Зміст
Введення ......................................................... 3
Теоретичні основи рентабельності сільськогосподарського виробництва ................... 4
1. Поняття і сутність рентабельності ................. 4
2. Показники рентабельності ............................ 5
3. Фактори резерви підвищення рентабельності ....... 8
Стан і рівень рентабельності виробництва в колгоспі В«Червоний шляхВ» Жігаловского району, Іркутської області .......................................... 10
1. Організаційно - Економічна характеристика господарства .................................................. 10
2. Розрахунок і аналіз рівня рентабельності виробництва в господарстві .................................................. 16
Шляхи підвищення рентабельності виробництва продукції рослинництва в колгоспі В«Червоний шляхВ» Жігаловского району Іркутської області ........... 22
Висновок .................................................... 25
Список використаної літератури .................. 26
Введення
Сільське господарство є однією з найважливіших галузей народного господарства. Воно виробляє продукти харчування для населення, сировину для переробної промисловості, забезпечує й інші нестатки суспільства. Тому, актуальною проблемою в даний час є проблема подальшого підвищення рівня ефективності галузі.
Ефективність - це складна економічна категорія, у якій виявляється найважливіша сторона діяльності підприємства - його результативність.
Узагальнюючим показником економічної ефективності сільськогосподарського виробництва є показник рентабельності. Рентабельність означає прибутковість підприємства. Вона розраховується шляхом зіставлення валового доходу або прибутку з витратами або використовуваними ресурсами.
На основі аналізу середніх рівнів рентабельності можна визначити, які види продукції і які господарські підрозділи забезпечують велику прибутковість. Це стає особливо важливим в сучасних, ринкових умовах, де фінансова стійкість підприємства залежить від спеціалізації і концентрації виробництва.
В даний час в Росії в умовах кризи спостерігається тенденція до значного зниження рівня рентабельності сільськогосподарського виробництва, що означає збитковість багатьох господарств. Тому мене, як майбутнього фахівця, цікавить, в чому полягає сутність рентабельності, як вона розраховується і які шляхи її підвищення. Це коло питань я і хотіла б розглянути в даній темі курсової роботи.
Теоретичні основи рентабельності сільськогосподарського виробництва
1 Поняття і сутність рентабельності
В умовах ринкових відносин, що характеризуються своєю динамічністю, господарюючі суб'єкти незалежно від форми власності самі планують свою діяльність і перспективи розвитку виходячи з розроблених ними господарських і соціальних завдань, попиту та пропозиції товарів і послуг.
Незамінним показником при поточному плануванні виробництва, а також при визначенні фінансового положення підприємства є показник рентабельності.
Рентабельність - це найважливіша економічна категорія, яка властива всім підприємствам, що працюють на основі господарського розрахунку. Вона означає прибутковість підприємства і визначається шляхом зіставлення одержуваних результатів (прибутку, валового доходу) з витратами або невикористовуваними ресурсами. Будучи узагальнюючим показником економічної ефективності сільськогосподарського виробництва, рентабельність відображає ефективність використання спожитих виробництвом ресурсів галузі - трудових, земельних і матеріальних, рівень керування та організації виробництва і праці, кількість, якість і результати реалізації продукції, можливості здійснення розширеного відтворення і економічного стимулювання працівників. Таким чином, рентабельність знаходить своє вираження, насамперед у наявності прибутку. Прибуток являє собою реалізовану частину чистого доходу і розраховується відніманням з грошової виручки від реалізації продукції (Вр) комерційної (повної) собівартості (Ск) або витрат виробництва (Іп):
П = Вр - Ск (Ік) (1)
Прибуток характеризує кінцеві економічні показники не тільки в сфері виробництва сільськогосподарської продукції, але й у сфері обігу, реалізації. Вона є як би фокусом, в якому знаходять відображення всі складові ефективності виробництва. З ростом прибутку нерозривно пов'язане зростання рентабельності виробництва. У свою чергу коли йде мова про те, що те чи інше господарство рентабельне, це означає, що в цьому господарстві не тільки відшкодовують витрати, пов'язані з виробництвом і реалізацією продукції, але і отримують певний прибуток, що дозволяє вести господарство на розширеній основі.
У вітчизняній економічній науці рентабельність двох видів: народногосподарську і госпрозрахункову. Показник народногосподарської рентабельності необхідний, з одного боку, для всебічного наукового обгрунтування розвитку економіки країни в цілому, з іншого - Для оцінки підсумків розвитку сільського господарства, аналізу і встановлення найважливіших пропорцій розвитку агропромислового комплексу. При визначенні народногосподарської рентабельності враховується весь прибавочний продукт, створюється в сільському господарстві.
Госпрозрахункова рентабельність - це рентабельність окремого сільськогосподарського підприємства або окремого виду продукції. Вона залежить від кількості і якості продукції, рівня цін і величини витрат на виробництво продукції. При обчисленні госпрозрахункової рентабельності беруть в розрахунок величину чистого доходу, безпосередньо реалізованого підприємством.
2 Показники рентабельності.
Проблема рентабельності, методи її кількісного вимірювання постійно знаходиться в центрі уваги при розробці методичних і інструктивних матеріалів. У цьому плані заслуговує на увагу пропозиція економістів про введення класифікації показників рентабельності на абсолютні і відносні, залежно від способу їхнього кількісного вираження. Абсолютні показники рентабельності - це валовий і чистий доход. Однак, абсолютні розміри чистого доходу, прибутку і валового доходу не дозволяють повною мірою порівняти економічні результати виробничої діяльності підприємств. Господарство може одержати прибутку на тисячу карбованців і на мільйон. В обох випадках виробництво є рентабельним, а ефективність може бути різною, оскільки вона залежить від розмірів виробництва, структури продукції, величини витрат виробництва і так далі. Тому для характеристики економічної ефективності виробництва використовують також відносні показники рентабельності, які виражаються у вигляді відношення двох сумірних величин: валового, чистого доходу, прибутку, і показників ефективності використання тих чи інших виробничих ресурсів або витрат. Відносні показники рентабельності можуть бути обчислені в грошовому вимірі або, найчастіше всього, у відсотках. З їх допомогою рентабельність сільськогосподарського виробництва може бути виражена як по валовій, так і по реалізованій (Товарної) продукції.
На практиці, в основному, використовуються відносні показники рентабельності реалізованої продукції, караємо нормою або рівнем рентабельності. Вони розраховуються як по всій реалізованої підприємством продукції, так і по окремих її видах. У першому випадку рентабельність продукції (Рр) буде визначатися як відношення прибутку від реалізованої продукції (П) до витрат на її виробництво і реалізацію (В):
П.
Рр = ------- x 100% (2)
З
Рентабельність всієї реалізованої продукції розраховується також як і відношення прибутку від реалізації товарної продукції до виручки від реалізації продукції: по відношенню балансового прибутку д...
