Автономна некомерційна організація
Вищого професійного навчання
Центросоюза Російської Федерації
Російський університет кооперації
Кафедра економічної теорії
Курсова робота з економічної теорії
Монополія: сутність, види, вплив на економіку
Зміст
Введення
1. Сутність, причини існування монополій в економіці. Форми монополій
1.1 Сутність монополій
1.2 Причини монополій
1.3 Форми монополій
2. Ринкова влада і рівновага фірми монополіста
3. Суспільні витрати ринкової влади монополії. Необхідність і форми антимонопольної політики
3.1 Громадські витрати монопольної влади
3.2 Необхідність антимонопольної політики
4 Антимонопольна політика й особливості демонополізації російської економіки
Висновок
Введення
Одним із головних завдань, які вирішує держава в ринковій економіці є підтримка конкуренції. Конкурентне середовище - важлива умова розвитку ринкових відносин. Але часто формуванню справедливої вЂ‹вЂ‹конкуренції між виробниками заважають монополії. Навіть у країнах з розвиненою конкуренції на частку монополізованого ринку припадає від трьох і більше відсотків валового національного продукту.
Проблема монополії є однією з найбільш актуальних для економіки в даний час. Вони гальмують розвиток ринкових відносин в нашій країні. У Росії більшість монополій відносяться до нафтогазової, транспортній галузях. Вплив цих галузей на економіку особливо велике в умовах економічної кризи.
Крім того, практичну значимість досліджень у даному напрямку для російської економічної науки визначає відсутність єдиних підходів до формування комплексної моделі регулювання монополій, яка б адекватно відповідала формується економічним відносинам.
Мета даної роботи - найбільш повно висвітлити і проаналізувати найважливіші риси, форми і види монополій, а також основні методи боротьби з ними і особливості антимонопольної політики в Росії в сучасних ринкових відносинах.
1. Сутність, причини існування монополій в економіці. Форми монополій
1.1 Сутність монополій
Монополія - Це абсолютне переважання в економіці одноосібного виробника або продавця продукції. Таке переважання забезпечує підприємницької фірмі (фірмам) або іншим суб'єктам господарювання, що добився монополії, тобто монополістам, виняткове право розпорядження ресурсами, можливість тиску на конкурентів, споживачів і суспільство в цілому, можливість отримання надприбутків і стійкого отримання прибутків взагалі. Монополія може виникати як продукт природного, або штучного монополізму.
В літературі термін В«монополіяВ» охоплює, як правило, широке коло економічних структур, для позначення яких в роботах зарубіжних економістів застосовуються поряд зі словом В«монополіяВ» терміни В«олігополіяВ», В«двостороння монополіяВ». Двостороння монополія - ​​це взаємодія єдиного постачальника або об'єднаного покупця (така ситуація можлива в системах транспорту, енерго-, водо-, газопостачання та інших істотно важливих системах життєзабезпечення суспільства). Олігополія - ​​це наявність на ринках небагатьох постачальників, число яких може коливатися від 2 (В«дуополіяВ») до 7-8. Власне В«МонополіяВ» - явище досить рідкісне, якщо не сказати унікальне.
Можна виділити характерні риси чисто монополістичного ринку:
1. На ринку існує тільки один продавець (mono - один, poleo - продавець - грец.).
2. Продукт фірми унікальний, у нього не існує близьких замінників. Тому у покупців немає вибору продавця.
3. Продавець контролює ціну, диктує її ринку. Він може зберегти і навіть збільшити ціну і при падінні попиту, зменшивши обсяг виробництва.
4. Для проникнення на ринок існують нездоланні або вкрай важко подолати бар'єри.
На думку І.В. Ліпсіца існує три типи бар'єрів, що заважають проникненню на монополізовані ринки нових конкурентів і зміни там ситуації на краще для покупців:
В· Юридичні бар'єри. Найдавнішими формами таких бар'єрів були монопольні права, які присвоювалися собі по праву сильного правителями і які з часом отримали назву державних монополій. Однак держава народжує монополію і тоді, коли вигоди від цього дістаються переважно не державній скарбниці, а іншим особам або організаціям. Такі монополії представлені у вигляді ліцензій і патентів на винаходи та науково-технічні розробки.
В· Природні бар'єри. У деяких випадках народження монополії стає неминучим по суто об'єктивним причин. Бар'єри, які породжують їх природні, тобто закономірно властиві певному ринку. Наприклад, монополістом може стати фірма, яка купила землю з родовищем корисних копалин. Закон захищає права власника, навіть якщо в підсумку він став монополістом. Також існують монополії, виникнення яких обумовлено технічними або економічними причинами. Приміром, технічно майже неможливо створення в місті двох мереж каналізації, підведення газу.
В· Економічні бар'єри. Такі бар'єри зводяться самими фірмами монополістами або є наслідком несприятливої загальноекономічної ситуації в країні. Майже 90% промислового потенціалу країни зосереджено на найбільших підприємствах. Домогтися зниження цієї гіпермонополізаціі російської економіки вкрай важко в силу якраз загальноекономічних причин, що заважають появі нових фірм. Такими причинами можуть бути високі податки, дорога ціна обладнання і т.д.
Спочатку монополізація охопила промислове виробництво, а потім і інші сфери економічної діяльності. Таким чином, класичні капіталістичні монополії виникли з середовища дрібних товаровиробників.
Рівень концентрації виробництва неминуче веде до монополізації ринків товарів і послуг шляхом концентрації обсягів продажів порівняно невеликою кількістю товаровиробників. Ці господарюючі суб'єкти володіють ринковою і в цілому економічною владою.
У Росії, як і в інших країнах, задовго до Жовтневої революції 1917 р. сформувалися великі монополістичні структури у сфері виробництва та обігу.
Якщо капіталістичні монополії виникли "знизу", з середовища конкуруючих товаровиробників, то соціалістичні монополії створювалися "зверху", державою. Друга відмінність полягає в тому, що в умовах гострої конкуренції монополістом на ринку може стати лише підприємство з кращими якісними параметрами виробленої продукції, що досягається наявністю потужного науково-технічного потенціалу. В умовах же тотального монополізму виробництво певних видів продукції може бути організовано на підприємствах з відсталою технічною базою. Для того щоб отримати прибуток монополісту досить встановити монопольно високі ціни й нав'язати їх споживачам.
Наступна відмітна особливість полягає в тому, що планова монополізована система привела до хронічного дефіциту, тоді як ринкова економіка позбавлена ​​від подібного явища. Планове розподіл ресурсів і переважної виду вироблених продуктів не сприяло задоволенню потреб суспільства. До початку 90-х рр.. в країні виник дефіцит практично всіх товарів як споживчих, так і виробничо-технічного призначення. До цього слід додати, що продукція вітчизняних товаровиробників все більше і більше ставала неконкурентоспроможною, дуже далекою від аналогів зарубіжних фірм.
Відмінною рисою виступає реакція економіки, та й держави на виникнення і розвиток монополізму. Ринкова економіка фактично відкинула монополію. Небезпека монополізації економіки була намічена давно. Але тільки світові кризові потрясіння 20 - 30-х рр.. нашого сторіччя показали руйнівні наслідки діяльності монополій. Країни ринкової економіки, переживши економічне і політичне потрясіння, використовуючи закономірності розвитку ринку, державне регулювання, зуміли переломити монополіст...
