річний, статистичної та бухгалтерської звітності, дані первинних документів і аналізів, що проводяться в РСУП "СГЦ "Задніпровський" за період 2006 - 2008 роки.
1. Огляд літератури
Лешіловскій П.В. [23] відзначає, свинарство має велике значення як найбільш скоростигла і плодюча галузь тваринництва. Її кінцевою продукцією є м'ясо і сало для харчування населення, а також шкіра, щетина та іншу сировину для легкої промисловості. Свині відрізняються багатоплідної, коротким ембріональному періоді розвитку, гарною окупністю кормів, всеїдністю і високим (70 - 80%) виходом продукції при забої, завдяки чому протягом року від кожної свиноматки можна отримати 2 - 3 т і більше м'яса.
Свинина традиційно користується підвищеним попитом на території, як нашої республіки, так та суміжних держав, насамперед Росії. Однак потреба населення в Республіці Білорусь і Російської Федерації через розвиток негативних тенденцій в галузі задовольняється відповідно лише на 70 і 50%.
Розрахунки показують, що потреба в свинині для задоволення внутрішнього попиту населення і реалізації на зовнішній ринок становить 400-450 тис. тонн (у живій вазі 515-575 тис. тонн).
Як відзначає Пестіс М.В. [13] до початку 90-х рр.. минулого століття свинарство Білорусі за рівнем свого розвитку вийшло на друге, після Естонії, місце в колишньому Радянському Союзі. Так, в 1988 році в республіці було вироблено 458 тис. тонн свинини, у розрахунку на душу населення припадало понад 40 кг продукції, витрати кормів і праці відповідно в 1,5 та 2,5 - 3 рази були нижче середньосоюзну, рентабельність виробництва свинини в середньому перевищувала 30%.
У 1990 році господарствами всіх категорій було реалізовано свинини в забійній вазі 555,1 тис. тонн, у тому числі сільськогосподарськими підприємствами - 394,7 тис. тонн. Середній вага однієї свині, проданої державі, становив 126 кг. Рентабельність свинарства досягала 35%. Ці показники свідчать про досить високий рівні розвитку, досягнутому галуззю до кінця минулого сторіччя. Республіка розташовувала всіма необхідними можливостями - технологічними, кормовими, економічними - Для подальшого нарощування виробництва свинини, поступального розвитку галузі та підвищення її ефективності.
Важливим якісним показником, що характеризує рівень розвитку свинарства в країнах світу є виробництво свинини на одну свиню.
Свинарство є традиційною для Білорусі галуззю сільського господарства з досить високим рівнем розвитку. Однак, починаючи з 1992 року, в галузі розпочався процес спаду. Причинами тому були дефіцит і подорожчання вартості покупних комбікормів, незбалансованість раціонів годівлі за основними поживними елементами, особливо по білку, зростання вартості палива, електроенергії, профілактичних засобів та медичних препаратів, розрив міжгосподарських і міжгалузевих зв'язків. З середини дев'яностих років ситуація почала поліпшуватися.
На думку Базанова В. [2] у розвитку свинарства визначальна роль належить підприємствам індустріального типу. В республіці функціонує 107 комплексів потужністю від 12 до 108 тис. голів відгодівлі на рік. Питома вага комплексів загалом, виробництві свинини в сільськогосподарських організаціях складає більше 86,9%. На них міститься 77 % Наявного поголів'я свиней.
На думку Гусакова В. [4] перевага великого виробництва перед дрібнотоварним давно відом...
