Зміст
Введення
1. Теоретичні основи планування
1.1 Методи планування ціни
1.2 Технологія планування ціни
2. Оцінка цінової політики підприємства, на прикладі, ТОО "СМП 530 "
2.1 Характеристика підприємства
2.2 Формування кошторису витрат
2.3 Оцінка цінової політики підприємства
3. Шляхи підвищення стратегії планування на підприємстві
Висновок
Список використаних джерел
Введення
При плануванні цін на продукцію в процесі обгрунтування обсягу продажів підприємства можуть застосовувати наступні альтернативні основні методи ціноутворення: на основі витрат; з орієнтацією на рівень конкуренції; з орієнтацією на попит; параметричні методи.
Процес ціноутворення при плануванні продажів включає ряд послідовно виконуваних процедур: виявлення ціноутворюючих факторів; постановка цілей; вибір методу ціноутворення; розробка цінової стратегії підприємства
Держава також активно впливає на рівень цін. Виділяють три форми державного регулювання цін: а) держава сама встановлює ціни; б) держава встановлює певний порядок ціноутворення і основні параметри ціни (рентабельність, податки, знижки і т.п.), обов'язкові для всіх суб'єктів господарювання; в) держава встановлює правила ведення виробничо-господарської діяльності, впливають на політику ціноутворення.
ТОО "СМП 530" створено і діє на підставі норм Цивільного Кодексу Республіки Казахстан, Закону "Про товариства з обмеженою і відповідальністю" та іншими законодавчими актами.
Повне найменування: Товариство з обмеженою відповідальністю "СМП 530"
Свідоцтво про реєстрацію № 3530 - Від 23.03.2024 р. Юридична адреса м. Павлодар, вул. Дерібаса 19/1.
ТОО СМП 530 здійснює свою діяльність на основі чинного Статуту підприємства затвердженим спільним зборами від 21.03.2004г; Установчого договору; Цивільного кодексу РК з урахуванням змін і доповнень та інших законів, нормативних актів регламентують фінансово-господарську діяльність організацій РК.
Товариство є юридичною особою, має самостійний баланс, розрахунковий рахунок у банку, має печатку із зазначенням свого найменування.
1. Теоретичні основи планування
1.1 Методи планування ціни
При плануванні цін на продукцію в процесі обгрунтування обсягу продажів підприємства можуть застосовувати наступні альтернативні основні методи ціноутворення: на основі витрат; з орієнтацією на рівень конкуренції; з орієнтацією на попит; параметричні методи.
Розглянемо більш докладно зазначені методи. Найбільш простим і розповсюдженим методом, що застосовується в вітчизняній практиці ціноутворення, вважається метод встановлення ціни на основі витрат виробництва і реалізації продукції. Його суть полягає в тому, що ціна товару утворюється шляхом додавання націнки до собівартості товару. Його популярність фахівці пояснюють наступними чинниками. По-перше, об'єктивну основу ціни складають витрати, які можуть бути достовірно визначені в відміну від таких факторів, як попит, рівень конкуренції і т.п. Тому загальновизнано, що він є одним із самих справедливих методів ціноутворення. По-друге, метод зменшує цінову конкуренцію, оскільки дозволяє встановлювати оптимальний, а не максимальний рівень ціни. Крім того, встановлюючи таким методом ціни, підприємства їх не переглядають по мірі коливання попиту, що зрівнює ціни на аналогічні товари. Основним недоліком даного методу є те, що він орієнтує підприємства на максимально можливий випуск продукції, що забезпечує мінімізацію витрат і обмежений асортимент, а не на задоволення попиту споживачів. Це обмежує маневреність підприємства на ринку, оскільки його прибуток визначається, виходячи з обсягу продажів за стабільними цінами, а не з можливих альтернативних обсягів обороту при мінливих цінах. Крім того, застосування цього методу не дозволяє диференціювати ціни по різних сегментах ринку і враховувати особливості купівельного попиту і конкуренції.
Метод встановлення ціни на основі витрат на практиці може бути реалізований у наступних формах.
Метод забезпечення беззбитковості заснований на включенні в ціну прибутку, виходячи із заздалегідь встановленої норми. Розрахунок ціни з використанням цього методу здійснюється в наступній послідовності. Спочатку розраховуються сукупні витрати виробництва і реалізації для найбільш ймовірного випуску продукції в планованому періоді. Потім встановлюється внутрішня норма рентабельності на виробничі витрати та на її основі розраховується необхідна сума прибутку. Після цього розраховується необхідна сума виручки від реалізації запланованого обсягу продукції, яка забезпечує компенсацію витрат і отримання даної суми прибутку. Ціна одиниці виробу в цьому випадку визначається діленням виручки від реалізації на планований обсяг випуску в натуральному вираженні.
Слід мати на увазі, що для відшкодування витрат та одержання прибутку необхідно реалізувати обсяг продукції не менший тієї кількості, яка була прийнята при розрахунку ціни. Те ж саме стосується і ціни: фактичні відпускні ціни не можуть опускатися нижче запланованого рівня.
Сутність методу "середні витрати плюс прибуток "полягає в додатку до середнім витратам на одиницю продукції різних надбавок, що покривають вартість витрат, не врахованих в базовій собівартості продукції, податки і платежі, що включаються в ціну виробу за ставками згідно з чинним законодавством, а також прибуток підприємства. Величина надбавки може бути стандартною для кожного виду товару, а також диференційованої в залежності від виду товару, вартості, одиниці, обсягів продажів. Даний метод дозволяє встановити межу ціни, нижче якого вона не може опускатися.
Розраховані на основі витрат ціни не враховують дуже важливий, ринковий фактор - цінову еластичність попиту. Тому вони вимагають коректування, суть якої полягає в необхідності розрахувати, при якому рівні ціни будуть досягнуті обсяги продажу, що дозволяють відшкодувати валові витрати і отримати прибуток.
Метод встановлення ціни з орієнтацією на рівень конкуренції в якому основі методу лежить той факт, що ціна може не знаходитися в прямій залежності від витрат, а останні можуть бути змінені у відповідності з умовами, існуючими на ринку. Однак з цього положення не випливає, що витрати взагалі ігноруються. Їх рівень слід враховувати при вирішенні питання про випуск нового товару, передбачувана продажна ціна якого встановлюється виходячи з умов ринку. Розрахована таким методом ціна може бути нижче ринкової, на рівні або вище її в Залежно від позиції споживачів, реакції на ціну конкурентів, особливостей товару і подається сервісу. Підприємства, що дотримуються цього методу, змінюють ціни на свою продукцію тільки в тому випадку, якщо змінять ціни конкуренти. Звичайно цей метод використовується на конкурентних ринках при встановленні ціни на однорідну продукцію. У цьому випадку конкретне підприємство вважає, що встановилася поточна ціна є результатом спільного дії всіх фірм даної галузі і тому вона дозволяє досягти оптимального рівня окупності витрат.
Застосовуються такі форми реалізації даного методу, поточної ціни, підприємство, що реалізує однорідні товари на ринку з високим ступенем конкуренції, фактично має обмежені можливості впливати на ціни. В умовах досконалої конкуренції рівноважна ринкова ціна є постійною величиною для кожного окремо взятого підприємства. Тому воно може вплинути на свій дохід тільки шляхом зміни обсягу реалізації. Внаслідок цього при плануванні продажів підприємство може змінювати будь-які параметри товару, що впливають на обсяг продажів, крім ціни. А при встановленні ціни воно має орієнтуватися на сформований, на ринку їх рівень.
Іншим різновидом методу встановлення ціни з орієнтацією на рівень конкуренції є тендерне цін...
