Тема: Роль антимонопольного законодавства в регулюванні економіки
Зміст
3
1. Сутність антимонопольної політики держави ................ 5
2. Правове регулювання обмеження монополізму в Україні 11
3. Сутність недобросовісної конкуренції ................................ 14
23
Введення
Мета роботи - розглянути роль антимонопольного законодавства в регулюванні економіки. Тема курсової роботи є актуальною в сучасних умовах. Антимонопольний контроль за економічною концентрацією і структурою ринку, спрямований на попередження та усунення домінуючого становища суб'єктів підприємницької діяльності, є однією з найважливіших сфер антимонопольної політики, оскільки економіка України відрізняється високою ступенем монополізму. Курсова робота складається з вступу, трьох розділів, висновків і списку літератури.
Самою актуальною проблемою державної економічної політики є її здатність забезпечити умови стабільного економічного розвитку. Найбільш важлива складова економічного розвитку - економічне зростання. Тому метою інтенсифікації регуляторних зусиль виступає максимізація обсягів національного виробництва. Це - єдиний шлях для підвищення рівня споживання матеріальних благ і задоволення, постійно зростаючих людських потреб у рамках існуючого технологічного способу виробництва. Безумовно, проблематика економічного розвитку значно ширше, однак її рішення пов'язане з чітким визначенням потенціалу існуючих виробничих можливостей, в Україні створена нормативна база щодо контролю за економічною концентрацією суб'єктів господарювання, в якому обосноновивается недопущення монополізації товарних ринків або суттєвого обмеження конкуренції на ринку на законодавчому рівні. Контроль за економічною концентрацією суб'єктів господарювання на ринку закріплений у ст. 14, 15 Закону В«Про обмеження монополізму ... В», перша з яких регулює контроль за створенням, реорганізацією (злиттям, приєднанням), ліквідацією суб'єктів господарювання, а друга - контроль за придбанням, передачею в оренду майна. Це призвело до оновлення правової основи антимонопольного контролю за концентрацією. Підвищити ефективність діяльності органів суб'єктів господарювання, що здійснюються фінансовими посередниками на аукціонах, фондових біржах та інших організаційно оформлених ринках є однією з основних завдань державного регулювання економіки.
До 1995 році була сформована правова база контролю за економічною концентрацією, а до 2000 року вона була оновлена ​​(однак оновлення торкнулося не всіх нормативних актів).
Норми постанови Кабінету Міністрів України були конкретизовані в декількох підзаконних відомчих нормативно-правових актах, затверджених наказами Антимонопольного комітету, основним з яких є Положення про контроль за економічною концентрацією, затверджене в новій редакції розпорядженням Антимонопольного комітету України від 18.02.2024 р. № 31-р.
В Відповідно до законодавства України спеціальною метою антимонопольного контролю за економічною концентрацією суб'єктів господарювання є недопущення монополізації товарних ринків або суттєвого обмеження конкуренції на ринку.
Способом здійснення контролю за економічною концентрацією в Україні є встановлене в законодавстві вимога отримання попередньої згоди (Дозволи, погодження, висновків) органів Антимонопольного комітету на певні випадки концентрації Антимонопольний контроль за створенням холдингів, промислово-фінансових груп, діяльністю інвестиційних фондів і компаній має певні особливості.
1. Сутність антимонопольної політики держави
Досить обширне антимонопольно-конкурентне законодавство характерно для розвинених зарубіжних країн.
Саме законодавство, що регулює економічну конкуренцію, є однією з ключових складових державного регулювання економіки. Наприклад, у США основу антимонопольно-конкурентного законодавства складають Закон Шермана (спрямований на захист торгівлі і промисловості від незаконних обмежень і монополій) від 2 липня 1890 р., Закон Клейтона (Доповнюючий існуючі закони проти неправомірних обмежень і монополій, а також переслідує інші цілі) від 15 жовтня 1914р. і Закон про Федеральної торгової комісії від 26 вересня 1914р. При цьому спостерігається певна спеціалізація в об'єктах правового регулювання даних нормативних актів. В основу Закону Шермана покладені найбільш характерні риси антитрестівського (Антимонопольного) законодавства. У Законі Клейтона значну увагу приділено поняттю нечесних методів конкуренції. Закон про заборону приватної монополії та забезпечення чесних угод регулює розвиток конкуренції в Японії; спеціальний розділ В«Про антиконкурентної практиці В»містить Ордонанс № 86-1243 від 1 грудня 1986 р.В« Про свободі цін і конкуренції В»у Франції. До антимонопольно-конкурентному законодавству Німеччини ставляться Закон проти недобросовісної конкуренції, прийнятий 7 червня 1909р. (З наступними змінами та доповненнями), Закон про зниженні цін від 25 листопада 1933 р., Постанова про премії від 9 березня 1932р., а також Постанову про спеціальні продажах від 4 липня 1935р., які і складають кістяк класичного німецького конкурентного права. Україна з перших років свого незалежного розвитку розглядає створення передумов для розвитку змагальності в економіці та протидія монополістичним зловживанням як умови формування розвиненої ринкової економіки.
Формування цих умов неможливе без створення правової бази, адекватної новим економічним умовам. Сучасна система антимонопольно-конкурентного законодавства включає в себе сукупність нормативних актів. Перш за все, це Конституція України. Стаття 42 Конституції встановлює: В«Держава забезпечує захист конкуренції у підприємницькій діяльності. Не допускаються зловживання монопольним становищем на ринку, неправомірне обмеження конкуренції та недобросовісна конкуренція. Види і межі монополії визначаються законом В». В ст. 92 Конституції закріплена необхідність виключно законодавчого визначення правил конкуренції та норм антимонопольного регулювання.
Принципи державного регулювання знаходять своє відображення у спеціальній програмі, яку розробляє Кабінет Міністрів України і затверджує Верховна Рада України.
Першим законом, прийнятим в Україні з метою безпосереднього правового забезпечення розвитку змагальності та запобігання монополістичних зловживань став Закон України В«Про обмеження монополізму та недопущення недобросовісної конкуренції у підприємницькій діяльності В», прийнятий 18 лютого 1992р. Крім того, систему антимонопольно-конкурентного законодавства України складають закони України В«Про Антимонопольний комітет УкраїниВ», В«Про захист від недобросовісної конкуренції В».,В« Про захист економічної конкуренції В». (Закон набирає чинності через рік після його опублікування, крім пунктів, що стосуються звернення суб'єктів господарювання до органів Антимонопольного комітету України з заявою про надання дозволу на узгоджені дії, якщо такі дії матимуть місце на день набрання чинності Законом). Деякі норми антимонопольного законодавства містяться в інших законах, зокрема в законах України В«Про підприємства в УкраїніВ» і про В«Про підприємництвоВ» суди вправі звертатися як адміністративні установи, так і компанії, приватні особи, вважають себе постраждалими від порушення принципу вільної конкуренції.
У США виконавчі органи влади, тобто практично всі міністерства і відомства, здійснюють антимонопольну політику. Безпосереднє ж запобігання явищ монополізму покладено на Федеральну торгову комісію і антитрестовский відділ Міністерства юстиції. Однак має велике значення той факт, що всі ці органи не можуть самостійно припиняти порушення антимонопольного законодавства. Така діяльність - виключна компетенція суду.
Федеральна торгова комісія і антитрестовский відділ займаються також профілактикою дій...
